Кілька сотень людей протягом дня у середу, 19 січня, завітали на пляж «Золотий берег», для того щоб пірнути в ополонку на честь свята Хрещення Господнього, або ж, як кажуть у народі, Водохреща. Уважається, що цього дня майже дві тисячі років тому 30-річний Ісус Христос сам прийняв хрещення в річці Йордан. На честь цієї традиції щороку християни освячують воду та водойми.
Як правило, Водохреще проходить у Чернігові з розмахом. Проте останніми роками, коли в місті з’явився коронавірус, карантинні обмеження вплинули і на цю сферу життя.
«Словами не передати»
Для того аби долучитися до святкування та самому спробувати, як воно – пірнути в ополонку з крижаною водою, люди приходили цілими родинами і компаніями друзів. Щоправда, пірнали далеко не всі. Чимало людей виступали, так би мовити, групою підтримки.
Біля ополонки, вирубаної у формі хреста, стояли рятувальники. Один із них – у водолазному костюмі. Він періодично і сам спускався до води, аби супроводити за руку когось із тих, хто прийшов купатися. У той же час на березі була постійна жива черга – хтось один виходив з води, а хтось інший заходив.
Серед тих, хто вже скупнувся, і колишній очільник обласної державної адміністрації Валерій Куліч. Каже, для нього такі водні процедури – справа звична. Тож не прийти на Водохрещу просто не міг.
До води і з води
Архієпископ Чернігівський та Ніжинський Євстратій Зоря, який провів обряд освячення води, розповів, що Ісус Христос, будучи Сином Божим, хоча хрестився на ріці Йордан, однак робив це не для того, аби прийняти благодать, а для того, щоби своєю присутністю самому освятити воду
– Це свято, по-перше, спогад про євангельську подію, коли Господь прийшов у 30-річному віці, виконуючи початок принародного служіння. Син Божий не може освятитися від води, він сам її освячує. І цього дня молимося і просимо Божого благословення на воду і використовуємо воду в духовних потребах. Адже свята вода – це одна із святинь. І ставитися до неї потрібно з повагою, але й пам’ятати, що Господь її дає нам не для того, щоб ми їй поклонялися, а для того, аби вживали заради очищення та оновлення, – розповів Євстратій Зоря.
Настоятель собору Святої Великомучениці Катерини Євген Кіник розповів, що традиція пірнати в крижану ополонку з’явилася буквально протягом останніх десятиліть. До цього українці її не знали. Проте той факт, що ця традиція нова, не означає, що вона погана, адже все залежить від нашого власного сприйняття.
Як повідомила речниця Управління Державної служби надзвичайних ситуацій Ірина Щукіна, рятувальних постів, які слідкували за тим, щоби під час свята не сталося лиха, на Чернігівщині 26. В обласному центрі ж таких місць було два. Крім «Золотого пляжу», ще одне місце на Десні – біля бази відпочинку «Динамо» неподалік пішохідного мосту.
Крім рятувальників, на пляжах чергували карети швидкої та поліцейські. На випадок екстреної ситуації на березі стояли два човни і вантажівка Служби підводного розмінування.