«В школу біжать із задоволенням». Вимушене навчання за кордоном: враження батьків про школи в інших країнах

Чимало українських дітей вимушено опинилися за кордоном і зараз навчаються в тамтешніх школах. Враження батьків різняться. Дехто вважає, що програми там набагато простіші, ніж в Україні. А хтось у захваті від того, що вчитися легше та здобуті знання набагато «практичніші». Безсумнівно одне: маємо чудову нагоду вивчити цю систему з середини та перейняти найкраще. Своїми спостереженнями про навчання своїх діток-школярів з нашими читачами сьогодні поділяться мами-педагогині.

«Еліти в Англії не йдуть у програмісти. Вони – майбутні архітектори систем»

Олена Северенчук,керівниця благодійного фонду savED, у минулому – Head of Communication в Малій академії наук України. Мама трьох дітей, зараз із ними живе у Великій Британії.

– Шість навчальних днів з 8.30 до 17-ї, 57 годин навантаження, 9–10 уроків щодня, 21 предмет. Це не магістерська програма в Кембриджі. Не спринт із виживання й емоційного вигоряння. Це 7-й клас британської школи (6-й української). Щоправда, приватної. Але я б не сказала, що в Британії приватні школи кардинально відрізняються від державних.

Чи не забагато? Чому такий довгий день? Чи не виснажується дитина? – запитання, які я чую найчастіше. Відповідаю: не забагато; день не довгий, день як день; не виснажується. Нижче поясню чому, якщо кількість уроків і навантаження удвічі більше, ніж в українській школі.

Але спершу ще трохи цифр предметно. Цифри – це ж завжди цікаво. І показово. Взяти хоча б 13. Це кількість годин предмету. Одного. І це не математика. Не англійська. А спорт. 13 годин фізкультури! У середу – 5 годин поспіль. Усього одна година – заняття в спортивній залі, усередині. Цей урок максимально схожий на наш класичний урок фізкультури. Одна година плавання. 11 годин – ігри. Навесні – крикет. Зараз, восени, хокей на траві. Ключки, захист для зубів, наколінники – усе серйозно.

Ігри – це не про великий спорт. Хоча змагання тут регулярні. Ігри – це стратегія, командна робота, взаємопідтримка, право на помилку. Саме стосовно фізкультури в Англії моя Маруся мала найбільший інсайт. Зрозуміла, навіщо цей предмет. І полюбила, наскільки змогла.

· Математика та інформатика: Math – 6, інформатика – 1. Разом 7 годин. Тут немає програмування. Є базовий курс комп’ютерної грамотності. Що престижніша школа, то менше інформатики і ґаджетів у принципі. Тут вважають, що еліти не йдуть у програмісти. Вони працюють над стратегією держави, вони – майбутні архітектори систем.

Та й зарплати програмістів в UK не в 10 разів вищі, аніж у вчителя, менеджера чи медсестри. Тому немає такого ажіотажу, як в Україні. І мови програмування вивчають лише в старшій школі, якщо підліток обрав для себе цей напрямок.

Програма з математики цікава. Скажімо, учора Маруся саркастично розповідала, що вони в 7-му класі вчать табличку множення на 6. Її потрібно вивчити до суботи. Утім, у програмі в шестирічок є дроби! І ні, це нескладно. Бо вони ріжуть на частини яблука та пиріг. А потім їдять. Це весело, цікаво, смачно.

Упродовж початкової та середньої школи математика вивчається спірально, і в 7-му класі можуть вчити те саме, що в 4-му. Теми повторюються, додаються нашарування. Математика винятково практична, як у випадку з дробами та яблуками. З 9-го класу рівень математики суттєво летить вгору. В 11–12-х класах, якщо обираєш Math своїм профільним предметом, потрібно буквально гризти граніт.

· Мова та література: English – 5, ESOL (англійська для неносіів) – 2, Spanish – 2, French – 2, German – 2. Разом - 13 годин. Замість ESOL носії мови мають латину. Для мене це загадка і радше гра в елітарність, аніж допомога у вибудові системи мови, але що ж, є та й є.

Так, літератури окремо немає. Вона інтегрована в мову. Так, одночасно три іноземні мови. Радше для ознайомлення, фану та культурологічного екскурсу. У старшій школі можна обрати вивчення мови або мов поглиблено.

· Природничі дисципліни: Biology (біологія) – 2, Chemistry (хімія) – 2, Physics (фізика)– 2. Разом – 6 годин. Інтегрований курс Science (наука) закінчується в початковій школі (6-й клас). У базовій – розділення на окремі предмети, як в Україні. Із тією лишень різницею, що ніхто не зубрить терміни та параграфи. Налити в памперс води та створити штучний сніг, дослідити мікробів на поверхні, виміряти гучність голосу – максимум інтерактиву й досліджень.

Формули і задачі є. Там, далі. А поки кілька років на те, щоб жвавий розум таким і лишався.

· Творчість і технології: Art (малювання) – 2, Music (музика)– 1, Drama (театр) – 1, Activities (активності) – 2, Design technologies (дизайн) – 2. Разом – 8 годин. Це багато. І це чудово! Музика, як і образотворче мистецтво, не закінчується в початковій школі. І в середній теж. Кожна дитина грає щонайменше на одному музичному інструменті. Вчиться фотографувати на плівку і проявляти знімки. Розробляє макети та друкує на 3D-принтері.

· «Співжиття»: History (історія) – 2, Geography (географія) – 2, Religion (релігія) – 1, Personal, Social, Health and Economic education (PSHE) – 1. Разом – 6 годин. Я спеціально дала цьому блоку таку назву. Бо історія – не про дати і факти, а про причини, наслідки і висновки. Географія – не про контурні карти, а найбільшою мірою про розмаїтість світу. Релігія – не про бога, а про людей різних віросповідань.

І окремо про власне здоров’я, фінансову грамотність і про ті практичні навички, які потрібні кожному й кожній. Окремо тричі на тиждень form period (класна година). Щоб побути з учителем і однокласниками, обговорити болі й радощі, спланувати спільні активності.

Тьюторингу немає. Принаймні в нашій школі. Підручники є. Неймовірні підручники. Про них розповім окремо. У кожного свій персональний ґаджет. Якщо ґаджетом не забезпечує школа і не можуть купити батьки, його обов’язково надасть Council. Тут це така сама базова потреба, як і ручка чи зошит.

То все ж чому таке навантаження не є критичним і дитина не повертається додому вареним овочем? Мої думки.

✔ Немає заторів. Школа пішки або максимум 15 хвилин машиною. Більшість державних шкіл зачиняють ворота о 8.50. Ми маємо бути в школі до 8.20. Але в будь-якому разі підйом у середньому о 7.30–8.00. Дитина виспана і не трясеться в ранковому переповненому транспорті. Це дуже важить. Я маю з чим порівняти. Бо в Києві, аби доїхати з передмістя до нашої школи біля Ботсаду, ми мали виїхати о 6.15. У старшій школі діти часто їздять до коледжу в інше місто потягом.

✔ Академічні предмети до обіду парами. Парами майже завжди. Це дуже полегшує життя як дітям, так і вчителям. По-перше, за 80 хвилин уроку можна встигнути значно більше і з глибшим рівнем занурення, аніж за 40. По-друге, ти маєш у день 4 предмети, а не 8. Немає розфокусування. Легше готувати «домашки», якщо вони є (якщо і є, то дуже лайтові і практичні).

✔Великі перерви. 25 хвилин після 3-го уроку, 65 хвилин після 5-го. Це обід, під час якого багато спілкування з друзями, і ще хвилин 30 на просто потусити або повалятися на траві. 30 хвилин після 8-го уроку.

✔ Після обіду творчі предмети, зрідка мови або спорт.

✔ Багато перебування на вулиці, багато руху.

✔ Позитивна дружня атмосфера. Учителі різні. У нашій школі хороший мікс сучасних, молодих і в дошку своїх та класичних стриманих і подекуди суворих, які не толерують вільно зав’язану краватку і прядку волосся, що вибилася з хвоста. Утім, підтримка і повага до дитини – понад усе.

✔ Уроки динамічні. Ніхто не сидить весь час за партою. Постійно щось відбувається. Якийсь двіж, як каже Маруся. Тому час не тягнеться, а летить.

Є ще чимало чого. Щось однозначно краще в нас. Щось у них. І цей допис не про те, що ми маємо це щось взяти собі і негайно впроваджувати. Він про те, що, виявляється, не так важливе навантаження та кількість уроків на день, як грамотний підхід до формування розкладу і робочого дня дитини. Робочого – бо для дитини це така сама робота, як наші планерки, брейншторми та презентації.

«В Ірландії в школу біжать із задоволенням»

Ірина Дейнеко – фахівчиня з батьківсько-дитячих відносин, директорка табору Leader Land та Центру розвитку «Лідер», мама двох дітей, яка тимчасово живе з ними в Ірландії:

– Моїй доньці 14 років, вона навчається в ірландській школі з квітня. В Ірландії ми жили в різних регіонах, завжди в готелях з іншими дітьми різного віку. Всі вони ходять до школи та діляться враженнями, які я і спробую передати.

В Ірландії школи діляться на початкові, з 4 до 12 років, та старші, з 13 до 17 років. Це завжди окремі споруди, в різних частинах міст і сіл. В Ірландії дуже багато уваги приділяють шкільній освіті. Школи сучасно обладнані, будівлі шкіл – одні з найбільших і найкрасивіших у містах. До вчителів і дирекції ставлення в громадах дуже поважне, директор на рівні, а іноді і впливовіший, ніж мер.

Початкова школа, як я вже казала, з 4 (!) років. Але дітям там дуже цікаво, і навіть ті дітки, які зовсім не хотіли ходити у школу в Україні, в Ірландії біжать із задоволенням! У чому ж секрет? Багато ігор, більшість із них на подвір’ї, сучасні іграшки, педагоги відкриті, активні, творчі!

Як вам урок, коли діти ходять по лісу і вивчають жучків? Сідають і дивляться за ними, діляться враженнями! А відмітити день народження шкільного песика з тортом і подарунками?! А день морозива чи какао щочетверга?! Все це є в ірландських школах. На перший погляд може здатися, що програма порівняно з українською надто легка, але всі діти її успішно опановують, і роблять це із задоволенням!

Старша школа відрізняється від молодшої інтер’єром, дизайном: графіті на стінах, кабінети облаштовані як офіси якихось новітніх компаній! Усе стильно, молодіжно! У старшій школі навантаження збільшується помітно, але є спеціалізації: «інженерія», «бізнес», науки, творчість. Дитині допомагають обрати спеціалізацію і відповідно складають ОСОБИСТИЙ розклад! Учень може сам змінювати кількість предметів на семестр! Що цікаво: у старшій школі немає сталих класів! Тобто ти можеш з кимось зустрічатися на кулінарії, а з іншим – на психології чи релігії.

Також в Ірландії існує великій вибір шкіл: є школи тільки для дівчат чи хлопців, є релігійні (але місцеві кажуть, що там релігії не так уже й багато) або звичайні змішані школи. Уроки релігії, до речі, часто проходять у храмах.

В Ірландії дуже спортивні школи, усі діти грають у командні ігри – футбол, гандбол, гольф. А коли ми жили на півночі Ірландії, там навіть були уроки СЕРФІНГУ! А ще в старшій школі обов’язкова літня практика, коли діти працюють на фермах, підприємствах, у магазинах і отримують за це кошти! Усе офіційно і по-справжньому! Коротше кажучи, гарний приклад освіти – це Ірландія! Ми можемо цю модель брати собі за приклад і також удосконалювати свою! Можна багато розповідати, я цікавилася цією системою освіти ще до приїзду сюди, а тепер маю можливість вивчати безпосередньо. І скажу відверто: є чого повчитися!