Чимало українських дітей вимушено опинилися за кордоном і зараз навчаються в тамтешніх школах. Враження батьків різняться. Дехто вважає, що програми там набагато простіші, ніж в Україні. А хтось у захваті від того, що вчитися легше та здобуті знання набагато «практичніші». Безсумнівно одне: маємо чудову нагоду вивчити цю систему з середини та перейняти найкраще. Своїми спостереженнями про навчання своїх діток-школярів з нашими читачами сьогодні поділяться мами-педагогині.
«Еліти в Англії не йдуть у програмісти. Вони – майбутні архітектори систем»
Олена Северенчук,керівниця благодійного фонду savED, у минулому – Head of Communication в Малій академії наук України. Мама трьох дітей, зараз із ними живе у Великій Британії.
– Шість навчальних днів з 8.30 до 17-ї, 57 годин навантаження, 9–10 уроків щодня, 21 предмет. Це не магістерська програма в Кембриджі. Не спринт із виживання й емоційного вигоряння. Це 7-й клас британської школи (6-й української). Щоправда, приватної. Але я б не сказала, що в Британії приватні школи кардинально відрізняються від державних.
Чи не забагато? Чому такий довгий день? Чи не виснажується дитина? – запитання, які я чую найчастіше. Відповідаю: не забагато; день не довгий, день як день; не виснажується. Нижче поясню чому, якщо кількість уроків і навантаження удвічі більше, ніж в українській школі.
Але спершу ще трохи цифр предметно. Цифри – це ж завжди цікаво. І показово. Взяти хоча б 13. Це кількість годин предмету. Одного. І це не математика. Не англійська. А спорт. 13 годин фізкультури! У середу – 5 годин поспіль. Усього одна година – заняття в спортивній залі, усередині. Цей урок максимально схожий на наш класичний урок фізкультури. Одна година плавання. 11 годин – ігри. Навесні – крикет. Зараз, восени, хокей на траві. Ключки, захист для зубів, наколінники – усе серйозно.
Ігри – це не про великий спорт. Хоча змагання тут регулярні. Ігри – це стратегія, командна робота, взаємопідтримка, право на помилку. Саме стосовно фізкультури в Англії моя Маруся мала найбільший інсайт. Зрозуміла, навіщо цей предмет. І полюбила, наскільки змогла.
Щодо інших галузей і предметів погодинно· Математика та інформатика: Math – 6, інформатика – 1. Разом 7 годин. Тут немає програмування. Є базовий курс комп’ютерної грамотності. Що престижніша школа, то менше інформатики і ґаджетів у принципі. Тут вважають, що еліти не йдуть у програмісти. Вони працюють над стратегією держави, вони – майбутні архітектори систем.
Та й зарплати програмістів в UK не в 10 разів вищі, аніж у вчителя, менеджера чи медсестри. Тому немає такого ажіотажу, як в Україні. І мови програмування вивчають лише в старшій школі, якщо підліток обрав для себе цей напрямок.
Програма з математики цікава. Скажімо, учора Маруся саркастично розповідала, що вони в 7-му класі вчать табличку множення на 6. Її потрібно вивчити до суботи. Утім, у програмі в шестирічок є дроби! І ні, це нескладно. Бо вони ріжуть на частини яблука та пиріг. А потім їдять. Це весело, цікаво, смачно.
Упродовж початкової та середньої школи математика вивчається спірально, і в 7-му класі можуть вчити те саме, що в 4-му. Теми повторюються, додаються нашарування. Математика винятково практична, як у випадку з дробами та яблуками. З 9-го класу рівень математики суттєво летить вгору. В 11–12-х класах, якщо обираєш Math своїм профільним предметом, потрібно буквально гризти граніт.
· Мова та література: English – 5, ESOL (англійська для неносіів) – 2, Spanish – 2, French – 2, German – 2. Разом - 13 годин. Замість ESOL носії мови мають латину. Для мене це загадка і радше гра в елітарність, аніж допомога у вибудові системи мови, але що ж, є та й є.
Так, літератури окремо немає. Вона інтегрована в мову. Так, одночасно три іноземні мови. Радше для ознайомлення, фану та культурологічного екскурсу. У старшій школі можна обрати вивчення мови або мов поглиблено.
· Природничі дисципліни: Biology (біологія) – 2, Chemistry (хімія) – 2, Physics (фізика)– 2. Разом – 6 годин. Інтегрований курс Science (наука) закінчується в початковій школі (6-й клас). У базовій – розділення на окремі предмети, як в Україні. Із тією лишень різницею, що ніхто не зубрить терміни та параграфи. Налити в памперс води та створити штучний сніг, дослідити мікробів на поверхні, виміряти гучність голосу – максимум інтерактиву й досліджень.
Формули і задачі є. Там, далі. А поки кілька років на те, щоб жвавий розум таким і лишався.
· Творчість і технології: Art (малювання) – 2, Music (музика)– 1, Drama (театр) – 1, Activities (активності) – 2, Design technologies (дизайн) – 2. Разом – 8 годин. Це багато. І це чудово! Музика, як і образотворче мистецтво, не закінчується в початковій школі. І в середній теж. Кожна дитина грає щонайменше на одному музичному інструменті. Вчиться фотографувати на плівку і проявляти знімки. Розробляє макети та друкує на 3D-принтері.
· «Співжиття»: History (історія) – 2, Geography (географія) – 2, Religion (релігія) – 1, Personal, Social, Health and Economic education (PSHE) – 1. Разом – 6 годин. Я спеціально дала цьому блоку таку назву. Бо історія – не про дати і факти, а про причини, наслідки і висновки. Географія – не про контурні карти, а найбільшою мірою про розмаїтість світу. Релігія – не про бога, а про людей різних віросповідань.
І окремо про власне здоров’я, фінансову грамотність і про ті практичні навички, які потрібні кожному й кожній. Окремо тричі на тиждень form period (класна година). Щоб побути з учителем і однокласниками, обговорити болі й радощі, спланувати спільні активності.
Тьюторингу немає. Принаймні в нашій школі. Підручники є. Неймовірні підручники. Про них розповім окремо. У кожного свій персональний ґаджет. Якщо ґаджетом не забезпечує школа і не можуть купити батьки, його обов’язково надасть Council. Тут це така сама базова потреба, як і ручка чи зошит.