Чернігів – це місто, яке пережило багатотижневу блокаду, яке було з усіх боків оточене ворогом. Але ми вистояли. Ці події назавжди залишаться у пам’яті кожного чернігівця. Зараз, коли стало значно спокійніше, містяни часто замислюються над тим, чи потрібен місту музей, пов'язаний з подіями весни 2022 року. Це той випадок, коли майбутні експонати не викопували археологи, їх можна було знайти навіть просто посеред вулиці.
Аби розібратися з цим питанням, ми поспілкувалися з провідними екскурсоводами Чернігова Лесею Федоренко та Олегом Герасименко. Вони пояснили нам своє бачення концепції музею. А на питання «Чи збирає та описує хтось експонати?» відповів директор Чернігівського історичного обласного музею імені Василя Тарновського Сергій Лаєвський.
«Звісно, що після перемоги і тільки після перемоги така штука потрібна. Можливо це міг би бути музей під відкритим небом, де, наприклад, була б зруйнована техніка, якісь уламки і пояснення біля кожного експонату. Можливо, щоб цей музей мав якісь і криті павільйони, але обов’язково якісь мультимедійні, щоб могли показувати кадри і документальні зйомки, і тих людей, які там були у блокаді в Чернігові.» – пояснила свою думку Леся Федоренко.
Головною умовою створення музею, на думку Лесі Федоренко, має бути сучасність.
Війна між росією та Україною розпочалась не 24 лютого. Вона почалась набагато раніше. Про це потрібно говорити, аби у подальшому такого знов не повторилось. Історичні паралелі в даному випадку не просто можливі, а вкрай необхідні, бо ж ми маємо розуміти як ми до цього йшли, які помилки робили в майбутньому, або ефективніше протистояти ворогу зараз.
Ідея створення музею російсько-української війни виникла і в чернігівського екскурсовода Олега Герасименка. Він пояснив нам своє бачення концепції такого музею.
Найкращим місцем для створення музею Олег Герасименко вважає приміщення Чернігівського історичного обласного музею імені Василя Тарновського.
«У нас є міський історичний музей, його можна було б перепрофілювати конкретно під цей музей, але потім я піймав себе на думці, що він має чимось відрізнятись від решти. Постраждали всі, у кожного буде своя правда і своє бачення, хто як захищався, хто як відвойовувався, які зазнали втрат. Можливо я б цю ідею трішки для себе трансформував, створив би не конкретно музей російсько-української війни, а більш звужено. Якщо на базі історичного музею в Чернігові, то це історія воїн з росією або московією, в яких брав участь Чернігів. Все те, про що колись Саша Бондар писав книжку «12 битв за Чернігів». Тож, можна зробити музей не конкретно про цю війну, а в історичній паралелі, скільки разів росія хотіла напасти, пограбувати Чернігів. Це було б більш цікаво, така моя думка.
Чернігівський історичний обласний музей імені Василя Тарновського уже деякий час збирає та описує експонати, пов’язані з вторгненням російських військ у лютому цього року. Таких експонатів наразі дуже багато, тому на базі музею була створена виставка “РАШИZМ=ФАШИZМ”.
Один із експонатів виставки
На виставці було представлено біля 200 предметів, а саме: фрагменти зброї, військового спорядження і уніформи окупантів, світлини, картини місцевих художників, тощо із зібрання Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, Чернігівського художнього музею імені Григорія Галагана, приватних колекцій та архівів ЗМІ.
Нещодавно до музею надійшли чергові експонати, пов’язані з російсько-української війною – агітаційні листівки російської окупаційної армії для ЗСУ, цивільного населення Чернігова та області; аеронавігаційна карта 1978 року «Ташкент-Караганда» (Узбекистан); предмети уніформи і спорядження (футболка з написом «армия россии», гумові чоботи зроблені у Москві); паперове маркування від ящику з набоями РСЗВ (виробник – «нпо «сплав» ім. ганичева, місто тула) для військової частини 55443-ВК (1060-й Центр матеріально-технічного забезпечення західного військового округу росії).
Зокрема, Михайло Ігнатенко передав до музею авіаційний підривник (універсальний, «АВУ–ЭТМ») для авіабомби ФАБ-500 і осколок від неї. Саме такі бомби бомбардувальники Су-34 російських окупантів скидали на будинки і голови мешканців Чернігова та навколишніх сіл у березні 2022 року. Передані предмети були знайдені на території зруйнованої ферми у селі Анисів, яку 21 березня розбомбив російський літак.
Це все частина нашого життя, про яку не можна забувати. Росія хотіла знищити нас, але лише розпалила в наших серцях вогонь та жагу до перемоги. Завдяки останнім подіям ввесь народ об’єднався і став стіною для рідної землі. Про такі події забути неможливо.