Традиційно, якщо є така можливість, в Україні прийнято робити запаси харчів, які не псуються швидко. Про всяк випадок, бо наявність їжі сьогодні ще 20 років тому не означала, що вона буде й завтра. І точно не буде за тією самою ціною. Тож якщо цукор або борошно, то одразу в мішках. Те само і з сіллю, сірниками або крупами. Але чи може сучасне покоління пригадати бодай один серйозний перебій із постачанням товарів першої необхідності? Чи раціонально й досі накопичувати та зберігати їжу або інші потрібні в побуті речі у великих кількостях удома, а не просто йти за ними до крамниці, коли вони закінчилися?
Чи роблять такі запаси чернігівці та що вони думають про накопичення продуктів у себе вдома? Ми вирішили поцікавитися на вулицях міста.
