Минулого тижня відбулися засідання передзимових сесій Чернігівських обласної та міської рад. Депутати ухвалили ряд актуальних рішень. Про тенденції політичного життя Чернігівщини ми і поговоримо.
Майбутнє лижної бази обговорили на рівні області
12-та сесія Чернігівської обласної ради відбулася 29 листопада. Окрім традиційних для кожної сесії земельних, кадрових і майнових питань, слід виокремити ряд тих, які безпосередньо впливатимуть на життя Чернігова зокрема та Чернігівщини загалом.
Серед учасників сесійного засідання резонанс викликала ініціатива передати в обласну комунальну власність будівлі лижної бази, що знаходиться на території Новоселівки Чернігівського району, та земельної ділянки під нею. Без сумніву, нашим читачам відомо, що сама база зазнала масштабних руйнувань у березні цього року внаслідок ворожих обстрілів. Та й сама ініціатива щодо передачі спортивного комплексу із державної в комунальну власність уже звучала. Уперше з нею виступала обласна адміністрація ще у 2020 році. Наразі, за словами очільника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, передача бази на баланс області дозволить пришвидшити її відновлення та забезпечити у подальшому розвиток лижного спорту в регіоні.
Актуальною була і пропозиція депутата обласної ради Дмитра Іванова (представляє фракцію політичної партії «Слуга народу»), який запропонував ухвалити погоджену із Федерацією біатлону України обласну програму розвитку біатлону на Чернігівщині на 2023–2024 роки. Спочатку цього питання у проєкті порядку денного не було, але його внесли під «з голосу».
Ці питання депутати підтримали одностайно. Як відомо, зимові види спорту на Чернігівщині, зокрема біатлон, мають популярність і давні традиції. Сподіваємось, ухвалені рішення сприятимуть його подальшому розвитку.
У фокусі уваги – спротив і реабілітація
Важливою для жителів стала й ухвалена програма матеріально-технічного забезпечення національного спротиву Чернігівської області на 2023–2024 роки. Вона необхідна для покращення розбудови в регіоні системи територіальної оборони.
Загалом у безпековому питанні неможливо пройти повз рішення ініціювати передачу із обласної комунальної у державну власність майнового комплексу колишньої чернігівської залізничної лікарні. Це дозволить у подальшому розгорнути серйозний підрозділ ДСНС України з розмінування, що особливо актуально для нас зараз, адже територія буквально нашпигована вибухонебезпечними предметами. А реабілітаційний центр для учасників АТО/ООС, існуючий на базі вищезгаданої лікарні, у подальшому можна буде розмістити на базі колишнього обласного кардіологічного диспансеру – звичайно, за умови достатнього фінансування та відновлення його будівель.
Зазначимо, що заплановано аудит у Чернігівській обласній дитячій лікарні. На це звертали увагу під час голосування за призначення Тетяни Лебедєвої на посаду генерального директора КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради. Із такою пропозицією виступив депутат Борис Петренко (депутатська група «Чернігівське Полісся»), його підтримав начальник ОВА В’ячеслав Чаус.
Загалом сесія пройшла в доволі злагодженій і конструктивній манері. Вочевидь, на це вплинула підвищена небезпека ракетних ударів з боку російських агресорів. Власне, засідання добігало кінця під акомпанемент сигналу повітряної тривоги.
Бюджетна сесія міської ради
30 листопада відбулася й позачергова, 24-та сесія Чернігівської міської ради, яку можна назвати ключовою у цьому році. Чому ключовою? Тому що був ухвалений головний фінансовий документ Чернігова – міський бюджет на 2023 рік. І хоч у складний воєнний час робити якісь точні розрахунки прибутків/видатків справа невдячна, той факт, що місто має затверджений бюджет, уже є позитивним.
Важливими рішеннями соціального характеру стало ухвалення матеріальної підтримки сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України та продовження дії міської програми з надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям міста – власникам приватних житлових будинків, знищених і пошкоджених внаслідок російської воєнної агресії. Окрім того, депутати ухвалили звернення до Міністерства фінансів України щодо погодження передачі коштів із бюджету Київської міської громади до бюджету Чернігівської. Мова йде про виділені 24 листопада Київською міською радою з ініціативи міського голови Києва Віталія Кличка 100 млн грн як допомогу на відбудову Чернігова.
Депутати підтримали виділення 93 млн грн на забезпечення діяльності створеного у цьому році нового комунального підприємства «Теплокомуненерго», завданням якого в майбутньому є обслуговування об’єктів теплогенерації та теплопостачання міста.
Відзначимо, що це рішення активно критикували депутатки Чернігівської міськради Марина Рейко (фракція політичної партії «Європейська солідарність») та Олена Стрілець (фракція політичної партії «Слуга народу»), а також громадський активіст Олександр Гашпар.
Націленим на перспективу можна вважати партнерство Чернігова з містами Реймс (Франція) та Аахен (ФРН). Між нами багато спільного. По-перше, древня історія. Реймс знаменитий давніми готичними соборами і є місцем коронації французьких правителів. До слова, у Реймсі коронували й Анну Ярославну, доньку київського князя Ярослава Мудрого. Місто постраждало під час Першої світової війни, оскільки поруч проходила відома битва на Марні 1914 року. У свою чергу, Аахен був столицею імперії знаменитого Карла Великого і теж відомий своїми архітектурними пам’ятками. Сподіваємося, Аахен і Реймс активно долучаться до співпраці та нададуть допомогу у відбудові Чернігова.
Сесія запам’яталася і релігійною темою. Міська рада звернулася до вищих органів державної влади щодо неможливості функціонування структурних підрозділів російської православної церкви на території України. Ініціаторка звернення – депутатка Ірина Соломаха, яка представляє політичну силу «Європейська солідарність».
Згладжування гострих кутів?
Останніми місяцями в інформаційному полі області був помітний конфлікт між міською та обласною владою. Про це багато писали, виходили сюжети, доволі гучні та гострі. Утім станом на сьогодні спостерігаємо деяке затишшя. Інформаційні шпильки з обох боків поки що непомітні. Чи можемо говорити про свого роду пом’якшення відносин між керівництвом міста та області? Маємо обережний оптимізм з цього приводу. Не так давно В’ячеслав Чаус і Владислав Атрошенко спільно інспектували «пункти незламності» на території Чернігова. Крім того, обидва керівники публічно говорять про необхідність консолідації зусиль в умовах ракетного рашистського терору та загрози масштабного блекауту. Саме на єдність перед новими загрозами ми і будемо сподіватися.
Андрій Подвербний, політичний аналітик