Неперервність мистецьких традицій і спадкоємність поколінь – характерні ознаки українського мистецтва, яке упродовж століть поповнюється творчими здобутками, гідними подиву й слави. Носіями традицій є яскраві творці, мистецькі школи, династії і родини, які не лише зберігають, а й примножують культурну спадщину.
Мистецький рід Саєнків – Олександр Саєнко (1899–І985), Ніна Саєнко, Леся Майданець-Саєнко – представляє у своїх творах певну концепцію, тобто власне розуміння світу, що спирається на могутній пласт національної культури.
Першоджерелом мистецької династії є знаний в Україні і світі народний художник України Олександр Саєнко, який належить до тієї групи митців, які на початку XX століття плідно працювали на ниві відродження української культури. Його творчість суголосна сміливим пошукам формотворення у європейському мистецтві і водночас позначена національними та неповторно-індивідуальними рисами. Митець залишив значну мистецьку спадщину. Понад півстоліття він створював образотворчий літопис “Дума про Україну", що налічує понад п’ятисот творів монументально-декоративного мистецтва, серед яких чільне місце займає Шевченкіана.
Вшанування пам’яті Олександра Саєнка до 100-річного ювілею занесено до календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО.
Представлені в експозиції монументально-декоративні твори Олександра Саєнка засвідчують гідну причетність українського мистецтва до світового культурного процесу.
Митець, заслужений діяч мистецтв України Ніна Саєнко розвиває традиції національної культури на професійній основі у різних мистецьких жанрах.
Творчий діапазон її доробку, якому притаманний сучасний за характером образ мислення та традиційність за належністю до композиційного ряду, досить широкий – від складного тематичного гобелена, тонких за колористичною гамою, гармонією тональних сполук килимів ("Травневий") до панно, мозаїчно інкрустованих соломою ("Чар-зілля"), які відрізняються чіткістю композиції, тонкою стилізацією форм та ритмікою, стриманим вишуканим колоритом. Твори Ніни Саєнко сповнені глибинними змістом, закодованою інформатикою, витоки Їх – народне мистецтво, що поєднує нове і прадавнє.
Мисткиня постійно збагачує арсенал своїх творчих прийомів і засобів, тематику творів, зберігаючи при цьому своєрідність і оригінальність образного бачення і відтворення дійсності.
Експозиція включає твори Ніни Саєнко, виконані в техніці мозаїки соломою, гобелени та килими.
Гідно продовжує мистецтво роду художник декоративного мистецтва, кандидат мистецтвознавства, доцент Леся Майданець-Саєнко. Вихована на творчості Олександра Саєнка Леся творить власний, відмінний від інших світ, сповнений ритмів і відчуттів, філософського звучання сьогодення.
Твори Лесі Майданець позначені тонким колоритом, своєрідною композиційною структурою, різноманітною тематичною спрямованістю від осмислення трипільської культури до сучасних інтерпретацій буття ("Присвята Олександру Саєнку", “Древо життя”, "Вічність"). Улюблена техніка, якою вона досконало оперує, – вертикальне ручне ткацтво (гобелени, килими) та розпис на тканині (батик). Саме такі твори представлені в експозиції виставки.
Мистецькі здобутки уславленої династії українських художників яскравої національної самобутності і гуманістичного спрямування творчості є гідною презентацією національного мистецтва.
Художня виставка творів династії Саєнків утвердить вагомі досягнення монументально-декоративного мистецтва України, слугуватиме ідеї збереження і примноження культурної спадщини, сприятиме подальшій інтеграції українського мистецтва в європейський та світовий культурний простір.