ПОЗИЦІЯ.Делегація молодих німецьких політиків – депутатів тамтешнього парламенту (Бундестагу) – відвідала Чернігів, щоб ознайомити українських самоврядників з основами європейської демократії.
Мета єдина – навчити посадовців і депутатів різних рівнів більше спілкуватися між собою: обмінюватися досвідом, бути прозорими та підзвітними, учити народних і місцевих депутатів, мажоритарників і списочників.
Чернігів – це майданчик для обміну досвідом молодих політиків. Разом із німецькою делегацією до нашого міста завітало й представництво програми «USAID РАДА», щоб розповісти про успіхи проекту «Модельний округ», який розрахований на 5 років та включає 7 народних депутатів із різних куточків України і теж сприяє співпраці з виборцями.
Програма «РАДА» запроваджує нові публічні інструменти роботи з громадою – відкриті громадські слухання, мобільний додаток «е-РАДА», буквально відкриття віртуальних приймалень нардепів, де є і моніторинг звернень, і електронні карти округу, і функція онлайн-петицій, а ще – аналіз ефективності певного обранця, його робота у фракціях, округах тощо.
Як з’ясувалося, резон у цьому є, бо, за статистикою, лише 20% українських нардепів, обраних у загальнодержавному багатомандатному окрузі, звітують перед громадою і спілкуються з виборцями. До проекту приєднався народний депутат із Чернігівської області Олександр Черненко, підтримав цю ініціативу й мажоритарник Сергій Березенко. Сам він звітує перед виборцями щороку, тому проблем із комунікацією немає – щодня у його приймальні опрацьовують щонайменше 5–6 звернень від чернігівців.
Україна і Німеччина: спільне та відмінне в роботі депутатів
За словами Сергія Березенка, українська й німецька виборчі системи мають чимало спільного, зрештою саме німецьку модель обрали як взірець для парламентських виборів у 2015 році. Ідеться про змішане представництво в радах – половина депутатів обирається за пропорційним принципом, половина – за мажоритарним, тобто в округах. Єдина відмінність – в Україні кількість мандатів у Верховній Раді незмінна, а от у німецькому Бундестазі кількість обранців може варіюватися залежно від уподобань громад.
«Свого часу ця новація була сприйнята вельми неоднозначно. Бо навіть якщо кандидат і перемагав в окрузі, це ще не означало, що він стане депутатом місцевої ради»,– розповів Сергій Березенко.
Однак така система дала змогу суттєво вплинути на склад і якість депутатів. Відтак у країні почали реалізуватися реформи, і однією з найуспішніших вважають децентралізаційну, бо саме вона допомогла нарешті сконцентрувати великі кошти в регіонах – те, чого ніколи не було раніше. І з’явилася можливість реалізовувати великі інфраструктурні проекти, не озираючись на офіційний Київ, за допомогою державних фондів – регіонального розвитку та соціально-економічного розвитку. Одначе до коштів останнього мають відношення тільки мажоритарники.
«Це 5-6 мільярдів гривень щорічно в межах цілої країни, які розподіляються на регіони відповідно до зауважень депутатів-мажоритарників. Особисто мій результат – це 43 мільйони гривень, які я зміг додатково залучити у свій округ. Це серйозна підтримка місцевих громад. Чернігівщина має 6 депутатів-мажоритарників, тому потенційно допомога на всю область може становити 300 мільйонів гривень на рік»,– зауважив Сергій Березенко.
Минулого року завдяки децентралізаційним прагненням в Україні вдалося реалізувати проекти загальною вартістю в 100 мільярдів гривень на умовах співфінансування, де одна половина коштів – то місцеві бюджети, а друга – кошти Державного бюджету.