Людмила Богун – редакторка газети «Теледень-Славутич» і популярна чернігівська відеоблогерка (один з її каналів на ютюбі про аварію на ЧАЕС, Чорнобиль і все, що з ним пов’язане, має понад 50 тис. підписників з різних куточків планети) – презентувала в Швейцарії, де вона зараз перебуває з синами, фільм про те, що відбувалося в Чернігові під час облоги російськими військами. Про те, як за одну хвилину зруйнувався маленький всесвіт однієї чернігівської родини.
Цю роботу можна назвати і документалкою, і влогом – відео-блогом. В ній Людмила використовує кадри, які знімала в бомбосховищах, де переховувалася з рідними, знімала на вулицях після обстрілів і в моменти виходу з укриття. Людмила згадує, як знімала та монтувала ці відео в ті моменти, коли вже зникав зв'язок, світло.
Розповідає, як втратила улюбленого собаку – його серце не витримало звуки вибухів. Як залишала з синами рідне місто, коханого чоловіка та під обстрілами вирушала у повну невідомість. Невідомість, тому що не могла знати наперед, чи залишаться вони живими, - чернігівці майже щодня гинули під час спроб вирватися з оточеного міста. Тому що було абсолютно не зрозуміло, що чекає попереду. І невідомо, чи виживе чоловік, чи побачаться вони колись знову, чи вціліє житло.
На щастя, Людмила та її сини вціліли. Живий також і її чоловік Костянтин, з яким вони не бачилися вже майже півроку. У фільмі «Блокадний Чернігів. Сповідь тієї, котра вижила» Людмила звертається до глядачів російською, напевно, аби розширити рамки своєї аудиторії.
"Привіт, Віко! Фільм – це, мабуть, голосно сказано. Це відео про те, що я пережила під час блокади у Чернігові. Мене попросили провести його показ тут у Швейцарії. Я переклала все німецькою мовою, підготувала вступне слово про наше місто до і після війни.
Загалом, вийшла, можна сказати, прем'єра та зустріч з глядачами. Швейцарці, звичайно, шоковані побаченим. Для них війна – це щось далеке, але коли побачили реальні емоції, то всі сиділи, ревли", - відповіла Людмила на моє запитання про фільм.