Як ми писали раніше, через активні військові дії початок посівної кампанії на Чернігівщині цього року дуже сильно ускладнився. Загалом по Україні влада очікувала засіяти близько ¾ від минулорічного об’єму агропромислових площ. Тобто прогнозоване зменшення вже є. А до того ж сильно ускладнене зберігання та експорт агропродукції і постійні розмови про можливу світову продовольчу кризу примушують чернігівців хвилюватися.
Щоб пролити світло на те, як проходить кампанія по збору врожаю на Чернігівщині цього року, і чи варто нам переживати, ми звернулися до Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОВА, а також поговорили із представниками чернігівських агрохолдингів.
Першим ситуацію прокоментував Олег Крапивний, директор Департаменту агропромислового розвитку ЧОВА.
- Навесні ваш Департамент планував засіяти до 70% посівних площ Чернігівській області. Скільки вдалося в результаті засіяти? I чи залишилися в області райони, в яких посівна не відбулася?
- Посівна кампанія ярих зернових 2022 року на Чернігівщині проходила у надзвичайно складних умовах. Вторгнення російських військ, військові дії на території регіону, окупація частини області – все це, звісно, несприятливо впливало на сільськогосподарське виробництво.
Було пошкоджено виробничу інфраструктуру: викрадено та спалено техніку, зруйновано будівлі та споруди виробничого призначення, знищено запаси посівного матеріалу та добрив, понівечено та заміновано поля, розірвано усталені логістичні зв’язки постачання сировини та матеріалів, значна кількість працівників була вимушена евакуюватися на більш безпечні території.
Також на поведінку аграріїв регіону суттєво вплинула, неможливість нормально реалізовувати існуючі запаси агропродукції та невизначеність перспектив збуту цьогорічного врожаю через блокування вітчизняних портів. З огляду на все це, весняну посівну 2022 року в Чернігівській області без перебільшення можна назвати битвою за майбутній урожай та забезпечення продовольчої безпеки країни.
Однак, незважаючи на вкрай складні умови проведення та неповне подолання вищеописаних проблем, наслідки котрих будуть відчуватися принаймні кілька років, можна стверджувати про успішність посівної 2022 року. Не в останню чергу цьому посприяли природні фактори, адже поточна весна виявилася пізньою і прохолодною, що дозволило дещо відкласти сільськогосподарські роботи і провести їх уже після деокупації території області.
Всього під урожай 2022 року в області всіма категоріями господарств посіяно 1203 тис. га сільськогосподарських культур, що на 12% менше минулого року.
Площа зернових та зерновобобових культур зменшилася у порівняні з минулим роком на 25% і складає 641,7 тис. га, в тому числі кукурудзи на зерно – 395,3 тис. га (-31% до 2021 року), пшениці – 169,6 тис. га (-8,9% до 2021 року), ячменю – 20,0 тис. га (-7,1% до 2021 року), жита – 17,9 тис. га (-45,5% до 2021 року). Слід відмітити збільшення площ посівів ячменю озимого на 48,8% та гречки на 22,1%.
При цьому площа технічних культур збільшилася на 23% і становить 400,5 тис. га, в тому числі соняшнику – 290 тис. га (+19,2% до 2021 року). Також, в порівнянні з попереднім роком розширено площі під озимим ріпаком на 13% та соєю на 61,6%.
- Як розпочалася і проходить збір врожаю? Яких результатів очікуємо на Чернігівщині? Наскільки менші ці показники можуть бути за минулорічні?
На минулому тижні, окремі господарства Чернігівщини розпочали жнива зі збирання ранньої групи зернових та зернобобових культур і ріпаку.
Вже зрозуміло, що новий урожай буде як мінімум на 30% менший за минулорічний. Це зменшення стосується майже всіх ярих зернових, особливо кукурудзи. Про цифри, на сьогодні, ще зарано говорити.
- Чи сприятливі були цього року погодні умови для визрівання врожаю?
- Агрометеорологічні умови цього року були неоднорідними, як за впливом на вегетацію різних сільськогосподарських культур, так і по території. Температура повітря та ґрунту була значно нижча від норми цього року. Цей фактор, а також часті та інтенсивні дощі були малосприятливими для дозрівання зерна озимих та ранніх ярих зернових культур.
В окремих районах області, де з початку колосіння кількість опадів склала 90-110 мм, створювалися умови для «стікання» зерна та зменшення вмісту клейковини і білка, що знижує хлібопекарські властивості. Прохолодна дощова погода сприяла росту бур’янів та розповсюдженню грибкових захворювань, що ускладнювало роботу наших аграріїв. Польові роботи через дощі проводилися з перервами, особливо негативно дощова погода вплинула на проведення жнив.
Проте від дощової погоди були звісно і плюси. Суттєві опади значно поповнили запаси вологи у ґрунті, що позитивно впливатиме на подальшу вегетацію пізніх сільськогосподарських культур.
- Зрозуміло, що є великі проблеми з логістикою зібраного врожаю, як це питання ми вирішуємо? Як чернігівські аграрії збуватимуть свою продукцію?
- Проблема експорту цьогорічного врожаю в умовах російської агресії набула глобального масштабу. Уже зараз світові ринки відчувають дефіцит зерна. Тому завдання безпечного транспортування продукції вітчизняних аграріїв перейшло у площину міжнародних відносин. Над його розв’язанням працює зараз не тільки український уряд, але й широка міжнародна спільнота. 22 липня були досягнуті міжнародні домовленості за участі України, росії, Туреччини та ООН про створення умов безпечного пересування суден з українським зерном. Нажаль, вже наступного дня українські порти були атаковані росіянами. Тому ситуація залишається непередбачуваною.
- Ворог все частіше завдає прицільних ударів по агропромислових підприємствах України і складах з агропродукцією. Чи вважаєте це цілеспрямованою політикою на знищення нашого агропромислового потенціалу? I чи були такі випадки в Чернігівській області?
- Складається враження, що російське керівництво, якщо і не має цілі знищити агропромисловий потенціал України, то принаймні бажає, щоб не була реалізована його експортна складова.
Нажаль, загарбники продовжують обстрілювати кордон Чернігівської області. Нещодавно, в наслідок чергового обстрілу пошкоджено одне із сільськогосподарських підприємств Семенівської громади. За час активних воєнних дій на території області постраждало більше 50 суб’єктів господарювання.
- Останнім часом все більше розмов про можливу майбутню продовольчу кризу і у світі загалом, і в Україні. Як прокоментуєте це питання відносно саме нашого регіону? Чи можливий у нас дефіцит якихось продовольчих продуктів? Чи будуть чернігівці взимку з їжею?
- Наразі причин для занепокоєння немає, однак ми повинні розуміти, що перебуваємо у стані війни і ситуація може змінюватися.
Аграрії продемонстрували свою здатність не тільки виробляти, платити податки, а й в період окупації всебічно забезпечувати населення продовольством (зерно для борошна, молоко, м'ясо, олія тощо).
* * *
Щоб подивитись на це питання не тільки з боку чиновницьких кабінетів, а так би мовити «з полів», ми попросили також прокоментувати цьогорічний збір врожаю керівників великих агропромислових підприємств Чернігівщини.
Валерій Куліч, ексголова Чернігівської ОДА та власник сільськогосподарських підприємств "Інтер", "Сідко Україна" та інших:
Посівна кампанія по нашим підприємствам пройшла вцілому успішно. Завдяки працівникам ДСНС вдалося дуже оперативно провести роботи з розмінування сільгоспугідь, тому змогли вийти на минулорічну кількість засіяних площ. Погода, так, доволі сприятлива була цього року для визрівання врожаю. Але його ще потрібно зібрати, тому забігати наперед в оцінках, скільки вдасться отримати, поки що рано. Попередньо, прогнозуємо десь +10% до минулого року. Але це по нашому підприємству, у нас основні площі розташовані на півдні області. А є наприклад Семенівський або Ріпкінський райони, де більше половини площ взагалі не засівались через військові дії.
Головна проблема – це логістика. По нашим агропідприємствам 95% продукції йде на експорт, тому проблема доставки зерна до покупця є головною зараз. Щоб ви розуміли, у нас ще близько 60 тис. тон кукурудзи зависло на складах з минулого року.
Стосовно того, чи варто боятися дефіциту продуктів харчування, чи не дай Боже, голоду. Моя думка – абсолютно немає поводу для хвилювань для простих людей. Зараз на внутрішньому ринку є великий профіцит продукції, а ціни низькі. Приведу приклад зі сфери тваринництва, зараз ми продаємо м’ясо живою вагою десь по 35 грн за кілограм. Це взагалі практично нижче собівартості. I взагалі проблема тваринництва дуже гостра. У нас з 650 людей персоналу майже половина працює у цій сфері, загалом у нас 1400 голів дойного стада корів. На внутрішньому ринку доводиться жорстко конкурувати з дотаційними виробниками молока з Польщі, які завдяки фінансовій підтримці своєї держави демпінгують і витісняють українського виробника. Іноді хочеться запитати у нашої влади, а чи потрібне країні взагалі власне тваринництво за таких умов?
Микола Кпил, заступник директора групи компаній ТОВ “Iчнянське”:
Нам вдалося засіяти всі поля по нашому підприємству, хоча сівба починалася важко. Був великий брак і техніки, і коштів, і палива. Орки наробили багато біди на наших полях, але і військові, і ДСНС, і піротехніки допомогли доволі швидко розчистити угіддя від мін і снарядів. А от попалену техніку загарбників ми вже переважно самі тракторами стягували з полів. Земля гуляти не повинна, і Україна повинна жити, тому ми все засіяли. Бо якщо зупинимося ми, зупиняться податки, зупиниться економіка держави вцілому.
Збір врожаю розпочався, вже зібрали понад 800 Га пшениці, це приблизно половина від посіяного. I врожайність, і якість зерна нормальні, на рівні минулого року. Загалом, по нашому підприємству структура посівних площ виглядає так: майже 50% - кукурудза, 25% - соняшник, 15% - пшениця, 12% - соя. Більше половини йде на ексопрт і десь близько 40% лишається в Україні.
З приводу страхів людей про можливий голод скажу так. Хвилюватися взагалі нема за що. Їжі і продуктів достатньо і зараз, і на найближчу перспективу також. Цей врожай ми зберемо, і люди точно не будуть голодні. Тут питання в іншому – як бути із врожаєм майбутнього року? Є великий ризик, що через проблему з вивозом продукції за межі України наші аграрії залишаться без експортної виручки. I відповідно, не буде за що проводити посівну вже наступного року, а починати засіювати озимі потрібно вже цієї осені.
* * *
Отже, прогнозовані 70% від минулорічного врожаю – це зовсім непоганий результат, як для країни, яка веде активні бойові дії. I це при тому, що Чернігівщина – це один із найбільш постраждалих регіонів, де безпосередньо точилися бої.
Літо виявилось не посушливим і загалом сприятливим для визрівання агропромислових культур. А враховуючи те, що експорт зернових з України наразі ускладнений, є велика ймовірність, що аграрії будуть вимушені збільшувати продажі продукції саме на внутрішньому ринку. Тож, вцілому, це має позитивно сприяти і на внутрішні ціни, і на саму наявність харчової продукції у найближчій перспективі.
Лишилося цей врожай зібрати, тож тримаємо кулаки за наших аграріїв. Це їх лінія фронту і це їх битва!