Польові квіти замість газонів: чи можливо таке у Чернігові

Чернігівський екоактивіст Сергій Безбородько пропонує задіяти у нашому місті новий формат оформлення зелених зон – замість трав’яних газонів сіяти суміш насіння лугових трав і квітів. Ви скажете – не на часі подібні ініціативи, бо ж війна, і можливо частково будете праві. Але ця пропозиція виглядає цікавою і вчасною, тому що вона, по-перше, економна – бо ж такий луговий газон не треба постійно косити і доглядати, а по-друге, це екологічно і корисно. Тому поглянемо на цю пропозицію трохи уважніше.

Багато європейських країн уже давно обрали для себе подібний новий спосіб оформлення газонів. Для цього були створені ініціативи, спрямовані на скорочення частоти покосів газонів і заміну трав’яних культур квітковими – тими, що можна зустріти в дикій природі. Це є великим плюсом для екології, так як у природі з кожним роком скорочується кількість комах, які запиляють квіти. Це стосується бджіл та джмелів.

Аби дізнатися чи можливо замінити газонну траву у Чернігові на польові квіти, ми поспілкувалися з ініціатором ідеї, екоактивістом та керівником громадської організації «ЕкоМісто» Сергієм Безбородько, а також з начальником КП «Зеленбуд» Віталієм Морським і біологом Юрієм Карпенком. Вони розповіли про всі плюси і мінуси цього експерименту.

Сергій Безбородько розглядає це питання з екологічної точки зору. Насправді, важливість бджіл та джмелів досить недооцінена. Вони роблять незамінний внесок у процес вирощування більшості плодових та овочевих культур. Тому найменше, що ми можемо зробити для природи, це збільшити кількість насаджень польових квітів.

Польові квіти є більш пристосованими до несприятливих умов та відсутності поливу. Підібравши різні культури, можна домогтися, що такі узбіччя будуть квітнути з ранньої весни до пізньої осені.

Також ми поспілкувалися з начальником КП «Зеленбуд» Віталієм Морським, і він показав нам цю пропозицію з практичної сторони.

У монети завжди дві сторони, але ми спробували знайти і третю та попросили прокоментувати цю ідею завідувача кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, кандидата біологічних наук, доцента Юрія Карпенка. Бо ж цікаво та розумно почути ще й наукову думку з цього приводу. Пан Юрій навів цілих три вагомих причини, чому цю ідею він вважає слушною для Чернігова, а до того ж ще й розказав, як власне називається такий тип газону.

Отже, сподіваємося, що думки екоактивістів та професійних біологів будуть почути міською владою, і подібна ідея буде втілена у Чернігові хоча б на рівні експерименту. У технологіях організації сучасного міського простору ми маємо дивитись не назад, а вперед, враховувати останні тренди і напрацювання колег-урбаністів із Європи та інших розвинених країн світу. Тим більше, що занедбаних чи просто недоглянутих зелених зон у місті вистачає, і можливості для такого екологічного експерименту насправді дуже великі.

Такий «мавританський газон» можна було б організувати в місці, де затруднений покіс трави. Наприклад, це може бути смуга між дорожним полотном різних напрямків на проспекті Левка Лук’яненка. Або схожа ділянка на вулиці Першого Травня. Тож, будемо сподіватися, що баланс думок і компроміс все-таки вдасться знайти, і Чернігів стане справжнім екологічним містом європейського зразка, застосовуючи передові екологічні технології.

Сміливіше, будьмо новаторами, а не консерваторами!