Мабуть, немає більш звичайного мешканця будь-якого населеного пункту земної кулі, ніж голуб. Вони живуть буквально на всіх континентах та в усіх кліматичних зонах, за виключенням хіба що Північного та Південного полюсів планети, і вже давно стали невід’ємною частиною нашого життя. Голуби супроводжують нас настільки давно, що жоден історик не візьметься назвати точні часові рамки їх появи в історії людства. Але з упевненістю можна сказати лише одне: це сталося не менш ніж 5 тисяч років тому.
В українських містах, у тому числі й Чернігові, найбільш поширений вид цього птаха (а їх у світі налічується неповна тисяча) – голуб сизий. Зустрічаються й інші – припутень та голуб-синяк, або клинтух. Щоправда, побачити їх можна набагато рідше за сизарів. Та й сам сизий голуб, якого найчастіше й можна побачити на вулицях, – це вже не зовсім, так би мовити, чистий представник виду, а гібрид диких голубів та тих, що були одомашнені людиною.
Колись давно ці пташки жили на високогір’ї. Так, предки переважної більшості українських голубів колись гніздилися в Кримських горах та скелястих масивах Балканського півострова. Саме тому й нині голуби чудово почувають себе навіть у найбільших містах – висотні будинки для них такі собі штучні гори, де вони, як і їх далекі предки, знаходять прихисток, виводять потомство, живуть та… помирають.
Коли саме за голубом причепилося досить образливе прізвисько «літаючий пацюк», сказати важко. Утім, забігаючи наперед, варто зазначити: воно не позбавлене підстав. Адже, незважаючи на те, що ці птахи стали невід’ємною складовою культури багатьох народів світу, вони все одно залишаються живими істотами, що народжуються, живуть та хворіють і помирають від цих хвороб.
То чому ж саме «пацюки»? Як відомо, ці хвостаті чотирилапі аж ніяк не викликають у тих, хто їх бачить, романтичних почуттів, а їх роль у поширенні серед людей смертоносних хвороб була відома в усі часи. Чи може бути голуб так само небезпечним для людини, як і пацюк?
Кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка Олександр Федун наголошує, що небезпеку для людини може нести будь-який птах. Від усіх пернатих можна підчепити, скажімо, грибкові захворювання, паразитів або той самий пташиний грип.
Звичайно, якщо дивитися на птахів, так би мовити, неозброєним оком, то жодного занепокоєння вони можуть і не викликати. Справа в тому, що хвороби грають важливу роль у природному відборі. Тобто більш слабкі особини хворіють і помирають, а більш сильні виживають і дають потомство, яке таким чином компенсує втрати. Для людей цей процес, як правило, залишається поза увагою. До слова, голубів та пацюків об’єднує й те, що обидва види досить стійкі до захворювань та почасти демонструють дива виживання у складних умовах.
Але справа навіть не в тому, що голуби переносять хвороби, які від них може підчепити людина, а в їх способі життя.