За останній місяць дуже широко обговорювалася тема ймовірного виселення представників УПЦ Московського патріархату з території Києво-Печерської лаври. Але, насправді, «піонером» (тобто першопроходцем) у цьому питанні виступає Чернігів, адже ще напочатку березня стало відомо, що архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» надіслав у Чернігівську та Новгород-Сіверську єпархію УПЦ МП лист, в якому просив до 27 березня повернути майно споруд Троїцького і Єлецького монастирів та Спасо-Преображенський собор.
Втім, пізніше стало відомо, що такі ж самі вимоги музейники висунули й до Православної церкви України (яка користується двома церквами заповідника – Катерининською та П’ятницькою).
Наші журналісти розбиралися у тому чи мають вже 28 березня церковники залишити храми та яка загалом ситуація навколо церковного питання.
Причини «шуму»
Як ми писали раніше, УПЦ МП користується п’ятьма чернігівськими храмами, які є пам’ятками архітектури. Причому, як з’ясувалося, за це користування представники Московського патріархату (рівно як й ПЦУ, до речі) не платять, хоча договори про безоплатне користування УПЦ МП Троїцьким та Єлецьким монастирями, а також Спасо-Преображенським собором закінчилися ще у першій половині вересня 2021-го року (за півроку до повномасштабного вторгнення російсько-білоруських окупантів).
При цьому з лютого 2020-го року (понад 3 роки тому) почали діяти зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»:
- Відповідно до частини другої статті 9 цього Закону забороняється передача державного або комунального майна в безоплатне користування або позичку. За потреби подальшого використання майна, необхідно було укласти договір оренди з врахуванням вимог нового законодавства. Відповідно, звернутися з цією метою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київський, Черкаській та Чернігівській областях,
- каже в.о. генерального директора «Чернігова стародавнього»
Володимир Хомич
.
Як підкреслює в.о. гендиректора, «Чернігів стародавній» завчасно звернувся до митрополита Чернігівського і Новгород-Сіверського УПЦ МП Амвросія (Полікопи) та повідомив про зміни у законодавстві. Але представники Московського патріархату наполягали на продовженні безоплатного користування пам’ятками української архітектури, апелюючи до Закону «Про свободу совісті та релігійні організації».
Важливо. Вимоги до УПЦ МП не були «ексклюзивними»: такі ж самі листи «Чернігів стародавній» спрямував й до Православної церкви України.
УПЦ МП: суд та скандали
Як відомо, частина прихожан УПЦ МП заперечують залежність своєї церкви від Москви. Тож, передбачаючи можливі запитання у коментарях, зазначимо, що напочатку 2023-го року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті оприлюднила висновок релігієзнавчої експертизи, відповідно до якого УПЦ МП «з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності».
А, як повідомляв портал«Суспільне.Новини», з посиланням на Володимира Хомича, шлях перезаключення орендної угоди наступний:
·Фонд держмайна приймає повний пакет документів;
·Спрямовує їх до заповідника, де їх реєструють та направляють до Міністерства культури – органу управління;
·Там спеціальна комісія розглядає документи й приймає відповідне рішення (або погоджує, або не погоджує);
·Це рішення отримує заповідник, який направляє його до Фонду держмайна, якщо це позитивне рішення;
·У Фонді держмайна роблять редакцію тристороннього договору, де орендодавцем є Фонд держмайна, балансоутримувачем є заповідник, і орендарем – відповідно, той, хто подав цю заявку;
·І тільки після цього підписується договір, додатком до якого додається Акт передачі майна.
Але у Чернігівській і Новгород-Сіверській єпархії УПЦ МП ще 7 березня заявили, що вважають вимоги платити оренду за користування пам’ятками архітектури – незаконною:
-Відповідно до статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціям, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно, - йшлося у заяві пресслужби єпархії, де вважають: - Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» має пріоритет над іншими актами законодавства, які регулюють питання передачі культових будівель, що становлять державну власність, перед Законом України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки єспеціальним нормативно-правовим актом.
Цікаво, що, не дивлячись на таку позицію, УПЦ МП подали у фонд держмайна заяву про укладання орендних договорів:
-Чернігівські єпархії ПЦУ та УПЦ для укладання орендних договорів звернулися до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київський, Черкаській та Чернігівській областях, - повідомив нам Володимир Хомич.
Ось тільки, за інформацією того ж «Суспільне.Новини», подавши заяву у фонд держмайна, УПЦ МП звернулися також до суду з вимогою поновити дію «старих» орендних угод (тих самих, за якими українською спадщиною представники Московського патріархату могли користуватися безкоштовно):
-Ми ідемо двома шляхами: відстоюємо законний свій шлях і, так як заповідник вимагає оренди, ми подали їм на оренду. Якщо суд вирішить навпаки – ми визнаємо рішення суду, - так пояснив це рішення прессекретар Чернігівської і Новгород-Сіверської єпархії УПЦ МП, протоієрей Ігор (Пидан).
Також представники Московського патріархату просили суд заборонити «Чернігову стародавньому» вилучати храми з користування УПЦ МП до того, поки триває судовий розгляд. Але суд відмовив у такій вимозі.
ПЦУ: згодні платити, але сподіваються на перегляд Закону
На відміну від УПЦ МП, в Православній церкві України кажуть, що для них рішення брати орендну плату за користування храмами не стало несподіванкою:
-Ще у той час, коли Чернігівською єпархією керував Владика Євстратій (Євстратій (Зоря) очолював Чернігівську єпархію ПЦУ до 2 лютого 2023-го року,- прим.), була подана заява у заповідник щодо того, що церква не відмовляється від орендної плати. Зараз же Владика Антоній (Антоній (Фірлей) очолив Чернігівську єпархію ПЦУ 2 лютого цього року, - прим.) такий самий лист надав у заповідник, - розповідає секретар єпархіального управління Чернігівської єпархії ПЦУ, протоієрей Роман (Кіник).
Як розповідає отець Роман, Катерининська та П’ятницька церкви також наразі не мать діючих договорів оренди з «Черніговом стародавнім». Дія угоди щодо Катерининської церкви закінчилася ще до початку повномасштабного вторгнення, щодо П’ятницької церкви – під час вторгнення. Тим не менш, ПЦУ вже подала відповідні заяви про заключення договорів на нових умовах до Фонду держмайна.
-Поки діє цей Закон, ми є слухняними громадянами та будемо його виконувати, - зазначає отець Роман.
Але при цьому у ПЦУ сподіваються на зміни у законодавстві:
-Є Всеукраїнська рада церков. Церкви звернулися з певною пропозицією до влади. Тож, можливо, цей Закон буде переглянутий. Можливо, щось буде по-іншому. Але на даний час маємо той Закон, що маємо, - зазначає отець Роман.
Мовчазний мінкульт
Так як саме міністерство культури та інформаційної політики має реєструвати нові договори оренди, ми ще 15 березня надіслали до міністерства запит з проханням надати пояснення щодо умов перезаключення нових угод для користування чернігівськими храмами. Відповідно до чинного законодавства, відповідь на наш запит мали дати протягом 5 робочих днів, але на момент підготовки цієї публікації відповідь так й не надійшла.
Як нам повідомили у міністерстві, наш інформаційний запит був отриманий та спрямований на виконання чиновниці Іванни Заставнюк в якої, за словами її колег, немає контактного телефону. Ми залишили свої контакти для пані Заставнюк й намагалися зв’язатися з нею через електронну пошту – безрезультатно. Схоже, у міністерстві вирішили не брати відповідальність за це питання.
Інвентаризація дорівнює виселенню?
-Комісією заповідника проведено інвентаризацію рухомого та нерухомого майна в пам’ятках комплексу Єлецького та Троїцького монастирів, Спасо-Преображенському соборі Ризниці-хрещальні, Катерининській та П’ятницькій церквах. Підготовлені відповідні висновки, - розповів Володимир Хомич.
При цьому, у заповіднику говорять, що повноважень висиляти представників УПЦ МП в них немає:
-Щодо питання виселення представників релігійних громад з церков, то це не входить до повноважень заповідника, - підкреслює Володимир Хомич.
У той же час отець Роман (Кіник) зазначає, що ПЦУ домовилося з заповідником: на час розгляду заяви фондом держмайна, ПЦУ продовжить служити у Катерининській та П’ятницькій церквах:
-Після проведення інвентаризації ми подали прохання у заповідник, щоб нам надали можливість звершувати богослужіння. Й вже на цей час в нас є відповідь від «Чернігова стародавнього» про те, що вони не заперечують, щоб ми проводили богослужіння у П’ятницькій та Катериниській церквах. Це було прохання на період, поки не буде заключений договір, - підкреслює Роман (Кіник).
Що по грошам?
Цікаво, що для тих релігійних організацій, які вже орендували майно, орендна ставка доволі смішна: менше однієї десятої відсотка на рік (тим дивніше небажання УПЦ МПплатити державі):
-Самі суми (які потрібно платити за оренду, - прим.) не є надзвичайно великими. Заповідник зробив орієнтовну оцінку (але своє слово ще має сказати незалежний оцінювач): це 0, 02% від оціночної вартості (на рік, - прим.) – це, якщо договори ранішебули заключені з (релігійною, - прим.) громадою.Якщо громада подає перший акт, то там вже від 2 до 7 % - це вже досить великий відсоток. Але так як наша громада мала відповідні договори, в нас буде 0, 02 % від загальної вартості. По кожній церкві це є різна сума, але це не є надзвичайно великі суми, - розповідає Роман Кіник.
Чи буде ПЦУ служити у чернігівських монастирях, якщо звідти піде УПЦ МП?
Наразі малоймовірно, що вже цього тижня представники Московського патріархату залишать Троїцький та Єлецький монастирі і Спасо-Преображенський собор. Але, цікавий факт: проходячи вранці у понеділок, 27 березня, повз Троїцький монастир, наш кореспондент бачив, як на територію монастиря заїжджала вантажівка.
А за два дні до того, 25 березня, чернігівська журналістка Тетяна Миргородська повідомила, що представники УПЦ МП вивезли мощі святителя Феодосія Чернігівського,преподобного Лаврентія і Філарета Гумілевського.
-Чернігівська поліція почала розслідування з приводу зникнення мощей, - писала журналістка, пізніше зазначивши, що вони «знайшлися» у іншому храмі УПЦ МП – на проспекті Левка Лук’яненка, - Вже є трактування «москвичів»: вони перенесли мощі до храму Всіх Святих біля «Ниви», аби возити по усіх храмах на поклоніння.
Тож, схоже, хоча «Чернігів стародавній» заявляє про відсутність повноважень для виселення УПЦ МП, а самі представники Московського патріархату подали заяву до фонду держмайна та позови до суду, все ж у Чернігівській і Новгород-Сіверській єпархії УПЦ МП «готують шляхи відступу».
Але чи буде, у такому випадку пустувати святе місце?
-Як будуть врегульовані всі відносини між УПЦ та державою, тоді можна буде говорити про щось інше. Але всі ми розуміємо, що святе місце пусто мне буває. Напевно, кожен для себе повинен зрозуміти, що в нас в Україні є церква українська, а є церква (як би вона себе не називала) Російська православна в Україні. Гадаю, кожен свідомий українець для себе повинен певний висновок зробити. Час все розставить на свої місця, - так відповідає на питання чи готові ПЦУ зайняти монастирі у разі їх звільнення, отець Роман (Кіник).
Цікаво, що УПЦ МП у Чернігові користується ще двома пам’ятками архітектури: Свято-Воскресенською та Свято-Казанською церквами, які знаходяться у власності обласної ради. Але про те, чи планують політики перезаключати договори з УПЦ МП – наразі невідомо.