Танк на Кругу у Чернігові, будинок, де була підпільна більшовицька друкарня, та домівка російського письменника. Ці та ще понад півтори сотні пам’яток історії, монументального мистецтва та археології в області пропонують зняти з обліку. Це – вкрай необхідні кроки з деколонізації та дерусифікації Чернігівщини, вважає директор обласного історичного музею Сергій Лаєвський. Про це пише "Суспільне Чернігів".
Цим питанням займається консультативна рада при департаменті культури обласної адміністрації. Сьогодні вони ухвалили список, далі його мають передати на затвердження до Міністерства культури.
Пам’ятник воїнам-визволителям у Чернігові звели у 1960-х роках. На ньому є напис – "Слава радянським воїнам!" Зараз, в умовах війни з Росією, його перебування тут є неприпустимим, каже Лаєвський. Він переконаний, що танк треба зняти з обліку пам’яток історії, а потім демонтувати.
Директор обласного історичного музею Сергій Лаєвський
На постаменті є перелік радянських дивізій. Деякі з них існують досі, і вони воюють з Україною, каже історик. Серед них, наприклад, 76-та гвардійська стрілецька дивізія, яка сьогодні має назву 76-та псковська десантна дивізія. Саме ця дивізія з 2014 року воює проти України, вбиває українців, вчиняє воєнні злочини, говорить історик.
Схожі монументи та братські могили у центральних частинах різних міст – це ідеологічні маркери, які навмисно робила радянська влада, вважає Лаєвський.
Окрім танка, на думку Сергія Лаєвського, з обліку пам’яток історії варто зняти будівлю нинішньої дитячої стоматполіклініки, де в середині ХІХ століття жив російський письменник Гліб Успенський.
Перелік пам’яток історії, монументального мистецтва та археології, які треба зняти з обліку, понад місяць опрацьовувала, а сьогодні затвердила консультативна рада при департаменті культури обласної адміністрації. Усього таких у списку 158.
Директорка департаменту культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської ОВА Людмила Замай
Далі ці об’єкти має затвердити Міністерство культури. Є об’єкти, які вже давно підлягали декомунізації, але Мінкульт досі не затвердив зняття їх з обліку пам’яток, каже Замай. Зокрема, це меморіальна дошка на Спасо-Преображенському соборі. Її, хоча й демонтували, але вона досі є пам’яткою.
Також з обліку ще не зняли вже демонтований пам'ятник Пушкіну та стелу дружби народів у Сеньківці.
Не вперше подають на зняття з обліку і будинок, де була більшовицька друкарня. Його та інші подібні будинки можна буде поставити на облік як пам'ятки архітектури, якщо вони варті уваги, каже Людмила Замай.
На думку Сергія Лаєвського, поза увагою залишився монумент біля Болдиної гори, з ним теж треба щось робити.