В Україні міські герби та печатки з’явились у XIV ст., разом з німецькими переселенцями, які принесли з собою магдебурзьке право, тобто право на міське самоврядування. Спочатку це були західні регіони. А от на Лівобережній Україні міська геральдика та сфрагістика (печаткове мистецтво, - прим.) виникла майже одночасно з козацькою, оскільки магдебурзьке право тут було запроваджене лише з кінця XVI ст. Зовнішніми атрибутами цього права були печатка, герб та прапор.
Про це повідомляє Чернігівський історичний музей ім. В.В. Тарновського
Чернігів отримав статус магдебурзького міста 27 березня 1623 р. У привілеї короля Речі Посполитої Сигізмунда III серед іншого затверджувався міський герб: «… в герб городской назначаєм: святой Владислав в збруи с красною хорогвою». Чому саме цей святий потрапив на герб? Адміністратором Чернігово-Сіверської землі у той час був королевич Владислав, майбутній король Владислав IV, а святий Владислав був його покровителем. Тут треба згадати традиції Київської Русі, її князів, котрі вміщували на печатках зображення своїх святих покровителів. Чому святий був у військовому спорядженні? Чернігів – це прикордонне місто, до речі, як і зараз. Знову ж аналогії: зображення озброєного воїна бачимо на князівських печатках Київської Русі. Зображення св. Владислава існувало на міській печатці Чернігова з 1623 до 1782 р., тобто 159 років (у XVII–XVIII ст. поняття «міський герб» і «міська печатка» були тотожними).
