Корисна звичка чи призначення - історія одного донора

14 червня у всьому світі відзначають день донора. Це свято має величезне значення. В Україні донором може бути здорова людина віком від 18 років і вагою не менше ніж 50 кілограмів, яка не має ні абсолютних, ні тимчасових протипоказань. Для когось здати кров – це одноразова процедура. Але є й такі люди, які присвячують цьому життя. Такою людиною є Олексій Кирюша. Центр крові він відвідує регулярно. Спеціально до свята пан Олексій поділився з нами своєю історією та усіма нюансами донорства.

ШЛЯХ ДО ДОНОРСТВА

«Вперше я здав кров 1 квітня 2009 року. У мого батька був товариш, а у нього якийсь родич потрапив у лікарню, і йому необхідно було переливання крові. Я з 18 року вже цікавився цією темою, але у мене у голові були певні стереотипи про те, що там може буде все не дуже стерильно, можуть занести якусь інфекцію. А коли вперше прийшов, то зрозумів, що використовуються одноразові системи, одноразові голки. Тоді вирішив прийти через два місяці. І так почав ходити кожні два місяці. До 2017 року здавав кров поки не отримав почесне звання Почесний донор України. Після цього вирішив перейти на донацію плазми, мені запропонували лікарі.

Отримання звання «Заслужений донор України» регламентовано Указом Президента України «Про почесні звання України»№426/2002 від 30.04.2002 р. та Законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Відповідно до ст. 21 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові»: «Донори, які безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює 100 і більше разовим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 120 і більше разовим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у 100 і більше разових донаціях методом аферезу, можуть бути нагороджені державними нагородами України».

«Велика проблема України у тому, що приходять 150 тисяч донорів одноразово. Тобто люди приходять тільки тоді, коли їх родичі потрапляють у лікарню або дружина народжує. А далі зникають. І невідомо що з ними відбувається. Можливо у людини якась хвороба, але проявиться вона через два-три місяці, а тести цього не покажуть. Термін зберігання крові до пів року. Якщо людина прийшла один раз, а потім вже через два місяці, то за чай час хворобу у крові можуть виявити та утилізувати цю кров та кров, що була здана того разу.»

Донація крові – це соціально важлива справа, яка заслуговує поваги. Людина, яка регулярно здає кров, стає кадровим донором. Їй видається спеціальна книжечка «Кадрового донора», де записуються всі донації. ЇЇ можна буде використати у випадку якогось нагородження. Але бути кадровим донором – це ще й велика відповідальність, бо існують певні обмеження.

ЩО МОЖНА І ЧОГО НЕ МОЖНА

«Я люблю морозиво, але за два дні його не можна вживати, бо аналіз може показати хіліоз крові. Раніше було відведення від тату на рік, зараз уже зменшили до пів року. І хірургічне втручання − також до пів року. Тобто гепатит та СНІД мають менший період, і людина може через пів року після операцій або відвідування тату-салона приходити і здавати кров або плазму. Вживати алкоголь та курити не можна протягом двох днів.»

Існує навіть таке твердження, що донорство входить у звичку. Людина, яка регулярно здає кров, уже не може уявити своє життя без цього. Формується так звана психологічна залежність.

«Я уже рахую скільки днів залишається до чергової донації. Десь уже після двадцятої донації я почав цікавитися правильним харчуванням. Усі можливо знають, що не можна вживати алкоголь за два дні до здачі крові, але також не можна вживати молочної продукції, жирну, смажену їжу та ліки. Є великий перелік, чого не можна робити. Кров можуть взяти, але я для людини, у якої є якісь протипоказання, вона може не підійти. У такому випадку її можна буде використовувати тільки для досліджень.»

ЦЕ ЩЕ I ВИГIДНО

Законодавчо прописана низка преференцій, за якими донори мають право на додатковий вихідний. Його можна брати одразу, але пан Олексій рекомендує робити трошки інакше.

«Взагалі, добре, що це залишилось у новому законі, бо їх хотіли відмінити. Людина звільняється від роботи, за нею зберігається заробіток в день донації. Але я розумію, що наше більш розвинене суспільство роботу прогулювати не хоче. І керівництво, звісно, хоче, аби людина була у цей день на роботі. Тому напевно краще відпроситися на годину з роботи т виконати свій громадський обов′язок. Потім можна використати цей вихідний протягом року після донації крові, тобто додати до вихідних плюс іще один день або взяти відгул.»

У день донації крові необхідно дотримуватися певних правил. Важливе значення має сніданок. Лікарі радять снідати чаєм та дієтичним печивом або не жирною кашею.

«У центрі крові дають пакетик з печивом і чашку чаю. Людина також може здавати платно. Залишилась ще норма на донорства на 5 років, за якою 1 літр крові коштував 160 грн. Тобто якщо людина здає 450 мл, то вона десь має 70 грн. Ну і можливо краще, щоб цю норму прибрали. Якщо здавати плазму, то за це матимете більше коштів. Якщо максимальна доза 800 мл, то це буде десь 140 грн. Я одного разу балакав з донором, він сказав, що здає платно кожні два тижні. І за гроші в нього було близько 200 дотацій плазми. Якщо так взяти, то це і невеликі гроші. Але краще, ніж нічого. Особливо якщо ти студент якийсь. Якщо студент здає кров два рази на рік, то він повинен мати підвищену стипендію. Але, на жаль, ця норма не працює.»

Люди, які вирішили піти шляхом донарства, є героями, особливо у такий важкий час. Зі слів пана Олексія ясно, що регулярні донації стали частиною його життя.

«Постійно здавати кров уже напевно стало звичною справою. До того ж я маю дві групи у соціальних мережах, аби популяризувати донорство та повідомляти інформацію про брак крові, щоб люди могли робити репости. Це така соціальна ініціатива.»

Пан Олексій навіть зазначив, що у нього підіймається тиск, коли вже приходить час для чергової донації. І тільки після здачі крові він починає нормалізуватися. Ймовірно, існує певне фізична залежність від добрих справ. Це доводить нам випадок пана Олексія.

ЗДАЮТЬ НЕ ТІЛЬКИ КРОВ, Є ВАРІАНТИ

«Я раніше здавав тільки кров, а зараз здаю плазму. Кров можна здавати раз на 60 днів, а плазму – раз на 14 днів, але не більше 26 раз на рік. Там більше і не вийде. Тобто двічі на місяць можна здавати плазму або тромбоцити.З одного боку організм легше переносить втрату плазми, бо всі еритроцити та лейкоцити назад повертаються, а плазма забирається. Якщо взяти за об′ємом, то мінімальна кількість 600 мл, а максимальна – 800 мл. Стандартна донація крові складає 450 мл.» 8836

У сучасній медицині плазма є однією з найнеобхідніших речовин. Бо шляхом очищення, концентрування і виділення її складових частин можна отримати більше 20 різних лікарських препаратів. Простіше кажучи, плазма – це рідка частина крові, відновлюється вона протягом двох днів. Сама процедура є корисною і для донора.

«Плазма використовується для людей, які постраждали при опіках або обмороженнях. Вона швидше допомагає загоюватись ранам. Я перехворів на коронавірус, тому мою, як казали лікарі, коли робили тести, використовували для лікування хворих на коронавірус.»

Окрім цього, існує процедура донації тромбоцитів – найдефіцитнішого виду донорських компонентів крові. Здача тромбоконцентрату – це витратна за часом і непроста процедура, не кожен донор, який підходить по крові, зможе здати тромбоконцентрат, ці клітини неможливо заготовити про запас, так як донорські тромбоцити придатні до використання дуже короткий проміжок часу.

«Третій компонент – це тромбоцити. Вони необхідні для людей, які хворіють на лейкемію або на рак. Хіміотерапія вбиває власні тромбоцити людини, тому у випадках якоїсь кровотечі, навіть банального порізу, є вірогідність втратити життя. Тромбоцити можуть зберігатися до 5 днів. Періодичність здачі тромбоцитів така ж як і у плазми, - кожні два тижні. Або вже за потребою.»

За словами пана Олексія, центр крові кожного тижня публікує перлік, якої саме групи крові бракує. Найпоширеніше – 2+. Але й реципієнтів другої групи крові найбільше. А також існує таке поняття як донорство органів. Пан Олексій поділився своєю думкою про це.

«Я про донорство органів не замислювався, але читав, цікавився темою донорства кісткового мозку. Я думав, що це з кісток щось роблять, а виявилось, що це просто у кожному організмі в крові існує цей кістковий мозок, який постійно виробляє нові клітини. І кілька років тому, пам'ятаю, коли друкували в «Сім днів» інформацію про розслідування Соболева, що потрібно було вкласти кілька мільйонів гривень, щоб зробити реєстр донорства крові, щоб підключити його до європейського і робити пересадку цього кісткового мозку, і до цього моменту ця робота ще не виконана. Можливо я поділився б своїм кістковим мозком. Але на рахунок донорства, то якби, не дай бог, якомусь родичу потрібні були б органи, то я б погодився.»

РОБIТЬ ДОБРI СПРАВИ

Такі історії надихають кожного. Витратити одну годину свого часу, аби врятувати людське життя – ці слова стали життєвим кредо пана Олексія. Година – це ніби подивитися одну серію улюбленого серіалу. Година – це щодення прогулянка з собакою. А також, година – це ціна людського життя. Над цим варто задуматися!