Проєкт з назвою "План Б" запускають чернігівські екоактивісти та представники ГО «Еко Місто». Його суть полягає в тому, що школярів будуть навчати екологічній грамотності, а вони у свою чергу збиратимуть відпрацьовані батарейки та отримуватимуть за це винагороду.
Екологічний "План Б" для Чернігова
З чого все починалось
Чернігівські екоактивісти вже не перший рік займаються проблемою відпрацьованих батарейок та їх утилізації. За статистикою, до України ввозиться близько 300 млн батарейок щорічно. Тобто одна людина в середньому купує п’ять батарейок на рік. Але справа в тому, що вони нікуди не зникають з нашої з вами країни, а залишаються тут – і забруднюють навколишнє середовище.
– Цікаво, що в Україні немає виробників батарейок, усі подібні енергоносії завезені до нашої країни з-за кордону, а найтрагічніше те, що жодна з цих батарейок не була утилізована. Весь цей об’єм десь захований на сміттєзвалищах, щось десь зберігається, а щось розкладається у природі на небезпечні метали. Все це дуже шкодить навколишньому середовищу, адже одна батарейка може забруднити до 20 квадратних метрів ґрунту або 400 літрів води. Це небезпечно як для тварин, так і для людей, бо в батарейках містяться такі метали, як кадмій, ртуть, свинець, що вражають майже всі органи людини, – говорить голова ГО «Еко Місто» Сергій Безбородько.
За його словами цією проблемою саме в Чернігові вони почали займатись у 2013 році, коли ще не було жодного офіційного пункту прийому батарейок. Їх приймали як волонтери кілька місцевих магазинів. Далі активісти розробили екокарту міста, де позначили всі пункти прийому і створили петицію. Міська влада у відповідь на неї створила офіційні, можливо і не зовсім зручні, пункти прийому батарейок в чернігівських відділеннях ЖКГ, де містяни безкоштовно могли здати на утилізацію батарейки.
Проєкт для школярів
«План Б» – це продовженням багаторічної ініціативи ГО «Еко Місто», який допоможе навчити школярів розумінню неймовірної шкідливості батарейок та методам їх утилізації. Про це та інше розповів куратор проєкту в Чернігові Сергій Забара.
– Наш проект упроваджується протягом чотирьох місяців та фінансується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки. У нього є дві основні частини нашого проекту: інформаційно-просвітницька та освітня. Перша включає в собі саме популяризацію ідеї збору батарейок за допомогою різних платформ. Освітній компонент включатиме в себе навчання екоменторами чернігівських школярів правильному збору батарейок, – зазначив Сергій Забара.
Організатори проєкту проведуть окремий набір 34 екоменторів із Чернігова, вік яких необмежений, але найбільше уваги приділятимуть відбору серед старшокласників, бо вони, на їх думку, є найавторитетнішими серед молодших школярів. Ці екоментори проведуть по п’ять лекцій з просвітницькою метою на тему впливу батарейок на навколишнє середовище. Запропонувати ж свою кандидатуру можна на Facebook-сторінці ГО «Еко Місто», і саме там ви зможете заповнити потрібну анкету.
Паралельно з лекціями відбуватиметься мотиваційна гра «ЕкоБатл», яка пройде з 1 по 30 вересня. За умовами гри діти зможуть обмінювати екомонети, які вони зароблять за здані батарейки, на подарунки. Також школярі зможуть купувати собі абонементи на гру в парку розваг «Планета». Розрахунок буде наступний: 1 батарейка вартуватиме 1 екомонету, а вона у свою чергу – 1 гривню. Тобто, зібравши 100 батарейок, школярі зможуть заробити 100 гривень і погратись у «Планеті» на цей еквівалент грошей. Проєкт завершиться після великого екологічного форуму, квиток на який отримає кожен, хто прийде обмінювати батарейки на подарунки. Він відбудеться у жовтні в приміщенні Чернігівського обласного молодіжного центру. Там буде безпрограшна лотерея, діти отримають подарунки та дипломи.
Утилізувати практично неможливо
На сьогодні в Чернігові пункти прийому функціонують у 35 школах, 5 вишах і досі батарейки приймають 4 відділення ЖКГ (ЖЕК-10, ЖЕК-13, КП «Новозаводське» та КП «Деснянське»). Також діє і приватна ініціатива, адже пункти прийому батарейок є в супермаркетах і на ринках міста.
Починаючи з 2016 року в Чернігові працює програма з покращення екології міста, в яку закладено бюджет, що використовується для безпечного зберігання, транспортування й утилізації небезпечних побутових відходів, саме використаних батарейок, акумуляторів, ртутних ламп і термометрів. На сьогоднішній день зібрано вже більше 300 тисяч батарейок, або ж 5 тонн. Програму покращення екології продовжено з 2018 по 2020 рік, а також збільшено її бюджет. Але все це не діє достатнім чином, бо немає можливості все це утилізувати законним шляхом.
– В Україні досі немає жодного заводу, який би дійсно утилізував би батарейки. Ті 5 тонн, які ми зібрали та вже передали на зберігання до управління ЖКГ, нікуди здати на утилізацію. Ми зараз співпрацюємо з управлінням, аби провести тендер на законне та безпечне зберігання цих батарейок. Фірма, що претендуватиме на це, обов’язково повинна мати всі відповідні ліцензії, – каже Сергій Безбородько.
За словами Сергія, старт легальної утилізації батарейок в Україні залежить від Верховної Ради та її законодавчих ініціатив. Адже зараз не до кінця зрозуміло, чи юридично відносяться батарейки з тою ж силою струму до 7 ампер до небезпечних відходів. Також в українському законодавстві не прописано, хто саме має платити за утилізацію батарейок. У Європі працює принцип «хто забруднювач – той платить», тобто або виробник батарейок, або ж імпортер. Тому доки це не буде законодавчо врегульовано, доти ніхто не братиме на себе фінансові витрати з утилізації українських батарейок. У Європі є багато заводів з утилізації батарейок. Там утилізація тонни батарейок коштуватиме від 400 до 800 євро. Ті 5 тонн, які зібрали в Чернігові. – це тільки 20 % від потенційної загальної кількості відпрацьованих батарейок міста, а утилізація їх вартувала би близько 3000 євро.