Зазвичай ці вправні юнаки та дівчата тренуються в одному зі скверів Чернігова. Спостереження за ними викликає суміш почуттів: захоплення, здивування, тривогу. Інколи здається: ой, зараз не втримається, ой, травмується, ой, ці трюки просто неможливі! А вони долають страх і «злітають»!
Спорт єднає та перемагає страх (ФОТОРЕПОРТАЖ)
12:45, 1 липня 2022 р.
Спорт - Так, цей вид спорту дуже травматичний. Бувало, я ламав руки-ноги, рвав зв’язки, отримував забої. Але воно того варте! Катаюся вже понад десять років і отримую від цього шалене задоволення, - щиро зізнається нашим читачам Сергій, представник чернігівської скейткультури, якого ви можете побачити на першій сторінці нашої газети. Саме Сергій та декілька його однодумців методично «довбали» місцеву владу впродовж років, аби в Чернігові нарешті з’явився сучасний скейтмайданчик.
Сергію 22 роки, він працює художником і створює татуювання. Каже, що тренується декілька разів на тиждень. І робить це не заради успіху на змаганнях, де виступають найдостойніші, а заради спілкування. На майданчику щодня збираються зазвичай 10-15 і навіть більше скейтерів. З появою скейтпарку рівень підготовки спортсменів значно покращився, у них з’явилася можливість кататися не на вулиці чи ганку, а тренуватися та стрибати «на фігурах». До слова, у парку катаються і на велосипедах, роликах, самокатах. Це спорт для всіх.
Загалом для «вправ з дошкою» потрібна хороша фізична форма, розтяжка, гнучкість. Час від часу чернігівці влаштовують між собою «батли». Раніше змагання проводили спортивні магазини, рекламували певні бренди й надавали доволі непогані призи переможцям.
«Особисто для мене скейтбординг поєднує багато захоплень: моду, музику, спорт. Спортсмени можуть непогано заробляти під час фотосесій для брендів, а також брати участь у змаганнях для професіоналів. Якщо ви не в курсі, скейтбординг уже в переліку олімпійських видів спорту. Перші змагання відбулися під час літніх Олімпійських ігор 2020 в Токіо. Але для мене найважливіше – спілкування та єднання», - підсумовує Сергій.
Спілкувалася Таїсія Поліщук, фото Сергія Тонканова