Жителей Щорса убеждали в том, что их город нужно переименовать

В Щорсе прошли общественные слушания относительно необходимости выполнять закон о декоммунизации. Местных жителей и чиновников, отказавшихся выполнять закон, переубеждали историки и юристы.

Во время общественных слушаний, которые проходили в местном Доме культуры, рассматривалось предложение вернуть городу историческое название Сновск, которое существовала до сталинского переименования в 1935 году.

По мнению членов экспертной группы, руководители местных организаций отдельных политических сил, которые организовали массовое присутствие своих сторонников на слушаниях, агитировали против переименования города, используя мероприятие как элемент предвыборной борьбы.

Именно поэтому во время своего выступления представитель Украинского института национальной памяти Сергей Бутко призвал присутствующих отделить политическую борьбу на выборах в местные советы от декоммунизации.

В результате общественных слушаний никаких решений принято не было.

Сергей Бутко, представитель Украинского института национальной памяти в Черниговской области:

- Відповідно до підпункту Є) пункту 4 статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена осіб, які взяли участь у встановленні радянської влади на території України, підлягають перейменуванню.

Водночас відповідно підпунктів 1 і 6 пункту 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» борцями за незалежність України у XX столітті визнаються, зокрема, особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України — в органах влади Української Народної Республіки та військових, безпекових, інших мілітарних, воєнізованих або парамілітарних формуваннях та частинах Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату).

Історичні факти однозначно свідчать, що Микола Щорс у 1918-1919 рр. був командиром червоногвардійського загону, Богунського полку, бригади у складі 1-ї української радянської дивізії, очолив 1-у Уманську радянську дивізію, потім 44-у стрілецьку дивізію 12-ї армії Робітничо-Селянської Червоної армії радянської Росії, яка з грудня 1917 року офіційно оголосила війну Українській Народній Республіці.

Підлеглі Миколи Щорса вбивали українських військовополонених, брали участь у злочинах червоного терору проти цивільного населення.

Таким чином, Микола Щорс воював на командних посадах у військових формуваннях іноземної держави — Червоної армії радянської Росії проти незалежної української держави, відповідальний за військові злочини, злочини проти людяності, скоєні воєнними формуваннями, якими він керував. Названі його ім’ям об’єкти топоніміки підлягають перейменуванню, а пам’ятники, пам’ятні знаки на його честь — демонтажу.