Протягом першої половини жовтня в багатьох парках Чернігова можна було спостерігати цілі хмари дрібненьких мошок, що ніби в безкінечному танці кружляли на освітлених сонцем ділянках. І хоча комашки не звертали видиму увагу на людей або інших теплокровних, така кількість мошкари спантеличувала. Якщо ж вони клубочилися прямо на шляху пішоходів, ті намагалися обходити їх, адже, кусаються або ні, перевіряти охочих не було.
Додаткову увагу людей вони привертали ще й тому, що, як правило, о цій порі року інші комахи, як то мухи або комарі, зникають з поля зору.
Ми вирішили дізнатися, що це за комахи та навіщо вони збираються в такі великі хмари. Відповідь знайшли у завідувача кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка Юрія Карпенка.
Шлюбні танці у повітрі
В таку досить прохолодну пору року, як жовтень, коли попри комфортні температури вдень, вночі вже трапляються перші заморозки, активними лишаються дуже мало комах. Одні з них – зимові комарі. Власне, вони й отримали свою назву, бо здатні легко переносити холоди та навіть помірні морози. Саме їх в основному ми й бачимо у парках та зелених зонах міста. Найчастіше вони збиваються у великі хмари неподалік водойм. Чому так, ми пояснимо пізніше.
В Чернігові їх найчастіше можна зустріти в Ялівщини, міському парку культури та відпочинку, вздовж берегів Стрижня, в районі земснаряду на Лісковиці та в подусівських і забарівських лісах, що примикають до Білоусу.
Тобто, ці рухливі хмари мошкари – не що інше, як шлюбні танці, коли сотні самців намагаються підступитися до двох-трьох самичок, аби ті змогли дати потомство.
Кров не п’ють, а що тоді
Багатьом видам літаючих комах для того аби жити та виводити потомство потрібні білки, які містяться лише в крові теплокровних тварин, в тому числі й людей. Проте, зимові комарі, не зважаючи на назву, живуть інакше ніж їхні тезки. А місця наближені до водойм вони обирають для того аби мати можливість виростити потомство і жити самим.
Загалом, багато деталей із життя цих комах не відомі й досі. Проте науковці працюють над їх розкриттям. Тож, нині зимові комарі вважаються одними з найменш досліджених комах. Проте, вони досить важливі для нашої екосистеми і, як ми вже писали, не шкідливі для людини.
Тож, побачивши хмару комашні у лісі, лякатися не варто. Достатньо лише обійти.
