Війна не відміняє любові. Навіть більше, війна загострює ясність і щирість почуттів, наповнює їх якимось новим сенсом, додає ваги і прозорості. Зараз, як ніколи раніше, нам потрібне тепло близької, найріднішої душі. Ці почуття допомагають витримати весь цей шалений тягар, додають сили і наснаги.
Він служить, вона волонтерить, кохають один одного і чекають на зустріч кожної миті. Таких історій зараз тисячі, ними, як потаємним мереживом, зараз сплетена історія нашої країни. У тяжкі воєнні часи важливо не забувати про свою другу половинку, намагатися знаходити час для своїх коханих. Важко усім, але кохання завжди вказує нам дорогу до світла і Перемоги.
Історія прикордонника та волонтерки, які завжди разом, незважаючи ні на що. Данило Шматлай та його дружина Уляна разом із 2020 року. У 2021 році хлопець зробив пропозицію дівчині, і вже наступного року вони одружилися. Данило та Уляна завжди намагаються бути разом, навіть попри роботу чоловіка.
У 2021 році під час параду з нагоди 30-ї річниці незалежності України хлопець зробив своїй коханій на місці першого побачення пропозицію, на що вона відповіла «Так». Пара мала великі плани на майбутнє, вони придбали житло у Хмельницькому, збиралися робити ремонт та будувати й надалі своє спільне життя. Але 24 лютого це життя перевернулося з ніг на голову.
Чоловік згадує той день:
«24 лютого ми з дружиною тихенько собі спали. О 5-й ранку вона мене розбудила, сказала що в мене телефон розривається. Мені телефонувало керівництво, щоб повідомити, що подано сигнал тривоги. Я швидко зібрався і поїхав на службу, де більш конкретно дізнався, що розпочалося вторгнення. Були переживання за дружину, я пропонував їй на випадок чогось виїхати за кордон, як і своїй матері та сестрі. Дружина сказала, що вона нікуди не поїде, адже вона народилася та жила у Хмельницькому.
Ми були разом увесь наш шлях, ми як нерозлийвода. Я на службі а вона вдома, по можливості займалася волонтерськими питаннями коли була необхідність. Посидіти поспілкуватися на той час не виходило, я міг не з’являтися декілька днів вдома, був на службі. Дружина завжди чекала, розуміла яка в мене робота і що коїться. Вона підтримувала, в будь якій ситуації готова була підставити свої тендітне плече. У випадках коли було емоційно надзвичайно важко, вона підтримувала мене, намагалася хоча б якось допомогти, обійняти, притулитися до мене».
Данило та Уляна зрозуміли, що не можуть сидіти спокійно у Хмельницькому коли таке лихо відбувається в країні, тому пара порадилася, після чого чоловік у березні подав рапорт на переміщення на ділянку кордону де проводяться бойові дії. Рапорт розглянули тільки в червні. За цей час Денис та Уляна встигли офіційно зареєструвати свої стосунки. Одружилася молода пара 30 квітня на День прикордонника. У червні новостворена сім’я опинилася на Чернігівщині.
Перед Днем Незалежності України на родину випало випробування відстанню. Тоді Данило отримав інформацію про можливе повторне вторгнення, тому примусив Уляну поїхати додому у Хмельницький.
Чоловіку вдалося випросити у керівництва декілька днів відпустки з нагоди його дня народження. Він вирішив поїхати додому, але дружині не сказав про це ні слова.
Наразі молода родина має можливість бачитися майже щодня. Чоловік продовжує нести службу на кордоні Чернігівщини. Під час обстрілів прикордоння з артилерії ворога у Данила перша думка одразу про свою кохану. Уляна в цей час займається волонтерською діяльністю, знаходить маскувальні сітки, адже їх досі катастрофічно не вистачає, організовувала збір на тепловізор. Данило дуже пишається своєю дружиною, а вона – своїм чоловіком.
Чоловік уже приготувався до Дня закоханих та придбав подарунок для дружини, але чи вийде провести цей день разом, він ще не знає. Усім закоханим, у яких друга половинка служить на благо Україні Данило бажає терпіння.
