Чим-чим, а корупцією в нашій країні нікого не здивувати. Протягом останніх років про цю проблему говорили так часто, що склалося враження – вона існує всюди. І хоча, за оцінками міжнародних інституцій, починаючи з 2014 року ситуація відчутно поліпшилася, вона й досі лишається достатньо гострою. А наскільки часто з нею зіштовхуються звичайні громадяни?
9 грудня у світі відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією. Тож ми вирішили запитати, чи дають і беруть хабарі жителі Чернігова. Та чи зіштовхувалися із цим явищем їхні рідні або знайомі?
Ольга, пенсіонерка:
Сталкиваться с коррупцией никогда не приходилось. А вообще, люди, наверне, дают взятки, чтобы решить какие-либо вопросы. Но мы стараемся не давать взяток, так как по большему счету не из чего их и брать. Да и никто никогда не требовал. Наверное, на внешности написано, что мы взяток не даем.
Володимир, ІТ-спеціаліст:
Были случаи в моей жизни. В медицине, например, чтобы лучше услуги предоставляли. Но там все понимали, что если ничего не сделаешь, то и не получишь ничего качественно. В милиции еще тогдашней. То есть на бытовом уровне – там где-то дать, там где-то дать. Но бытовая коррупция стала редкостью. Сейчас всё онлайн переходит, и соответсвенно, лазеек меньше. А вот на стратегическом уровне, в государстве, как мне кажется, ничего не поменялось с 1996 года, когда появился олигархат.
Ірина, фотографиня:
Думаю, корумпованість дуже залежить від сфери, де людина працює. Приблизно п’ятдесят на п’ятдесят, як мені видається. У моїх знайомих ніколи грошей не вимагали. У мене також не було таких ситуацій. Навіть у сфері медицини завжди все було лояльно. Нічого не вимагали. Говорили, що скільки коштує, і все це було по чеку. Тому питань не виникало.