4 лютого в Чернігові відбувся концерт одного з найпопулярніших та найулюбленіших гуртів воєнного часу – «Kozak System». Від початку повномасштабного вторгнення гурт з благодійними виступами об’їхав більшу частину України, включаючи прифронтові міста та деокуповані території. Їхня запальна та енергійна музика – ковток цілющого свіжого повітря для людей, змучених війною; їхні тексти сповнені любові – насамперед, до України, яка дійсно понад усе; їхня творчість об’єднує в цій любові серця мешканців Півночі та Півдня, Сходу і Заходу.
Іван Леньо – не лише талановитий музикант, але й лідер громадської думки. Задовго до початку повномасштабного вторгнення він попереджав, що саме на нас чекає. Багатьом його позиція щодо росії тоді видавалася радикальною, а погляди – упередженими, але він не помилився у прогнозах. І тепер Україна вже майже рік щодня відбивається від проявів «братської любові», втрачаючи найкращих представників нації.
Ціна, яку доводиться платити сьогодні за надмірну м’якість минулих років та спотворену історичну пам’ять, надто висока. Тому ми запитали у пана Івана, що зараз робити нам, чернігівцям, географічно близьким до імперії зла, щоб не дати метастазам руського миру розростатися далі на нашій території.
- Чернігівщина – прикордонна область, причому ми «вибили комбо»: у нас одразу два неадекватних сусіди з обох боків. Тому «тут русский дух, тут русью пахнет», місцями дуже сильно. То як оцей «руський дух» вивітрювати?
- Треба дивитися по кожній ситуації окремо. Аналізуйте людей по їхніх можливостях та справах: що він може зробити? Бо якщо якийсь персонаж просто пенсіонер, ви знаєте, що він симпатик «русскава міра» і слухає шансон вечорами, але більше нічого не робить, - він суспільству, в принципі, не дуже цікавий, від нього нічого не залежить. Треба спостерігати за тими, від кого щось залежить. А там діяти по закону. Коли мова йде про колаборанта, якого ви знаєте, якщо він заходить за певні межі: посилає координати, переписується в чатах з москалями – одразу, не встидаючись, йдіть в СБУ або поліцію та здавайте.
- Багато мешканців прикордонних областей умовною пуповиною прив’язані до всього російського. Причин багато, як приклад – в Чернігові за радянських часів видавали багато квартир відставникам-військовослужбовцям з росії. Інколи таких квартир була мало не половина на будинок. То як викорінити з себе оте «кацапське», що ми підсвідомо могли перетягнути на себе?
- Це довгий процес, персональна еволюція кожної людини. Якби були якісь формули, я б з задоволенням поділився. І Україна б вже назавтра стала кращою в рази. Очевидно, медіа мають величезний вплив. Тож медійники мають бути алхіміками, в кожній публікації повинно бути українське зерно: як побудувати фразу, як поставити акцент. Чим більше ти знаєш та аналізуєш, тим стаєш мудрішим, і можна інколи так сказати двома словами, що й автоматна черга так не скаже. Задача медіа – створювати таке інформаційне поле, в якому некомфортно буде проросійськи налаштованим. Інших варіантів нема. У нас, музикантів, очевидно, те саме завдання, тільки ще ширше – писати такі пісні, щоб людину не тягнуло на щось низьковартісне, те, що не має права на життя в Україні.
- А як бути з культурними прив’язками? Тому що, на жаль, ми їх маємо, Лівобережну Україну імперія підтоптувала під себе дуже довго й активно.
- Робота над собою. Ви думаєте, ми (гурт) – зразок українства, все знаємо та все вивчили? Ми працюємо над собою теж, кожен день. Читаєш багато, більше цікавишся історією. Саме знання історії дозволяє знайти своє місце під час війни, розуміти своє навантаження, свою відповідальність. Ставай кращою сама. Навколо тебе як правило десятеро людей. Якщо подивишся в свою записну книжку на тих, з ким сьогодні розмовляла із близьких, це буде 3-5 людей. Ще 10 – це далекі: друзі або не дуже близькі друзі і ще 10 – просто знайомі, з якими розмовляєш раз на місяць. Базово – 10 чоловік, це твоє оточення. От хай твоє оточення буде бездоганним. Ти і 10 чоловік, я і 10 чоловік, він і 10 чоловік – і от тобі соціум.
З імпровізованої сцени у ФОК на П’яти Кутах лунали палкі промови лідерів гурту, чергуючись з улюбленими хітами. Під час «Маніфесту» переважна більшість слухачів з величезним задоволенням разом з вокалістом відправляла «русских братьев» за маршрутом їхнього «ваєннава карабля», «Маланка» зібрала всіх у коло, а виконання улюбленого хіта «Біля тополі» стало насправді хоровим. Під час концерту можна було не лише натанцюватися та наспіватися досхочу, але й задонатити гроші на допомогу ЗСУ. Тож тепер за підтримки чернігівців нашим котикам на фронті воюватиметься трохи легше. 5 лютого за розкладом – концерт у Сосниці, і тамтешні мешканці теж мають змогу отримати заряд позитиву та зробити власний внесок у перемогу. Яка, віримо, обов’язково зійде сліпучо-яскравим сонцем над вільними Українськими землями.
Підготувала Ольга Мелашенко, фото Сергія Тонканова