В Україні на суд чекає професійний ворожий пілот-ас Олександр Красноярцев, який летів бомбити Чернігів, але був збитий і здався у полон звичайному місцевому будівельнику з тероборони.
На початку березня український Youtube та ЗМІ сколихнуло відео із захопленим у полоном вгодованим російським військовим льотчиком у синій формі та з перемотаною ганчіркою щокою. Він якимось плаксивим голосом пояснював під час допиту, хто він і що робив у небі України.
На той час росіяни розпочали практику жорстоких авіаударів по житлових кварталах українських міст. І цей льотчик — Олександр Красноярцев, став першим справжнім «путінським асом», якого вдалось узяти в полон. Тому уваги його переляканій персоні українці приділили достатньо. Тим більше, що схопили росіянина у сильно постраждалому від ворожих бомбардувань і обстрілів Чернігові.
Але потім Красноярцев зник з інформпростору.
НВ з'їздив у Чернігів, де дізнався історію захоплення цього пілота звичайними мешканцями міста, яким він у прямому сенсі впав на голову.
Російський пілот Олександр Красноярцев під час затримання
Літак
Вранці 5 березня Юлія Гребнєва, депутат Чернігівської облради і організатор соціального проекту Безкоштовний магазин, спустилася у підвал свого двоповерхового будинку разом з трьома синами, щоб навести там лад. Чернігів на той момент щоденно потерпав від обстрілів російської армії, яка гатила по місту і з Градів, і з літаків. Тому Гребнєва щоночі перебувала із дітьми — 6, 10 і 17 років — у підвалі, а чоловік залишався спати у будинку на першому поверсі.
Ще зранку жінка вирішила замінити простирадла і прибрати у тимчасовій спальні. Та раптом почула страшні звуки. «Я зрозуміла, що це падає мій будинок», — розповідає вона НВ стоячи біля руїн.
У підвалі усе почало горіти, прорвала труба з водою. Гребнєва лежала на дітях і боялася навіть поворухнутися. Потім вона почула крики згори — це був її чоловік. Йому пощастило: на момент удару він знаходився не у будинку, а на вулиці, — ремонтував замок у хвіртці. «Він кричав: Там моя дружина і діти, відкопуйте!», — згадує Юлія.
Бійці тероборони і чоловік розібрали каміння і дістали з підвалу родину. Коли Гребнєва вже опинилася на вулиці, то дізналася, що на її будинок впав збитий російський літак Су-34, який обстрілював місто фугасно-авіаційними бомбами. Залишки крила літака досі валяються у її подвір'ї. А двигун лежить у дворі сусідів, — їхній будинок теж зруйновано.
Юлія Гребнєва стоїть біля руїн свого будинку та уламків ворожого літака, які досі залишаються на подвір‘ї
У будинку на вулиці Красносільського Гребнєва проживала з родиною останні 4 роки.
У її чоловіка — 4-та стадія онкології. Тому після руйнування будинку родина вирішила: за кордон із дітьми поїде саме він, а Гребнєва продовжить займатися волонтерською діяльністю.
Ще до війни вона опікувалась соціальним проектом безкоштовних магазинів для малозабезпечених людей і багатодітних родин — за останні 4 роки, завдяки її зусиллям, по всій області з’явилося 11 таких. «Ми допомагали на постійній основі малозабезпеченим, а тепер допомоги потребую я», — зізнається жінка.
Вона не плакала, коли впав її будинок, а раділа, що вижила разом з дітьми. Але розплакалася, коли наступного дня незнайомі люди зібрали усі необхідні речі, — від спідньої білизни до шкарпеток, — для її родини і дали ключі від квартири, де можна тимчасово пожити.
«Війна по телевізору — це одне, але коли війна приходить в твій дім — це насправді жахливо. В один момент ти втрачаєш усе, що зберігав усе життя: фотографії дітей на згадку про закінчення садочків і шкіл, світлини покійної мами. Це залишається тепер тільки у пам’яті», — говорить Гребнєва.
Вона зареєструвала руйнування будинку у Дії, написала заяви у правоохоронні органи. Але розуміє, що родин по Україні, яких росіяни позбавили домівок, дуже багато. Тому і не очікує швидкої компенсації. «Поки мені нема куди повертати дітей», — констатує жінка.
Гребнєва впевнена: якби українські військові не збили ворожий літак, могло бути дуже багато жертв. Адже на борту Су-34 знаходилися 3 бомби по 500 кг, які пілот не встиг скинути на Чернігів.
Пілот
Світлана Войтешенко проживає у приватному секторі Чернігова на вулиці Руднєва, — у кількох кварталах від будинку Гребнєвої.
5 березня вона знаходилась у своїй хаті разом з братом Віталієм Сергієнком.
Під час обстрілів вони зазвичай ховалися у підвалі сараю, але в той день залишись всередині будинку. «І от ми бачимо з вікна, що щось впало і пішов дим», — згадує Войтешенко. Її брат вибіг подивитися, що ж сталося.
Виявилося, що на дах сусідів приземлився пілот того самого літака Су-34, що впав на дім Гребнєвої, встиг катапультуватися. Його парашутом накрило подвір'я Войтешенко.
З даху сусідів російський льотчик стрибнув до неї «у гості». «Брат побачив пілота, побіг його доганяти у бік курятника. І там той застрелив брата з пістолета», — розповідає Войтешенко.
Світлана Войтешенко біля курятника, де вона знайшла вбитого Красноярцевим брата
Вона поховала 42-річного брата на наступний день після вбивства, поряд з їхніми батьками на цвинтарі. «У місті казали, що будуть ховати загиблих у братських могилах. Я цього не хотіла і дуже поспішала. Люди мені допомогли, хоча були ще обстріли», — каже Войтешенко, стоячи біля того самого курятника, де знайшла брата вбитим.
14 березня жінка виїхала з Чернігова у Вінницьку область і повернулася лише через 2 місяці. У день розмови з НВ вона чекала на зустріч із прокурором, який мав приїхати, щоб поговорити про обставини загибелі її брата.
Російського пілота, що приземлився на вулицю Руднєва, звуть Олександр Красноярцев. Йому 36 років. За даними українських правоохоронних органів, він проживає у місті Челябінськ і проходив службу у військовій частині 86789 на посаді начальника повітряно-вогневої та тактичної підготовки — старшого пілота. Користувачі соцмереж знайшли його спільне фото із Башаром Асадом і Володимиром Путіним у Сирії.
А бійці чернігівської тероборони знайшли Красноярцева в іншому подвір'ї на вулиці Руднєва: після вбивства Сергієнка він сховався у сараї. «В одному із дворів ми почули крик із хліва: «Я сдаюсь, не стреляйте!», — розповідає Іван Лут, боєць 119-ї бригади чернігівської ТРО, — один із тих, хто знайшов росіянина. «Ми крикнули: виходь, руки за голову, лягай на землю», — згадує Лут.
Затримання
37-річний Лут давно домовився з друзями про план дій на випадок повномасштабної війни. Адже ще у 2014-му зрозумів, що вона неминуча.
«За освітою я історик. Як історик і патріот я розумів, що війна буде», — пояснює боєць місцевої тероборони, який до останнього часу працював будівельником.
Тому 24 лютого він одразу прибув у військомат і підписав контракт резервіста ТРО.
А 5 березня, отримавши інформацію про збитий літак, він і ще кілька його побратимів побігли шукати двох росіян, які катапультувалися із Су-34. «У нас був наказ: обов’язково брати їх живими», — говорить Лут.
Один із пілотів — Костянтин Криволапов — загинув. А от інший побіг переховуватися. Та бійці ТРО його все одно знайшли.
За час, проведений у сараї, Красноярцев встиг зробити собі перев’язку, оскільки мав пошкодження на шиї.
Іван Лут стоїть на тому місці, де він з двома іншими бійцями тероборони знайшов росіянина
На місце затримання прибігли українські офіцери, намагалися допитати ворога одразу. Але з цього нічого не вийшло, адже у подвір'я, де схопили росіянина, набігли місцеві люди — і Красноярцева довелося захищати від самосуду розгніваних мешканців. «Багато хто запитував, — навіщо він бомбив Чернігів. Пілот говорив по настанові, якій їх навчили: я нічого не знав, я на навчаннях. Повністю скинув із себе відповідальність, перекладаючи її на своїх командирів», — пригадує Лут.
Світлана Войтешенко також прибігла до сусідів, щоб подивитися в очі вбивці брата. «Я йому кажу: Що вам зробили мирні люди? Навіщо ви таке виробляєте? А він мені: Я не знав, де знаходжуся», — розповідає зараз вона.
Слідство
Поки у Києві триває перший гучний судовий процес над російським сержантом Вадимом Шишимаріним, якого звинувачують у вбивстві цивільного українця, Чернігів очікує на розгляд справи та покарання російського пілота Красноярцев. Місце знаходження цього військовополоненого українські правоохоронці не розголошують.
Войтешенко сподівається, що той отримає довічне ув’язнення. Цього ж чекає і Юлія Гребнєва. «Він вбивав людей, наносив шкоду нашому місту. Він має сісти назавжди, щоб більше ніхто не хотів повторювати його «подвиги», — вважає вона.
23 квітня українські правоохоронні органи висунули підозру Красноярцеву по статті 438 у порушенні законів і звичаїв війни, що супроводжувалося навмисним вбивством.
Лут каже, що його ще не допитували як свідка, але він готовий надати усю необхідну інформацію, щоб Красноярцев отримав справедливе покарання.
Під час затримання у російського пілота двічі дзвонив телефон. Він зізнався, що це були його безпосередні командири.
«Так само у телефоні знайшли смс-ки від його дружини з побажаннями удачі на роботі», — розповідає Лут.
Він впевнений, що удача відвернулася від Красноярцева назавжди.
* * *
Приєднуйтесь у Viber та Telegram до спільноти "Чернігівський Фонтан", де тільки найактульніші новини та історії нашого міста.