У селах Старий Білоус і в Рівнопіллі 17 січня відкрили два модульні містечка. У кожному можуть проживати по 88 людей. Побудували їх для родин, які втратили житло під час повномасштабного вторгнення. Кімнати в містечку укомплектовані меблями й необхідною технікою, але мають перебої зі світлом. Чому так, і як розв'язували проблему, дивіться у сюжеті «Суспільне Чернігів».
Це — кімната у модульному містечку в Рівнопіллі поблизу Чернігова.
Ключі від своїх кімнат отримали 11 родин, які втратили житло під час бойових дій. Родина Таїсії Прибуткової потрапила під обстріл на другий день повномасштабного вторгнення. Будинок згорів.
– У наш погріб попадає, вистріли, загоряється погріб, загоряється сарай — і все загоряється, і хата. Ми побігли в сусідський погріб і так сиділи з маленькою дитиною, не 20 годин, а два-три дні з дитинкою в погребі, де 20 людей. Наша хата горить, а ми все це бачимо, на цьому все. Ми сидимо з дитинкою в погребі, сім градусів тепла, а ми по черзі дуємо в коляску, щоб дитинку зберегти.
У модульному містечку буде жити родина Таїсії. На час відключень світла в тут немає ані тепла, ані електрики, тому поки жінка живе в кімнаті сама.
Як сказав начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус, це одне з шести модульних містечок, які вже встановленні в області.
– Це одне з останніх модульних містечок, яке якраз ми подали на заселення. Тільки два тижні тому з'явилася електроенергія, і, звісно, вона тут з перебоями, тому що у нас енергосистема нестабільна і маємо відключення, але ми поставили сюди 35-кіловатний генератор. Цього вистачає для того, щоб тримати в теплі та в освітленні половину містечка.
Кожна кімната розрахована на чотири людини, в містечку 22 таких модулі. Чотири родини вже заселені, ще сім отримали ключі й мають заїхати найближчим часом.
– Починається життя з чого — зі швабри, з ложки, з виделок і з усього на світі. З дому в кого що є, але ось сьогодні підлогу мити немає чим. Меблі тут звичайно не додаси, бо маленьке приміщення, на одну людину. Ліжка, звичайно, не підходять, це як дитячі ліжка. Якщо родину сюди з трьох людей, то малувато, звичайно. Але вже як виходить, — розповідає жителька Рівнопілля Раїса Зубок.
Зі слів начальника ОВА В’ячеслава Чауса, це житло є тимчасовим.
– Дуже важливо, щоб всі-всі модульні містечка, щоб це було тимчасовим їх явищем. Коли ми встановлювали перше, ми сказали, що максимум служба одного модульного містечка, це один рік. За цей рік ми маємо зробити все, щоб житло було відновлено, або люди отримали, наприклад, як один із варіантів, який розглядається, окремі будиночки — кожен на свою ділянку.
У селі Старий Білоус, що у передмісті Чернігова, в лютому-березні 2022 року російські снаряди зруйнували 27 будинків, ще понад 100 були пошкоджені.
До війни тут проживали три з половиною тисячі людей. Зі слів старости Старобілоуського старостинського округу Миколи Нехая, евакуювалися близько чверті з них.
17 січня тут теж відкрили модульне містечко, з такими ж характеристиками, як і в Рівнопіллі. Того дня ключі отримали 14 сімей, троє заселилися, однак не встигли облаштувати кімнати.
– Зараз обладнують місце проживання: одяг, посуд, постільна білизна. І планують проживати уже тут. І всі люди, в основному, планують ремонтувати своє пошкоджене майно, – говорить Микола Нехай.
За словами В’ячеслава Чауса, усі зруйновані внаслідок російської агресії об’єкти, в тому числі й приватні будинки, внесли до плану «Швидкого відновлення», який, зокрема, фінансуватиметься іноземними донорами. Паралельно Уряд України працює над механізмом компенсацій за зруйноване житло. Проблема з місцем проживання для тих, хто його втратив, так чи інакше має вирішитися у 2023 році.
– Ці будинки вони окремо виділені, окремо обраховані. Звісно, середній є розрахунок, бо будинки були різні, і цього року фінансування це буде, — говорить Чаус.