Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт № 5596, який передбачав легалізацію в Україні медичного канабісу. У першому читанні документ підтримали лише 184 народних депутати. Проти проголосували 33, решта утрималися або в голосуванні участі не брали. Документом пропонується дозволити в Україні вирощування та обіг сортів конопель з допустимою кількістю тетрагідроканабінолу – фітоканабіноїду, речовини, що викликає в людини відчуття ейфорії і може призвести до психологічної залежності.
Прихильники легалізації медичного канабісу посилаються на досвід багатьох європейських країн, де препарати на основі рослини використовуються для лікування багатьох хвороб. Противники стверджують, що нагальної потреби в легалізації медичного канабісу в Україні немає, а законопроєкт може відкрити двері для наркобізнесу. Ми вирішили поспілкуватися з обома сторонами.
Два мільйони хворих
Громадські активісти, експерти та навіть Міністерство охорони здоров’я регулярно наголошують на тому, що нині в країні живе два мільйони людей, які потребують лікарських препаратів з вмістом канабіноїдів. І нагадують, що в інших країнах такі ліки значно полегшують життя онкохворим, епілептикам і людям із синдромом Альцгеймера.
Для того аби з’ясувати, звідки взялися дані про два мільйони громадян, ми звернулися до експерта державної політики щодо наркотиків Тараса Ратушного. Він розповів, що цифра приблизна, однак ґрунтується на реальній статистиці.
За словами експерта, не варто плутати препарати з умістом канабіноїдів та власне коноплі, які курять заради приємних відчуттів. Адже у самих коноплях близько 100 активних сполук і відчуття ейфорії може викликати лише один із них – тетрагідроканабінол. Саме завдяки йому приблизно у 9 випадках зі 100, люди стають залежними та починають зловживати курінням конопель. Його вміст у медичному канабісі буде фіксованим, а вживання препаратів контролюватиметься лікарем.
Депутати не дослухалися
Додатковим каменем спотикання у законопроєкті стала норма про дозвіл вирощувати коноплі, з яких потім виготовлятимуться препарати, на території України. За словами Тараса Ратушного, цю норму теоретично можна було б прибрати. Але тоді держава змушена була б закуповувати сировину в країнах, де вирощування дозволене, і платити за це чималенькі гроші.
До того ж він наголосив, що, поки в багатьох країнах світу активно досліджують лікувальні якості канабісу та виготовляють препарати на його основі, вітчизняні фармацевти змушені пасти задніх.
Стосовно законопроєкту, який провалила Верховна Рада, то, на думку Тараса Ратушного, він був фактично найкращим із тих, які могли запропонувати депутати нинішнього скликання, адже з нього прибрали всі суперечливі питання.
До того ж якби за нього проголосували в першому читанні, то це не означає, що він би вступив у силу. Тобто на нього б чекало доопрацювання і всі бажаючі змогли б вносити правки. І лише потім за нього проголосували б удруге.
Зрештою, повторно за законопроєкт голосуватимуть хіба що восени. А до того часу хворі, яким препарати на основі медичного канабісу могли би полегшити життя, залишаються без них.
«Я сумніваюся в його ефективності»
Лікар-нарколог обласної психо-неврологічної лікарні Петро Седень наголошує, що різниця між медичним канабісом і тим, який росте під парканом, приблизно така ж, як між медичним спиртом і горілкою. Тобто, незважаючи на його призначення, він так або інакше шкодитиме організму.
Хоча давати оцінку конкретним препаратам та їх ефективності в лікуванні хвороб він не наважився, адже пояснив, що дуже багато залежатиме від пропорції тих або інших діючих компонентів та власне шляху, за допомогою якого він потраплятиме до організму.
Якщо ж говорити про канабіноїди як знеболювальний засіб, то в питанні ефективності Петро Седень сумнівається.
Однак категорично проти він висловився щодо думки, яку відстоюють прихильники легалізації не тільки медичного, а й звичайного канабісу – мовляв, він менш шкідливий, ніж алкоголь або тютюн.
Саме з цієї причини, каже лікар, при лікуванні залежності від канабісу практично безсилі терапевтичні методи. Так, якщо людям, залежним від інших наркотиків або ж алкоголю, можна прописати ліки, то залежним від «трави» потрібно, так би мовити, залізти в душу і пояснити, що проблема справді існує.
Аргумент, що алкоголь та тютюн дозволені, а тому чому б і не легалізувати коноплі (мовляв, не всі стають алкоголіками, а отже й не всі почнуть курити «траву»), викликає в лікаря подив. Петро Седень каже, що нині кількість хворих на алкоголізм в Україні впритул підійшла до епідемічних показників. Тож доступність все-таки впливає на вживання.
У будь-якому разі поки законопроєкт № 5596, який мав би легалізувати медичний канабіс, чекає осені. А до того як його противники, так і прихильники мають удосталь часу, аби підготувати додаткові аргументи на свою користь. Зрештою, де саме поставити кому в риторичній назві цієї статті, вирішуватимуть народні обранці.