Чернігів засяяв! Після темряви та мороку, що майже півроку панували у вечірній час на вулицях, у парках і скверах нашого обласного центру, вогні ліхтарів сприймаються вже як дивина та свято. Повернулася й звична для нас у мирний час підсвітка пам’яток – Катерининського храму, Пятницького храму, дзвіниці Троїцького монастиря.
Ми запитали у чернігівців, як вони поставилися до того, що світло повернулося на вулиці міста. Чи потрібно зараз, у військовий час, підсвічувати історичні та архітектурні пам’ятки?
Тетяна Жовток, працює в FSD Ukraine - Швейцарському фонді протимінної діяльності:
- Оскільки у нас нема розповсюдженої практики використовувати світловідбиваючі елементи в одязі та ліхтарики в темний час, то краще з освітленням. Питання виникають скоріше щодо годин цього освітлення. Щодо підсвітки будівель - це красиво, але ці кошти можна направити на більш потрібні у військовий час речі.
Олександр Красногор, приватний нотаріус, юрист:
- Гадаю, світло потрібне для безпеки пішоходів і руху транспорту. Хоча спершу було дуже незвично, навіть різало очі. Може, вночі, під час комендантської годин, приміром з 24-ї до 5-ї ранку освітлення і не потрібне. А коли люди повертаються додому з роботи – необхідне! Поки нема загрози для нашого міста, нехай все ж таки Чернігів буде освітлений. Гадаю, відключити в разі нагальної потреби - неважко .
Наталя Коцюбинська, заступниця директора з наукової роботи в музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського:
- Світловий день ще не такий довгий, багато хто працює до 20-00, до 21-00. По темному добиратись додому якось не дуже приємно. Також і освітлення пішохідних переходів просто необхідне, це безпека людей. А стосовно храмів і пам’яток - тут я не наполягаю, можливо, і можна обійтись без цього. Хоча особисто мені приємно бачити їх підсвіченими. Але то таке, тут більше треба зважати на питання безпеки та економії, а не на емоції. Отакі мої думки.
Іван Груда, волонтер:
- Вуличне освітлення - так. Підсвітки, реклами, фонтани під час війни - ні. Доріг в Че майже немає, а ми будемо світити церкви, ще й половину москальських?
Олена Ісаєнко, краєзнавиця, екскурсовод:
- На мою думку, освітлення потрібне, але, можливо, меншої потужності. Чернігів, схоже, вже пережив час повної темряви. Ми все це пам'ятаємо. Світло мусить бути! А от помилуватися додатковою ілюмінацією, гадаю, можна вже після Перемоги.
Вероніка Приходько