Останніми тижнями політичне життя області значно оживилося в зв’язку з новим спалахом конфлікту між чернігівським міським головою Владиславом Атрошенком та деякими представниками центральної влади. Він тривав ще з минулого року і був тимчасово поставлений на паузу через російське вторгнення. Причому тепер діючою стороною у конфлікті стає ще і ОВА, чого у першій фазі не було. Давайте розбиратися в причинах та робити висновки разом.
Екскурс в історію
Коріння вищевказаного конфлікту тягнеться ще від кінця липня 2021 року. Саме тоді було укладено офіційний політичний альянс між партіями очільника Чернігова Владислава Атрошенка «Рідний дім» та київського міського голови Віталія Кличка «УДАР». За результатами угоди «Рідний дім» зобов’язався підтримувати «УДАР» на наступних парламентських, а Віталія Кличка – на президентських виборах.
Натомість людям Владислава Атрошенка передали керівництво реанімованою структурою «УДАРу» в регіоні, вони були інкорпоровані до верхівки обласної та районних парторганізацій. Зокрема, одна з найбільш наближених до мера осіб, секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако очолив обласну організацію «УДАРу». А пізніше став кандидатом на проміжних виборах народного депутата України по 206-му виборчому округу. Вони були заплановані на 27 березня цього року, проте не відбулися у зв’язку з російською агресією та введенням в Україні воєнного стану.
У той же час після альянсу з Кличком у Атрошенка додалося проблем у взаєминах з центральною владою, зокрема, Офісом Президента. Відносини погіршилися і після публічної відмови мера підписати меморандум з центральною владою про недопущення підвищення тарифів на опалення та гарячу воду. Цей крок очільник Чернігова аргументував так: це додаткове навантаження по компенсації різниці в тарифах на бюджети місцевих громад.
Після згаданих демаршів мера і його критичних висловлювань щодо діючої державної влади на муніципалітет Чернігова значно посилився тиск з боку силових структур, у першу чергу, Державного бюро розслідувань. У рамках кримінальних проваджень щодо розтрати бюджетних коштів в осінньо-зимовий період 2021/2022 років відбулася значна кількість обшуків структурних підрозділів і комунальних підприємств Чернігівської міської ради, а також ряду комерційних структур, які слідчі органи пов’язували із міським головою та його найближчим оточенням.
Атрошенко у відповідь здійснив ряд доволі різких критичних заяв на адресу центральної влади щодо начебто політичного підтексту таких дій. Як зазначалося вище, точкою напруги стала і участь у виборчому процесі по 206-му округу спільного кандидата «Рідного дому» та «УДАРу» Олександра Ломака, який був одним з найвірогідніших претендентів на перемогу. Втім, виборчу кампанію було зірвано.
Ворожа навала
З початком відкритої агресії рф проти України 24 лютого 2022 року всім учасникам політичного життя стало не до конфліктів. Чернігів вже з першого дня навали опинився у зоні активних бойових дій, де й перебував більше місяця. До ефективної організації оборони та життя блокадного міста, поряд із військовими, доклалися і голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус та міський голова Владислав Атрошенко, за що були відзначені високими державними нагородами – відповідно орденами Богдана Хмельницького III ступеня та «За мужність» III ступеня. Здавалося, політичні чвари на території держави та регіону остаточно припинилися перед ворожою небезпекою. Провідні керівники та політики демонструють довгоочікуване єднання. Втім, сталося дещо по-іншому.
Новий виток
Після вигнання російських окупантів з Чернігівщини конфлікт почав проявлятися з новою силою. На цей раз його діючою стороною стала ще й ОВА. Перші проблиски почали спалахувати на горизонті ще в квітні. А вже в травні ситуація загострилася через начебто створення перепон для виїзду за кордон Владислава Атрошенка для участі у роботі щорічного Всесвітнього економічного форуму у Давосі (Швейцарська Конфедерація).
Через це останній піддав критиці голову ОВА В’ячеслава Чауса. Окрім того, критичні «шпильки» на адресу керівництва ОВА відпускалися мером і через заборону на торгівлю алкогольними напоями, яка, на думку Атрошенка, спричинила зростання самогоноваріння, масові отруєння неякісним спиртним та втрату доходів міським бюджетом.
У той же час у боргу не залишався і Чаус, який заявляв, що конфлікт розпалюють самі представники мерської команди замість того, аби вирішувати реальні проблеми обласного центру. Характерною була словесна перепалка між мером та губернатором на сесії Чернігівської обласної ради, що відбулася 8 червня. Ще одним знаковим епізодом стала відмова Атрошенку у виїзді до Польщі з боку посадових осіб Держприкордонслужби, яка сталася 19 червня на пункті пропуску «Краковець» у Львівській області.
У зв’язку з цим мер заявив, що йому фактично зірвали робочий візит до міста Жешува, де планувалося підписання договору про партнерство між містами. Врешті-решт, церемонія підписання відбулася онлайн, а окремі телеграм-канали (наприклад, «Инсайдер UA») поширили інформацію, що окрім Польщі, напрямками зірваного вояжу міського голови начебто були Швейцарія та Іспанія. Втім, до інформації з анонімних телеграм-каналів слід ставитися з обережністю.
Ворог біля воріт, тож треба жити дружно!
Не любимо займатися моралізаторством, але триває війна, і Чернігівщина має велику протяжність кордону з двома вороже налаштованими до України державами – росією та республікою білорусь. Тому варто нагадати чудовий крилатий вираз з часів Стародавнього Риму "Hannibal ante portas"("Ганнібал біля воріт") або ж простіше "Ворог біля воріт".
Здається, всі, хто зараз намагається розпалити внутрішньополітичні чвари в країні та регіоні, про нього забули. А даремно. Його треба вивчити та знати «на зубок», і весь час повторювати, як буддисти мантру. Можливо, тоді настане повне розуміння важливості внутрішньої політичної консолідації.
Андрій Подвербний, політичний аналітик