Розпочався останній місяць весни, а це означає, що прийшов час працювати на землі. Багато чернігівців їдуть на свої дачні ділянки саджати город та доглядати за садом. Ми вирішили відвідати одну з дачних спільнот Чернігова, щоб дізнатися чим наразі займаються любителі дачта вивідати їхні секрети.
У зв’язку з потеплінням, містяни активно розпочали обробляти свої присадибні і дачні ділянки. На дачному масиві неподалік Чернігівської ТЕЦ кожного дня можна побачити людей, що працюють на землі.
Першою нам зустрілася пані Євгенія, яка прибирала зі своєї ділянки бур’ян. Жінка говорить:
«Вже трішки картоплі посадила, морковку, бурячок посіяла, петрушку, кріп. Ще треба трактором зорати город, щоб посадити картоплю, помідори, огірки, перці. Зараз я просто бур’ян прибираю, щоб потім не насіювався. Всі йдуть та кажуть: «У тебе бур’ян не росте», а я кажу: «Таак, я шепчу». Пальчиками треба вибирати, щоб не було».
Окрім городу пані Євгенія займається й садом. Вона уже встигла обробити дерева від шкідників та готується їх побілити. Жінка сама працює на землі, городом займається майже кожного дня.
«Раніше допомагали чоловік та син, а тепер в одного та другого інсульт, тому сама працюю. Я додому піду, їсти наготую та й назад на дачу. Ми їмо усе своє, а не з базару, незрозуміло як вирощене. Робота важка, і зараз дорого обробляти землю, але ж усе своє, на базарі нічого не купуємо» – розповідає господиня.
Пан Сергій уже понад 15 років займається городом. Раніше ділянкою займалися його батьки, а з 2005 року вона перейшла до чоловіка. Господар любить свою дачу, він говорить:
«Ти вкладаєш сюди свою працю, а потім бачиш, як воно виростає, земля дає урожай за те, що ти її обробив та удобрив. Дешевше купити овочі, ніж вкладати працю, але ж сам копаєш і задоволення отримуєш. Тут не так швидко старієш, бо фізичною працею займаєшся. А що вдома робити? Телевізор, диван, холодильник, а потім холодильник, диван, телевізор. А тут свіже повітря. Вже потепліло, можна працювати, тому вдвох з дружиною трудимося. Дітям поки що не до цього, їм легше купити, можливо старші стануть і захочуть займатися».
Чоловік разом зі своєю дружиною уже встиг посадити трішки картоплі. Пан Сергій перекопував город, щоб досадити його.
«Після картоплі, десь 6 травня, або раніше, посіємо зелень, салат, редиску», – розповідає господар, – «після 6-го, якщо потепліє, будемо садити огірки, помідори, перці, розсада вдома стоїть. Буряки в картоплю будемо садити з дружиною, моркву спробував осінню посіяти, не знаю зійде чи ні, і на капусту латку знайду. Це такий набір овочів, який треба людям, щось добре зберігається, а щось іде на консервацію. Екзотичного нічого не саджаємо».
Окрім городу на дачній ділянці пана Сергія є чудовий сад із різноманітними деревами. У нього вже цвітуть дві черешні, ростуть колоновидні яблуні, слива, абрикос, груша, алича, кущі порічок та смородини.
Цього року справжнє відкриття зробила для себе 63-річна пенсіонерка Тетяна. Жінці порадили посіяти на зиму моркву та буряк, як це роблять на Західній Україні, і вона скористалася цією порадою.
«Це була новина для мене. На зиму посіяла моркву, вона дуже гарно зійшла, вже величенька. Буряк теж поряд посіяла, зараз всі тільки сіють його, а в мене уже такий величенький. Я вирішила проекспериментувати, а воно все так гарно зійшло» – розповідає пані Тетяна.
Цієї весни жінка вже встигла посадити трішки картоплі, квасолі, кукурудзи, гороху та посіяти зелені. Пенсіонерка говорить:
«Планую картоплю досадити, вона у мене хороша, з гарними паростками, Полуницю нещодавно пересадила і смородину. Я вдова, дітей не маю, землю сама обробляю, справляюся з усім. Уже 12 років займаюся дачею, звісно це тяжкувато, але я від цієї втоми отримую задоволення, дуже люблю тут працювати».
Біля дачної ділянки пані Тетяни є маленька водойма, за якою знаходиться земля інших людей. Жінка говорить, що тут у дачників дружня атмосфера, вони часто обмінюються порадами та діляться сортами рослин.
«У сусідів через озерце є човен», – розповідає пані Тетяна, – «якщо щось потрібно, то господар бере човен і припливає. Наприклад, вчора я викопала часник, бо він мені заважав, сусід на човні під’їхав та й забрав. Інша сусідка сьогодні персик дала, я його вже посадила. Люди тут хороші та добрі.»
Чернігівські дачники завжди готові працювати на своїй землі, головне, щоб була хороша погода. Ці люди надзвичайно працьовиті. Їм подобається займатися садом та городом, бо вони знають, що українська земля завжди віддячить гарному господарю добрим урожаєм.
* * *
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
