З лютого цього року Олександр Ломако виконує обов’язки чернігівського міського голови. Нагадаємо, це сталося через те, що рішенням Львівського апеляційного суду Владислава Атрошенка було відсторонено від посади строком на один рік. За законом саме секретар Чернігівської міської ради має виконувати його повноваження. Ці перші місяці з новими обов’язками були доволі насиченими подіями, як для самого Олександра Ломаки, так і для міста загалом.Ми вирішили поспілкуватися з ним і дізнатися з перших вуст його думки і враження про багато нагальних тем, які хвилюють містян. Отже, Олександр Ломако у великому інтервʼю: про Владислава Атрошенка та його відсторонення від посади, про Чернігів під час облоги, про майбутній опалювальний сезон і чернігівську ТЕЦ, про стосунки із Брижинським і бомбосховища, про премії для чернігівських чиновників, про відновлення і подальші перспективи для міста. А також про те, що робитиме в день нашої Перемоги.
Олександр Ломако: «Нагорода «Місто-герой» має знаходитись в залі Чернігівської міськради»
- Отже, Олександр Ломако, виконуючий обов’язки Чернігівського міського голови. Вітаю!
- Доброго дня!
- Почнемо здалеку. Чи гадав маленький хлопчик Сашко, який жив у м. Щорс, що він буде свого часу очолювати місто Чернігів?
- Тут мова йде не про посади якісь, гадав чи не гадав. Звичайно, я в дитинстві був досить амбіційною людиною, дитиною, і думав про різне. Але точно не про посаду Чернігівського міського голови. Я цікавився історією з дитинства і гарно її знав. Закінчував історичний факультет, тому зрозуміло, що людина, яка читає біографію чи мемуари великих діячів, щось собі та думає.
- Як і коли, якщо коротко, доля звела з Владиславом Атрошенко?
- Познайомились ми з ним, я добре пам’ятаю коли, тому що це день такий був знаковий для країни. Це був жовтень 2003 року, Донецьк, Віктор Ющенко тоді ще не кандидат в президенти, але всі це вже розуміли, проводив там з’їзд нашої країни, і я там був у складі Чернігівської делегації, а Владислав Анатолійович тоді був народним депутатом України і головою обласного осередку. Він приїхав тоді з Ющенко і з народними депутатами. Ми приїхали автобусами, але з’їзд було зірвано. Тітушки, тоді ще не було такого формулювання, але бритоголові заблокували зал, де ми повинні були проводити це зібрання. Ми проводили його на вулиці, і там вперше побачилися, поспілкувалися, бо він підійшов привітатися до чернігівської делегації. Я пам’ятаю цей день 25 жовтня. І ми коли їхали ще назад автобусами, його закидали там камінням, пляшками, трошки було переживання.
А наступного разу ми побачилися в Деснянському суді, коли мене судили, по мені була санкція тоді політичні репресії епохи Кучми і Януковича, і суддя визначався чи відправляти мене в СІЗО чи відпустити, і в залі були присутні кілька народних депутатів, в тому числі Владислав Атрошенко. І десь після того ми десь кілька разів спілкувалися і познайомилися.
- За весь цей час, поки працювали разом, чомусь навчилися в нього, якісь моменти перейняли?
- Звичайно, ми всі все життя вчимося, вчимося і у інших, і у себе, і з життєвого досвіду. Звичайно Владислав Анатолійович керівник з дуже високим досвідом, з високим рівнем і в нього багато чому можна повчитися. Це вимогливість в першу чергу до себе, до підлеглих вимогливість, це увага до деталей, до усіх. «Немає дрібниць» – це його фраза, яку я запам’ятав добре. Дуже велика така працелюбність і працездатність. Він сам багато працює і змушує багато працювати всіх, хто з ним працює. Я до цього звик відразу, мені було не складно це. Але я бачив людей, які не готові так багато працювати, через його вимогливість, тому що у нього добра була фраза на одній з перших нарад «Кожна посада має граничний термін, вона кінцева». І за це час який ми тут працюємо, нам треба зробити якийсь результат для людей. Не поглинути в процеси якісь безкінечні, наради без сенсу якогось, а треба чітко розуміти, що наша задача – якийсь результат для людей. І от цей результат буде, значить це успішна робота. Якщо не буде, то все інше немає ніякого значення. Оця спрямованість чітка в усьому, що він робить, він чітко знає, чого він хоче, що він хоче побачити в кінцевому результаті, мотивує людей. Звичайно, я вчився у нього багатьом речам і продовжую це робити.
- Чи можна сказати, що увесь цей час Ви були правою рукою Владислава Атрошенка у політичних питаннях?
- Я б так не сказав, це термін можливо не досить вірний, але з 2009 року, коли ми працюємо я був радником чи консультантом з політичних питань в тому числі. Ну, а з 2015 року з першого дня, коли він сюди прийшов, і я в той же день прийшов у міську раду в 2015 році, ми разом працювали, радилися чи у вузькому колі, чи вдвох, чи в ширшому колі по всім основним питанням, по більшості основних питань, які стосувалися міста і його розвитку.
«НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПРЕДСТАВНИКИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ АБО ПОЛІТИКИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ОПОЗИЦІЙНИМИ ДО ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ»
- Вже і сьогодні, і неодноразово до цього Ви висловлювалися щодо судового процесу. Ви вбачаєте в цьому політичний підтекст?
- Не тільки я. Я думаю, що більшість, переважна більшість чернігівців, дуже багато експертних організацій і Комітет виборців України і Асоціація міст України, і багато політиків і експертів дали чітку оцінку цьому факту. Однозначно, що рішення суддів про позбавлення права займати посаду міського голови терміном на 1 рік Владислава Атрошенко були політично мотивовані. Їм передували ряд подій, які про це говорять.
Якщо не брати події до 24 лютого, про які теж багато говорили, про обшуки і про тиск на місцеве самоврядування, якщо говорити після 24 лютого, то коли від міста відігнали ворога з півночі, на Чернігів почалися нападки з центру. Вони проявлялися в багатьох речах. Публічно вперше про них стало відомо після того, як Голова Військової адміністрації письмово заборонив міському голові, чи заперечив проти виїзду міського голови до ВООЗ, куди він їхав не на лижах покататися, а їхав залучати якісь кошти для розвитку міста. І потім двічі Атрошенка не випустили з України теж в абсолютно робочі поїздки на конференцію по відновленню України, до міст-побратимів.
В цей час в Чернігів приїжджали дуже багато послів, урядовців, включаючи прем’єр-міністра, бізнесменів іноземних, які хотіли інвестувати щось у місто, в його відновлення, представників міської влади і міського голову, як найвищу посадову особу міста, просто на ці зустрічі не запрошували і ігнорували. І потім НЗК складає протокол, по якому немає, не передбачено взагалі по протоколу, який складений НЗК проти міського голови за це дрібне порушення другорядне взагалі, яке під час війни і розглядати не варто.
Евакуація родини. Дивитися, хто на чому виїжджав, тоді треба було? Всі виїжджали. Чи була там десь державна охорона, службові машини посадовців вищого рівня, мерів інших міст. Ми знаємо приклади з інтерв’ю, що мер Бучі виїжджав на швидкій взагалі. Була чітка інструкція Офісу Президента, перший пункт для міських голів – це евакуювати родину. Коли ти 24 лютого встаєш, і в тебе в дворі стоїть службова машина, ти не думаєш про те службова вона чи не службова, і на цій машині дружина міського голови і двоє його дітей виїхали з Чернігова, а пізніше дружина виїхала з України. Так от, за це дрібне порушення по статті, по якій навіть немає санкції позбавлення права займати посади, там тільки штраф передбачений, суддя приймає рішення відсторонити на рік, заборонити займати посаду міському голові, якого обрали 80% людей, під час війни.
Ці рішення є однозначно політично вмотивовані, вони в першу чергу шкодять місту Чернігову, Чернігів втрачає. Вони шкодять країні, країна втрачає імідж, тому що партнери наші іноземні та багато українців не розуміють, як таким можна займатися під час війни? І третє, точно такі рішення не наближають нашу перемогу, не сприяють єдності, а навпаки, вони розколюють суспільство, чого не допустимо робити під час війни. Тому звичайно, ці рішення шкідливі, ці судді, і ті хто їм давав ці команди рано чи пізно будуть відповідати за такі дії, за ці рішення.
- Якщо це політичні процеси, то яка кінцева мета на Вашу думку?
- Я не хочу навіть думати про кінцеву мету. Я чітко розумію, що це шкодить всім учасникам процесу, в тому числі ініціаторам цього процесу, шкодить місту. Кінцева мета… мені важко це обговорювати.
- Це означає, що Ви зараз особисто і Владислав Атрошенко є опозиційними до центральної влади?
- Не можуть бути представники місцевого самоврядування або політики під час війни опозиційними до центральної влади. Навпаки, ми всі підтримуємо Президента, ми підтримуємо політичне і військове командування в тих діях, які спрямовані на посилення обороноздатності, на те, щоб давати відсіч ворогу, які спрямовані на те, щоб рятувати економіку країни. Ми тут спільно маємо працювати, і не можемо бути в опозиції, це 100%, тому що не має бути під час війни опозиції до керівництва країни, яке очолює оборону, очолює нашу боротьбу за незалежність.
Ні, не можна звичайно казати, що ми в опозиції, а навпаки всіма своїми діями, публічними і робочими, починаючи з 24 лютого, і Владислав Атрошенко, і вся міська влада міста, і місто Чернігів демонстрували неодноразово свою позицію. І ця позиція звичайно – підтримка збройних сил, підтримка керівництва країни, підтримка нашого Президента.
- За законом Ви зараз виконуєте обов’язки міського голови. Багатьох цікавить питання чи дійсно Владислав Атрошенко відсторонився зараз від процесів процесів управління? Може якісь поради дає, Ви радитесь, спілкуєтесь?
- Дивіться, він участі у керівництві містом не бере. Звичайно, ми з ним спілкуємося, і по окремим питанням я консультуюся з ним, тому що його досвід, досвід людини, яка Чернігів підняла з останніх позицій рейтингу депресивного обласного центру нагору. І те, що було зроблено в місті за 7,5 років, і його глибина знання ситуації в місті, звичайно ж, по окремим питанням більш часто або менш часто я з ним консультуюся, питаю його думку, інколи пораду. Але те, що він не займається керівництвом міста, не приймає рішення це 100%.
- На Вашу думку він повернеться після цього терміну, після року на посаду?
- Я переконаний, що ситуація може скластися по різному. Якщо він прийме рішення брати участь у наступних виборах, то його підтримка, після цих подій які відбулися, у нього було 78% - це 3-й був показник у країні, я думаю буде 90% і 1-й. Тому що люди, навіть які були скептично налаштовані або критично налаштовані до роботи команди і міського голови, я читаю і спілкуюся, багато з них говорять, що те, що вони зараз роблять з Черніговом, це в першу чергу плювок в обличчя місту, яке стримувало ворога і не пустило його в середину країни, далі в сторону столиці, і люди не розуміють цей крок. І дивлячись на дії, які відбуваються з боку, скажімо так, чиновників, після відсторонення міського голови, навіть скептики готові його підтримувати. Подивимося, що буде далі. Головна зараз задача – це перемога, а не якісь політичні амбіції.
- Чи були у Вас якісь контакти, чи було у Вас спілкування з тим же паном Брижинським або з іншими представниками ОВА? Про щось Ви домовлялись, як далі співіснувати?
- У нас було кілька зустрічей з приводу того, як далі співіснувати. Моя позиція була декілька разів висловлена публічно, я про це говорив, що військова адміністрація, яку створив Президент України, ми як орган місцевого самоврядування, міська влада готові сприяти її діяльності, яка спрямована на обороноздатність і безпеку в місті Чернігові. Від нас вони можуть розраховувати на допомогу і підтримку.
З іншого боку ми від них очікуємо, вимагаємо поваги до органу місцевого самоврядування, який обраний містянами на законних виборах, який працює, який нікуди не подівся і працює в досить складних обставинах, тому що ті виклики які були перед містом, вони посилилися, їх кількість збільшилася після відсторонення міського голови. Тому місто, міська влада має займатися роботою критичної інфраструктури, забезпеченням життєдіяльності всіх сфер міста, співпрацею з міжнародними партнерами, тому що вони не розуміють що таке військова адміністрація. Вони, коли чують military administration, вони не розуміють. Все, після слова military, діалог закінчується. Вони розуміють співпрацю з місцевим самоврядуванням, яке є сталим і може гарантувати підписані будь-які документи. А військова адміністрація створена на короткий період на час дії військового стану з конкретною метою – безпека, тому я їм запропонував цю формулу, вони з нею на зустрічі, де було декілька людей крім нас, погодилися, але нажаль потім ми побачили, що вони змінили сво
- То наразі компромісу немає, є конфронтація певна?
- Я б не сказав, що є конфронтація, ми бачимо скажімо так «недружні дії» регулярні. Але я не дуже звертаю на це увагу.
«ВІН СКАЗАВ, ЩО НАЙКРАЩОЮ ПІДТРИМКОЮ З ВАШОГО БОКУ БУДЕ, ЯКЩО ВИ ЗАЛИШИТЕСЯ ВСІ, БУДЕТЕ ПРАЦЮВАТИ ЩЕ БІЛЬШ ВІДПОВІДАЛЬНО НА СВОЇХ ПОСАДАХ»
- Ви керуєте містом з лютого офіційно, так? Які проблеми перші, головні задачі перед Вами постали? Які Ви проблеми вирішуєте зараз?
- Дуже важливим було те, що 2 лютого, коли ми повернулися зі Львова, в неробочий час в цьому залі Владислав Атрошенко зібрав увесь колектив і звернувся з дуже простими словами. Він сказав, що найкращою підтримкою з вашого боку буде, якщо ви залишитеся всі, будете працювати ще більш відповідально на своїх посадах. Це був дуже важливий захід, тому що всі керівники лишилися на своєму місці. А вони всі працювали і працюють злагоджено багато років і знають що робити на своєму місці.
Звичайно перша задача була забезпечити певну стабільність і дати людям сигнал, що попри ці безглузді абсурдні рішення місто продовжить працювати, люди не постраждають і всі функції, які місто моє виконувати, воно продовжуватиме виконувати. І ми це зробили.
Друге: аналогічний сигнал, з трошки іншими меседжами треба було дати нашим міжнародним партнерам, тому що м’яко кажучи вони були шоковані також, і міста-побратими, з якими ми налагоджували співпрацю і продовжуємо працювати, і міжнародні донорські організації, які залучаються до відновлення міста. По деяким напрямкам, нажаль була пауза, навіть декілька місяців по важливому питанню будівництва, наприклад, на мікрорайоні Масани – 410 квартир.
Одна з міжнародних організацій ще з Атрошенко підписувала попередній меморандум про співпрацю і вони готові були інвестувати 23 млн євро приблизно в будівництво будинків. Люди, які втратили житло, мали отримати квартири. 410 квартир якісного житла з інфраструктурою і все, як того вимагає законодавство.
Нажаль, після рішення суддів у нас була пауза і тільки в кінці березня ми вже підписали меморандум, і вони вже приїхали сюди, ми потиснули руки і повернулися до цього діалогу. Тому другий напрямок це була необхідність дати сигнал нашим партнерам, що попри те, що міського голову позбавили права займати цю посаду, ми всі свої домовленості будемо виконувати, місто продовжує працювати і є сталість.
Третя задача, було продовжити реалізацію програми проектів і приймати нові проекти по відновленню міста, те що ми почали робити ще минулого року, тому що місто зазнало дуже багато руйнувань і треба продовжувати це робити. Ми прийняли на сесіях декілька програм важливих по матеріальній допомозі чернігівським мешканцям багатоквартирних будинків, житло яких зазнало значних руйнувань. Ми прийняли програму про те, що мешканцям цих квартир буде компенсовано комунальні послуги за 1 рік. Ми прийняли ряд програм на шефську допомогу Збройним Силам, які є в місті, яким треба допомога з міського бюджету, ми двічі цю програму вже приймали.
Ми прийняли рішення про матеріальну допомогу і підтримку людей працівників всіх комунальних закладів, і освіти, і охорони здоров’я, і ЖКХ до річниці надання місту статусу «Міста-героя», до річниці вигнання російських окупантів, загарбників з нашої території. Всі ці програми приймаються регулярно, є багато питань по опалювальному сезону і по новому опалювальному сезону, по зростанню заборгованостей, але ми працюємо, спілкуємося з родинами загиблих регулярно. Тобто третій напрямок, це продовжити той курс, який був у міста 6 років до початку повномасштабного вторгнення, і звичайно він був відкоригований протягом 2022 року на відновлення. Все треба було продовжувати, і все мало працювати.
Оці три основні задачі ми спільно з командою намагаємося реалізовувати, я думаю все можливе і залежне від нас, робимо.
«КОЛИ БАЧИЛИ ОЗБРОЄНИХ ЛЮДЕЙ НА БЛОКПОСТАХ, ЯКІ ГОТОВІ ЗАГИНУТИ ЗА МІСТО, ЦЕ ВІДЧУТТЯ ВАЖКО ЗАБУТИ, З ТОГО ЧАСУ У БАГАТЬОХ ЛЮДЕЙ СКЛАЛОСЯ ЧІТКЕ ВРАЖЕННЯ, ЩО МІСТО БУДЕ БОРОТИСЯ»
- Згадаймо часи облоги Чернігова. Чи було у Вас таке припущення, що Чернігів паде. У Вас особисто було таке враження, що може все погано закінчитись?
- Ні, у мене такого враження не було і не було часу про це думати. Кожен в місті, хто лишився і хто працював з системи міської влади і загалом з усіх структур, які були відповідальні за життя міста, в той період робили все, що від нас залежало, щоб забезпечити в першу чергу оборону, в другу чергу підтримати цивільне населення і інформаційно дати всі необхідні меседжи і в середині міста, і зовнішньому світу. Ми над цим працювали 24/7, і думки про те, що місто може бути окуповане, що це можливо станеться, ні, не було.
- Місто готувалося до вуличних боїв, вже роздавали зброю. Як Ви себе бачили, будете брати участь у боях? Або були думки, що можете потрапити в полон, чи будуть Вас схиляти до співпраці? Такі були припущення?
- Були думки, що якщо так станеться, що окупанти зайдуть в місто, то керівництво міста в першу чергу міський голова, а якщо його не знайдуть або щось станеться, то я, як друга посадова особа, ми можемо бути під ударом, звичайно. І звичайно, що ворог може використовувати тортури чи якісь інші заходи, щоб змусити записати якісь звернення або якусь інформацію, але це були такі думки-припущення, що може бути при такому сценарію, а що при такому.
Це не гучні слова, але я скажу, що з першого дня я написав 24 лютого пост в фейсбуці, який закінчився «Ми сильні, і ми переможемо», здається так. Я вірив в наші ЗСУ, що вони гідно дадуть відсіч, і в мене не було думок, що Чернігів може бути окупований чи ворог може сюди зайти, тому що я бачив настрій містян. Він змінився дуже швидко.
24 лютого були різні настрої і у багатьох людей вони були панічні, це нормально, війна, ворог наближається до міста. Але коли 25 числа в теробороні почали видавати зброю на Подусівці, я побачив величезну чергу, можливо до 1000 людей, які там стояли за зброєю.
Десь поруч були вибухи, ніхто навіть не звернув уваги. Я коли отримував зброю, переді мною отримувала пара, чи хлопець і дівчина, чи чоловік і дружина, досить молоді, і дівчина теж взяла цей автомат. А потім всі розійшлися по місту, хто на блокпости, хто на чергування, а хто просто в підвал до себе пішов з цією зброєю. І коли міський голова закликав людей готувати коктейлі Молотова, готуватися до можливих вуличних боїв, і десятки-сотні людей виходили, і готували, пляшки виставляли на вулиці, щоб можна було їх забрати.
- Тобто Ви теж отримували зброю?
- Так, звичайно. То люди коли бачили це, коли бачили озброєних людей на блокпостах, які готові загинути за місто, це відчуття важко забути, то з того часу у багатьох людей склалося чітке враження, що місто буде боротися, місто не здасться.
Я пам’ятаю одне зі звернень міського голови в ті дні, коли він сильними словами звернувся до росіян, що «ви хотіли нас навчити історії». А перед тим президент-історик у них там записав лекцію цілу годинну. Ви хотіли навчити нас історії, так ми вам покажемо, що таке історія, як ми вміємо захищати свою землю. І люди були готові це робити, і робили, і зробили. У мене сумнівів не було, що місто ніхто не здасть, і ми 100% готові були стояти до кінця.
- Як у історика за фахом, дивлячись в історію одвічного конфлікту, були припущення, що таке може статися, таке повномасштабне вторгнення на наші землі?
- За декілька тижнів до війни, до початку повномасштабного вторгнення декільком людям я озвучував своє бачення, що війна обов’язково буде, буде повномасштабне вторгнення не тільки на Донбасі, тому що більшість людей сприймає Путіна як державного діяча для росії. А для державного діяча не вигідна ця війна, тому що вона принесе велику шкоду росії, її людям, її майбутньому і економіці, велику шкоду.
Але, я думаю я правильно оцінив, Путін не бачить себе державним діячем, він себе бачить історичним діячем. А історичному діячу не важливо, що люди постраждають, що їм буде погано, що багато людей загине, що країна втратить. Йому важливо тільки те, як про нього напишуть в підручниках історії через якийсь час. І звичайно, з точки зору історичної і з того, що були очевидні психічні розлади на фоні імперських бажань, то для нього, щоб зафіксувати свою роль, потрібна була війна.
«ПИТАННЯМИ БЕЗПЕКИ, ОБОРОНОЗДАТНОСТІ МІСТА ЗАЙМАЄТЬСЯ ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ, ПИТАННЯМИ ЙОГО ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, РОЗВИТКУ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЧЕРНІГІВСЬКА МІСЬКА РАДА»
- Місто отримало заслужено нагороду «Місто-герой». На Вашу думку, ця нагорода зараз знаходиться там, де вона має бути?
- Ми знаходимося в залі засідань Чернігівської міської ради, згідно Указу Президента і тих рішень, які приймались, нагорода «Місто-герой» має знаходитися в сесійному залі органу місцевого самоврядування. На прапорі міста, який за нашою спиною її немає. Це означає, що вона знаходиться не в тому місті, де вона має знаходитися згідно з законодавством. Президент її вручив чиновнику Брижинському, її подальша доля мені не відома.
- В музеї наче вона знаходиться?
- Я бачив тільки як він її отримав.
- А чи правда, що Вас тоді не запросили на зустріч з Президентом, коли цю нагороду вручали?
- Так, правда. Я не можу пояснити, чому так сталося і хто складав списки запрошених, але представників міської влади, міського самоврядування, і мене як виконуючого обов’язки, ніхто не запрошував на цю зустріч.
- Давайте поговоримо на даний момент, які повноваження зараз у міської ради, а які повноваження у військової адміністрації.
- Дивіться, міська рада виконує всі ті повноваження, які згідно з законом про місцеве самоврядування на нас покладені. Ми проводимо регулярні робочі наради, у нас відбуваються сесії, ми приймаємо рішення, наші комунальні підприємства забезпечують свою роботу: лікарі лікують, вчителі вчать. Ми регулярно розглядаємо питання про відновлення закладів освіти, відкриття нових закладів освіти після відновлення. Сьогодні на нараді ми прийняли рішення про відкриття ясельних груп дітей до 3-х років ще у 12 садочках міста – це важливе питання.
Тобто, всі питання, які пов’язані з життєдіяльністю міста, ними як і займалася міська рада, так і продовжує займатись. Всі питання співпраці з міжнародними партнерами щодо залучення коштів в м. Чернігів, стратегічного партнерства, як займалася, так і займається міська рада. Всіма питаннями планування стратегічного розвитку міста на завтрашній день також продовжує займатися міська рада, у нас тут нічого не змінилося. Як ми працювали до 24 лютого або до військової адміністрації, ми так і працюємо.
Військову адміністрацію (ВА) створив Президент України з чіткою метою, про це говорив і Дмитро Брижинський під час представлення його в цій залі, про це говорить Закон «Про правовий режим військового стану». В ньому чітко вказано, що військова адміністрація створюється з метою виконання положень військового стану, які прописані в статті 8 цього Закону, і її мета це безпека і обороноздатність території.
Відповідно питаннями безпеки, обороноздатності міста займається ВА, питаннями його життєдіяльності, розвитку, забезпеченням всіх процесів займається Чернігівська міська рада (ЧМР). Так і має бути, кожен на своєму місці, тому що нелогічно, щоб військові керували цивільними процесами, так само як і цивільні керівники, ми ж не можемо очолити танкову бригаду чи ще якийсь напрямок, тому що ми в цьому нічого не розуміємо і можемо тільки принести шкоду цьому питанню і дуже швидко його завалити. Так само і військові, якщо будуть керувати містом, то у них свої підходи, свої принципи, своє розуміння, вони на це не вчилися, і люди їх не уповноважили.
- То Ви вважаєте, якщо Верховна Рада проголосує за повну передачу повноважень, це нашкодить місту? Чи будуть працювати далі в такому випадку комунальні підприємства, як взагалі буде місто функціонувати в такому випадку?
- По-перше, депутати Верховної Ради вони ж не вороги Чернігову. По-друге, немає жодних підстав про таке рішення верховної ради, про припинення роботи місцевого самоврядування в м. Чернігові, тому що всі бачать, не тільки в місті, і країні, а й приїжджають партнери міжнародні, що міська рада працює, депутати на місці, збираються на сесії, приймають програми, виконком на місці, керівники всі на місці. В місті немає якоїсь некерованої ситуації, коли хтось кудись втік, чи когось взяли в полон, чи є загроза військових дій на території міста, коли треба військова адміністрація, щоб швидко приймала рішення.
Все стабільно працює, всі на своїх місцях, тому підстав для рішення про узурпацію влади в місті і передачу влади від обраних в законний спосіб і легально працюючих керівників до одного призначеного, для цього підстав жодних немає. І депутати ВР це питання розглядали ще в лютому. В лютому був комітет з Національної оборони та розвідки, я в ньому брав участь онлайн, доносив свою позицію до членів комітету. Члени комітету рішення з цього приводу не прийняли, вони не ухвалили рішення про підтримку проекту про позбавлення повноважень ЧМР, його внесли в зал, він був в порядку денному, але його так і не поставили на голосування. По моїй інформації, в зв’язку з тим, що за це рішення просто немає голосів, адже депутати розуміють, що це рішення нашкодить місту, їм нашкодить, країні нашкодить, і в ньому немає жодних причин. Може бути що завгодно, але я точно переконаний, що підстав і здорового глузду для такого рішення точно немає.
- Перше, на чому наголошує Дмитро Брижинський, про неналежний стан бомбосховищ. Начебто він проінспектував і зробив висновок, що вони в неналежному стані. Як Ви прокоментуєте це?
- Він вже працює близько трьох місяців на цій посаді. Я думаю, що йому б треба не розказувати про стан чогось, якщо це стосується безпеки. Військова адміністрація створена для того, щоб покращувати ситуацію в безпеці, то я б хотів почути про результат цієї роботи, і що у нас змінилося в плані бомбосховищ, і що вони зробили за ці 3 місяці.
- А до його приходу, дійсно були вони в неналежному стані?
- Звичайно, до 24 лютого ними взагалі ніхто не цікавився. Бомбосховища, чи укриття - вони ще різної форми власності. Якщо це підвали будинків, це в принципі спільна відповідальність власників. Місто зі свого боку забезпечило деякі генератори, 770 здається ми їх закупили, лавки, біотуалети. Ми старших будинків збирали неодноразово, і ті питання, які потрібно, ми їх вирішували.
Але я повторюся, сьогодні стан укриттів, бомбосховищ в місті – це відповідальність військової адміністрації. Будь-ласка, не треба знімати роликів чи робити фотографії, а треба звітувати, що зроблено в цьому напрямку. У них є можливість через роботу з органами центральної влади, бо ВА – це орган державної влади, залучати кошти, якщо є така необхідність і є таке бачення з державного бюджету. Є інші можливості.
Але точно, якщо було прийняте рішення про створення ВА саме в лютому 2023 року, не в лютому 2022 року, чи в березні, коли місто працювало в досить специфічних умовах, але вистояло і забезпечило життя всіх сфер без ВА. То якщо це рішення прийнято через рік в лютому 2023 року, то в травні 2023 року треба не розказувати, що є якісь претензії, а розказувати, що ви зробили. І ми чекаємо цієї інформації, а не якихось заяв.
- Щодо ситуації про скасування рішень міської ради, щодо повернення виплат. Прокоментуйте, чи дійсно можуть у чернігівців відібрати ті гроші, які їм дали?
- Сесія міської ради, засідання 30 березня, яке намагалися зірвати ВА, силовики, чиновники в погонах. Вони намагалися зробити все, щоб сесія не відбулася. Але попри тиск, про який добре знають містяни, депутати зібралися на сесію і ухвалили ряд важливих рішень. Найважливішим із них, це була програма підтримки чернігівців, мешканців Міста-героя за їхній внесок в оборону і відновлення міста Чернігова. 10200 людей станом на зараз отримали цю матеріальну допомогу. Це було рішення про зміну до бюджету міста. В нього були закладені кошти на це.
Крім цього в нього були закладені кошти на компенсацію комунальних витрат мешканцям, чиї квартири постраждали. Крім цього, там були закладені кошти на матеріальну допомогу військовим частинам, які є в місті, і вона вже була виплачена, шефська допомога. І інші напрямки, наприклад, кошти підприємцям-перевізникам, за компенсацію проїзду за кілометр, для того щоб стабільно працював громадський транспорт в місті.
Так от, це рішення про зміни до міського бюджету, чомусь в порушення домовленостей, які були у нас досягнуті в кабінеті начальника ОВА, про те що бюджетними питаннями як займалася так і продовжує займатися міська рада, начальником військової адміністрації Дмитром Брижинським в суді. Чи стосується це питання безпеки чи обороноздатності міста? Точно ні. Тому що бюджет – це базовий документ, по якому живе громада. Він ухвалюється депутатами на сесії, далі після нього виконавчі органи вже приймають відповідні рішення, проводять тендери, закупівлі або виплати. Якщо ви оскаржуєте бюджет, ви маєте бути свідомими, що ви можете зупинити місто.
Далі я не хочу продовжувати, тому що ми зробимо від нас все залежне, щоб люди, які в цьому бюджеті отримали цим рішення якісь кошти або матеріальну підтримку, або компенсацію комунальних витрат, щоб люди не постраждали. Ми зробимо все від нас залежне. Але точно, іти в суд і оскаржувати це рішення – це не мудре рішення, це рішення, яке шкодить місту. Я не знаю, навіщо було це робити, і я хотів би закликати в подальшому утримуватися від таких кроків, тому що вони дестабілізують ситуацію в місті – це перше, і друге – вони точно не мають нічого спільного з безпекою чи обороноздатністю Чернігова.
«ЖІНКИ, ЯКІ ВИЇХАЛИ, ОТРИМУЮТЬ ОКЛАД, ЧОЛОВІКИ, ЯКІ ВИЇХАЛИ ОТРИМУЮТЬ «0», А ВСІ, ХТО ЛИШИЛИСЯ В КОМУНАЛЬНІЙ СФЕРІ, ОТРИМУВАЛИ ПОТРІЙНИЙ ОКЛАД НА РОЗСУД ДИРЕКТОРА ПІДПРИЄМСТВА»
- Ще одне резонансне питання, це про премії керівникам підприємств, яким начебто підвищували оклади. Як Ви це прокоментуєте?
- Тут резонансного нічого немає.
- Багатьох це обурило.
- Людей обурили, можливо, цифри, відсотки. Але треба розуміти, що у нас кабмін багато дуже років приймав популістичне рішення, і у вищих керівників всіх міських рад в Україні і ВА і т. д. оклади низькі. 6800, здається. оклад керівника управління який приймає рішення про мільйони, чи сотні мільйонів. Від рішень якого залежить дуже багато. Звичайно, для того щоб людина отримала якусь ринкову оплату праці на рівні значно нижчому ніж в приватному секторі керівник такої відповідальності отримував би, значно нижчу, але середню оплату, а не 6800. Для цього виплачуються премії, щоб керівник отримав не 6800, а наприклад 25000. Директори приватних підприємств з великою кількістю працівників отримують значно більше.
Для цього є порядок преміювання, і міський голова підписує ці премії щомісяця, щоб люди отримали зарплату якусь більш-менш пристойну, хоча її важко назвати пристойною. В березні місяці міський голова ухвалив рішення людям, які залишилися тут працювати, які ризикували життям під обстрілами і т. д., працювали 24/7 понаднормово, виконували нетипові функції для посадовців місцевого самоврядування. Працювали не тільки за себе, бо об’єктивно мінімум 2/3 працівників не були на робочих місцях, чи не були в місті в цей час. Тому Владислав Анатолійович прийняв просте рішення: жінки, які виїхали, отримують оклад, чоловіки, які виїхали отримують «0». А всі, хто лишилися в комунальній сфері – лікарі, комунальники, які працювали, отримували потрійний оклад на розсуд директора підприємства, це за березень. Багато хто і більше отримував, керівники, які залишилися.
Він визначив розмір премії для того, щоб люди отримували якісь кошти, тому що у багатьох родина десь виїхала, треба було допомогти, і т. д. Тому було прийняте рішення разове про такі виплати. Вони не фантастичні, тому що, якщо їх перевести в гроші, то там невеликі були суми, якщо 6800 оклад і премія навіть 400%, то людина отримала, хай там 30000 грн максимум. Тому обурюватися… при чому це була разова історія на березень місяць, в зв’язку зі специфічними дуже обставинами, і ніхто тоді не думав про ці кошти. Звичайно, якісь блогери чи інші люди намагалися зіграти на почуттях чернігівців, коли ти бачиш премію 400% тобі здається, що тільки про це і думав. По-перше, про це ніхто не думав, я це розпорядження побачив уже коли воно в інтернеті з’явилося, а по-друге, це не якісь великі виплати були.
- Тоді варто прокоментувати і розповісти, які зараз гроші отримують ці керівники. Ви сказали 6800, воно так і продовжується?
- 6800 оклад. Якщо з преміями, то умовно кажучи 200 відсотків. Якщо у людини є вислуга по рокам, то він може отримати 20000 або менше. Багато керівників структурних підрозділів, які керують колективами досить великими отримують менше ніж 20000 грн.
- А особисто у вас, яка зараз зарплата?
- В мене зарплату встановлює сесія міської ради, я отримую як виконуючий обов'язки міського голови близько 30 можливо 32 тис. грн ,і я не вважаю, що це адекватна оплата праці, яку робить очільник вищого органу територіальної громади.
«МИ РОЗУМІЛИ, ЯКЩО ЛЮДИ НЕ ПОВЕРТАТИМУТЬСЯ В МІСТО, У НЬОГО НЕМАЄ МАЙБУТНЬОГО, НЕМАЄ НІЯКОЇ ПЕРСПЕКТИВИ»
- Зараз пройдемось по ще кількох актуальних питаннях. Наприклад, відбудова міста. Так, бачимо що за рік місто більш-менш відбудовується. Яка зараз ситуація з цим питанням?
- Що Ви маєте на увазі «місто відбудовується»?
- Мається на увазі те, що було пошкоджено під час воєнних дій.
- Скажімо так. В бюджеті міста зараз є скромні можливості. Минулий рік був не найкращий для бюджету, ми недоотримали близько 120 млн грн, навіть більше, надходжень. Якоїсь суттєвої допомоги від держави, зрозуміло, що ми не отримали, тому що для держави пріоритетом все таки є війна і обороноздатність. Хоча треба дивитися, що отримали в цей час інші міста, я про це не хочу говорити. Так ось, були поставлені основні задачі.
В квітні після активних бойових найбільш жорстких боїв і обстрілів, на кінець березня 70000 чернігівців лишались у місті, можливо трішечки більше. Ми розуміли, якщо люди не повертатимуться в місто, у нього немає майбутнього, немає ніякої перспективи. Особливо, якщо буде виїжджати бізнес, люди середнього віку, які можуть генерувати робочі місця і розвиток. І було визначено основні сфери, на які ми концентруємося, щоб швидко дати людям правильний сигнал – тут є майбутнє, сюди можна повертатися, місто буде продовжувати розвиватися. Це житло. Звичайно у нас немає і ніколи не буде в бюджеті міста коштів відновити все житло приватне, яке є в Чернігові. Тому що у нас зруйновано, або суттєво пошкоджено або повністю зруйновано, близько 1000 будинків приватного сектору, всього пошкоджено більше 3000 будинків приватного сектору, мінімум 700 квартир зруйновані повністю. А всього у нас прямих влучань було 146 будинків в місті багатоквартирних, пошкоджені де були поруч вибухи 60% всього житлового фонду.
Тому по житлу була перша задача відновити багатоквартирні будинки так, щоб туди можна було дати тепло, щоб там почався опалювальний сезон. Всередині квартир, об’єктивно, і в міста коштів немає, і це відповідальність не наша. Держава прийняла тільки зараз закон, і по ньому ми чекаємо більш детального механізму реалізації, люди будуть отримувати чи сертифікати, чи кошти, чи аналогічне житло для того, щоб ці квартири відновити, або будинки житлові. Це держава взяла на себе, і вона далі буде забирати кошти чи у вигляді репарацій чи заморожені активи у агресора, яка відповідальна за ці руйнування.
Місто це не могло взяти на себе, бо це в декілька разів більше, ніж загальний бюджет Чернігова. Порахуйте, 1000 будинків повністю збудувати, це вже декілька бюджетів, ще й квартири. Тому наша задача була перша по периметру відновити ці будинки, щоб туди можна було дати тепло і ми вчасно розпочали опалювальний сезон, крім тих будинків, які йдуть на демонтаж – 6 будинків або під’їздів. Там по декільком роботи не завершили можливо по десятку до кінця минулого року. У всю решту будинків було дане тепло,. Це я думаю фантастичний результат враховуючи, що в квітні коли ми ходили містом в це важко було повірити. Це при тому, що і мережі були пошкоджені, і ТЕЦ була пошкоджена, і котельні окремої АТКЕ були пошкоджені. Тепло прийшло в оселі в усіх містах, хто мав централізоване опалення.
Друге – це освіта. Ми чітко розуміли, що якщо люди не матимуть сигналу, що 1 вересня ми будемо відкривати школи офлайн для очного навчання, вони залишаться там, де знаходяться. Тому що, якщо ви родина з дітьми шкільного віку, і ви пропустили частково спочатку 1-2 роки через ковід на дистанційному навчанні, потім 2022 рік зрозуміло, що особливо ніхто не навчався на кінець навчального року. А люди приїхали кудись, чи в західну Україну чи в західну Європу, і там діти пішли в школу. Якщо б у них не було сигналу, що з 1 вересня ми відкриємо школи, вони б переважно приймали рішення почекати з поверненням. Тому другий дуже важливий напрямок був школи, і туди ми витратили з бюджету міста величезну кількість коштів на відновлення бомбосховищ, тому що це була вимога, і під час повітряних тривог діти реально спускаються і там реально були проблеми.
По відновленню самих шкіл, у нас було дві зруйнованих повністю, 80% пошкоджених. Вибачте, у нас 1 вересня відкрилося 22 школи і у нас офлайн навчалося 11 тис. дітей – це чемпіонський показник. В Україні немає міст, які постраждали як Чернігів, і де б 11 тис з 28 тис. дітей пішли очно навчатися. Зараз у нас працює вже 28 шкіл, і 14,5 тис. дітей ходять туди на очне навчання.
Людям треба було дати сигнал, що тут є майбутнє, сюди можна повертатися, і місто забезпечить базовий набір послуг, за які ми відповідаємо. У нас в травні вже поїхав громадський транспорт, в червні тролейбуси поїхали. Зараз у нас на маршрути виходить 92-93 автобуси. Зверніть увагу, вже більшість низкополі, усі Рути жахливі вони зникли з міста. Ну, вони ж не самі зникли, це цілеспрямовано.
- Це було таке перше запитання після активної фази бойових дій, коли побачили нормальний транспорт, то задаєшся питанням, як містянин: А що не можна було це зробити раніше?
- Ми до цього йшли багато років. Ми якраз в 22-му році реалізували програму міського голови по переходу на оплату за кілометр, і ми дуже прозоро зараз працюємо з перевізниками, це тема окремої розмови, я думаю, що ми презентуємо цю програму, як вона працює. Ми купили 6 нових тролейбусів, які вже на цих вихідних починають виходити. Три з них на маршрути і три трошки пізніше, оформлюються документи. Ми відновили роботу ліфтів, які не працювали, ми відновили подачу холодної води на всі поверхи, що було складно через те що насосні станції і мережі водоканалу були сильно пошкоджені. Ми і зараз працюємо над їх відновленням.
- Тобто, робота триває.
- Робота триває, звичайно, і буде тривати. Дуже багато є потреб в місті по критичній інфраструктурі, по комунальній техніці, по відновленню закладів освіти. От ми сидимо зараз в приміщенні міської ради, ми не робили тут ремонт і не міняли вікна досі, тому що ми маємо дати сигнал, що ми маємо більше відновити місто, а потім переходити до свого. Хоча це історична будівля і вона може постраждати від таких дій, але це як символ того, що місто ще не відновилось, місту є з чим працювати.
Коли до нас приходять міжнародні партнери, вони дивляться, я їм показую біля мого кабінету знищені 3 чи 4 кабінети, і вони розуміють, що приїхали в місто, яке зараз виглядає більш-менш нормально, особливо якщо не їхати на Бобровицю чи ще на якісь райони.
Зараз все зелене, красиве, але рік тому, якщо б ви ходили в квітні місяці по Чернігову, важко було уявити, що через рік місто настільки відновиться, і це результат і роботи команди міського голови, і підтримки міжнародних партнерів, громади Києва – 100 млн – це найбільша допомога, яку ми отримали від м. Києва. Держава допомогла відновленню ТЕЦ, допомогла відновленню водоканалу, декілька будинків багатоквартирних відновлювали за державні кошти, до 10 приблизно будинків, деяким школам вони допомагали, садочкам вставляти вікна. Десь до 300 млн грн. Чернігів сумарно отримав допомоги від Держави на відновлення міста, але більша частина коштів – це кошти платників податків місцевих підприємств і підприємців, які теж абсолютні герої, як вони відновлюються.
«ПЕРЕД ТИМ, ЯК ПОВЕРНУТИ ЦЕЙ КОМПЛЕКС У ВЛАСНІСТЬ МІСТА, МИ ХОЧЕМО ЗВІТУ, МИ ХОЧЕМО АУДИТУ, МИ НЕ ХОЧЕМО ПРОСТО ТАК ЗАБРАТИ НА ГРОМАДУ 2 МЛРД 400 МЛН БОРГІВ»
- Ви заговорили про опалювальний сезон. Цей пройшов добре, але вже є якісь такі закиди, що є проблеми з майбутнім опалювальним сезоном. Як Ви це прокоментуєте?
- Це гра в політику, і скажімо так, вони не мають нічого спільно з реальністю. Підстав говорити про зрив опалювального сезону в Чернігові на наступний рік немає жодних. Місто забезпечить підготовку якісну. Ми пройшли нормально, без перешкод, найважчий, я сподіваюся, опалювальний сезон в історії України 22-23 коли ворог намагався знищити об’єкти критичної інфраструктури, коли були проблеми зі світлом.
Протягом опалювального сезону ми зробили декілька речей, які більш гарантують стабільне проходження наступного. Наприклад, всі наші котельні, які опалюють велику кількість будинків, оснащені двома-трьома засобами. Тобто перепідключені до електромереж таким чином, що якщо будуть відключення світла, то вони будуть все одно працювати.
У нас всі школи, всі об’єкти критичної інфраструктури забезпечені достатньою кількістю генераторів. Лікарні наші і теплопункти так само, тому в принципі місто має вже запас, має досвід вже значний по цьому. Ті заяви, які звучать від деяких чиновників і компанії, вони не мають нічого спільного з реальністю, все буде добре з опалювальним сезоном, якщо звичайно у нас протягом найближчих місяців не станеться чогось непередбачуваного. Якщо буде все планово, то ми підготуємося вчасно і вчасно запустимося.
- А яка ситуація з ТЕЦ, що там зараз? В двох словах прокоментуйте.
- Чернігівська ТЕЦ, яка перебуває у власності громади міста. В 2001 році була передана в оренду компанії «ТЕХНОВА». «ТЕХНОВА» орендує цей комплекс протягом 23 років уже і у них закінчується договір оренди в серпні. Ще на виборах в 20-го року в програмі міського голови і програми нашої команди було чітко сказано, що ми не будемо продовжувати цей договір оренди, ми заберемо цілісно майновий комплекс місту, і далі у нас є плани, що з ним робити далі. Війна пришвидшила це, ТЕЦ зазнала серйозних руйнувань вона звернулася і до міста, і до держави за оцінкою цих руйнувань. Це було близько 800 млн грн на той період. Місто купило трансформатор, який був зруйнований. В листі, яким звернулася до нас «ТЕХНОВА» ще, якщо не помиляюся, 1 травня 2022 року, було чітко вказано, що трансформатор, який пошкоджений або знищений, без його заміни вони не можуть гарантувати безперебійного подання світла в оселі чернігівців. Крапка. Що робить місто? Місто купує трансформатор.
- Закидають, що це начебто за завищеною ціною?
- Ні, закидають інше. Місто купує трансформатор. Його доречі за кошти держави монтує військова адміністрація, тобто туди ще витрачаються кошти. Ми купили за 54 млн трансформатор, а нехай журналісти перевірять, скільки витратили на його монтаж і встановлення. А далі, якийсь колишній співробітник ТЕЦ, як в сталінські часи пише анонімку в СБУ, що він вважає, що цей трансформатор був не потрібен. Що без нього б справились. Трансформатор, який місто купило, а держава змонтувала, витративши на це все кошти, він виявляється був не потрібен. Хоча в попередньому листі ТЕЦ чітко пише, що без нього вони не гарантують стабільне постачання світла.
І СБУ порушує справу по статті Державна зрада і диверсія. За те, що дали місту світло, державна зрада і диверсія. А далі вже якісь публікації про завищення ціни. Слухайте, я не знаю, по якій ціні його хто купував, але я знаю, що його купували у офіційного дилера, виробника українського з Запоріжжя. І якщо є запитання по його ціні, це можна перевірити: рух коштів і все що завгодно, але це точно не державна зрада і не диверсія. Тому навколо цього питання, як і навколо багатьох інших речей, пов’язаних з містом, з міською владою, роздуваються ці всі речі з метою зробити видимість, що щось зроблено неправильно.
Так от, повертаюся до питання ТЕЦ. У них закінчується в серпні договір оренди, і ми вимагаємо від них простих речей: перше – звіт. 23 роки ви орендували комплекс, ви ж заробляли на цьому кошти, ми ж всі розуміємо, що теплогенерація – це прибутковий бізнес. 23 роки власники «ТЕХНОВИ», які володіють цим підприємством, заробляли кошти. Так, були останні роки питання з різницею тарифів і т. д., але ж ми говоримо про весь період в 23 роки.
Друге – об’єктивно, орендар не інвестував коштів в заміну обладнання, котлів, мереж. Я не назву це зараз купою мотлоху, але це точно об’єкт, який потребує серйозних, дуже суттєвих інвестицій.
Третє. Була заява, що не буде продовжено договір оренди, особливо після того, як об’єкт зазнав значних руйнувань, і «ТЕХНОВА» стверджує, що у них немає коштів на відновлення, цих 800 млн. Вони почали вже готуватися, щоб піти з цього об’єкту. Треба державний аудит провести, подивитися куди вони витрачали кошти. Так от перед тим, як забирати цей комплекс у власність міста, попрощатися з орендарем, ми хочемо звіту, ми хочемо аудиту. Ми не хочемо просто так забрати на громаду 2 млрд 400 млн боргів, а орендар собі, який цим займався і заробляв протягом 23 років, віддав нам ключі і сказав «до побачення, у нас почалися проблеми, ми зібралися й пішли». Ні, шановні!
- Так, що вони кажуть, вони будуть давати звіт? Чи буде аудит?
- Ми на сесії міської ради 2 травня проголосували питання, і на наступній сесії має прийти в. о. керівника, або хтось, хто буде приставлений. Логічно, щоб це був керівник виконуючий обов’язки, і прозвітував, відповів на питання депутатів. Друге, про що я хочу, щоб вони відзвітували, як вони орендують комплекс. У нас є всі документи про це, вони нам не здали акту, ми не прийняли його назад у комунальну власність. Ми це будемо робити в серпні. Вони мають зараз виконувати свої зобов’язання і вони мають давати гарячу воду, але вони не виконують цього зобов’язання. У чернігівців, які є абонентами ТЕЦ немає гарячої води, хоча уряд продовжив дію спеціального режиму по газу. Уряд дає ліміти, і Облтеплокомуненерго дає гарячу воду, до серпня продовжиться дія цієї угоди. ТЕЦ так само може брати газ, нагрівати воду і давати гарячу воду, вони цього не роблять. Ми хочемо розуміти, чому вони цього не роблять.
І наступне, протягом періоду між опалювальними сезонами, вони мають готувати комплекс до наступного опалювального сезону, готувати мережі, готувати обладнання. Вони теж, з моєї інформації, цього не роблять. А це вже саботаж. Я сьогодні звернувся публічно до охоронних органів, нехай займуться реальним питанням, хай прийдуть в ТЕЦ і дослідять чому керівництво цього підприємства, або власники, які орендують, прийняли такі рішення, від яких страждають чернігівці. Це відвертий саботаж. У людей немає гарячої води. Дайте гарячу воду, а потім будете гратися в політику і розказувати, що робите. Вони цього не роблять, діалогу у нас з ними зараз немає, вони не відповідають на дзвінки з міської ради. У нас в МР доречі теж немає гарячої води, хоча по договору має бути. Вони не приходять на наради, не приходять на сесії. Роблять якісь заяви на фейсбук-сторінці, але ми не будемо з ними так працювати. Тому я звернувся публічно. Я підпишу листи відповідні на правоохоронні органи, нехай покажуть , що в країні є силовики, силові структури і нехай приведуть до тями цих власників підприємства, орендаря. Хай дадуть гарячу воду, хай почнуть виконувати свої обов’зки перед чернігівцями, хай почнуть готувати своє підприємство до наступного опалювального сезону і хай відзвітуються перед депутатами, дадуть відповіді на питання. Це наші дуже прості вимоги, я вважаю, що вони абсолютно законні, я вважаю що ці вимоги на 100% в інтересах містян, чернігівців.
- У фіналі невеличкий блок таких легких запитань. Одне з них – чи будуть працювати фонтани цього року?
- Давайте подумаємо. Я дивлюсь інформацію по іншим містам, вони готуються до відкриття фонтанів Київ, Вінниця. Дніпро і багато інших. І щоб не виявилася така ситуація, коли Чернігів останнім включив освітлення в Україні в лютому місяці, тому що у нас не було рішення ради безпеки і оборони. Я у Львові був на суді у міського голови, я двічі ввечері десь виходив, я бачив, що все працює. І в Києві так само. Я подзвонив друзям у одне, друге, третє місто, всі вони кажуть, що є світло ввечері, все у нас працює. В Чернігові не працювало. В лютому було прийняте рішення, ми включили світло останніми.
Зараз я не хочу, щоб всюди працювали фонтани, а у нас не працювали, бо це якась емоція позитивна для людей. Багато людей зараз, коли гарна погода в парках з дітьми гуляють, їм приємно буде, якщо будуть працювати фонтани. Тому, можливо через ваше інтерв’ю, звернутися до журналістів в телеграм каналах чи вайбер-групах, давайте проведемо опитування, що про це думають люди. Як люди скажуть, так ми і зробимо, але моя позиція, що як мінімум на алеї героїв і в парку Хмельницькому, і біля пам’ятнику афганцям, нові фонтани можна включати. Це не дорого, це копійки будуть для бюджету, вони менш енерговитратні по електроенергії та по воді, вони нові практично. Їх можна в суботу-неділю тільки включати, теоретично. Або графік якийсь розробити. Давайте спільно порадимось. Моя позиція така, як вирішить більшість людей, так ми і готові зробити.
- Чи є зараз у Вас час на якісь захоплення, або що дає Вам енергію поза роботою?
- Так. Мені завжди давала енергію моя родина, і коли я приходжу після досить складного дня, чи напруженого дня, чи емоційного дня з роботи додому і мене зустрічає мій син Іван, якому трошечки більше чим півтора роки зараз. Я його беру на руки, і він вимагає всю увагу, всю енергію, чи м’яч там десь по квартирі побити, чи якісь іграшки і т. д. В мене як рукою знімає, всю цю напругу, яка була. Я до якихось питань можу повернутися, коли сплять мої діти. Звичайно, дружина, діти - це найбільша така відрада та натхнення, про які ви питаєте.
- Чи можете назвати книжку, або кілька книжок, або фільм чи серіал останній, який подивилися? Порадити, можливо.
- Я тут не найкращий порадник. Я прочитав декілька книг за останній час. Це мемуари Стівена Кові, це бувший голова ФБР США «Вища вільність» називається – чудова книга, я можу її порекомендувати тим, хто цікавиться державною політикою. Те, як мають працювати інституції в нормальних країнах і відстоювати законність і право, коли сам президент країни говорить якусь команду, але керівник органу ФБР відстоює свою позицію, бореться за цю позицію і перемагає в результаті. США тут найкращий, звичайно, приклад.
Я прочитав чудову книгу «Putin'speople». Я не знаю, чи вона перекладена на українську. Ця книга про те, як в Росії КГБ захопило владу в результаті декількох років Путіна, і про те, як ця влада є зацікавлена тільки в особистому збагачення, а не людьми і їхніми інтересами і стражданнями. Як він вибудовував цю імперію терором всередині своєї країни і потім, коли став контролювати весь бізнес крупний, всі багатства країни, почав кошти дуже значні витрачати на те, щоб скуповувати політиків і інституції по всьому світі. Доречі, в тому числі по Україні там цікаве є про «РосУкрЕнерго».
Зараз також дочитую «Дві хвилини до опівночі» «Two minutes to midnight». Допс – автор цієї книги, кілька книг я його читав. Це про Карибську кризу, про той момент, коли світ був максимально близький до ядерної війни. Я її почав читати, коли теж були якісь розмови про можливість використання ядерної бомби з боку Російської Федерації.
Щодо фільмів, я фільми рідко дивлюся. Я можу Netflix включити півгодини ввечері подивитися, але теж не дуже часто. Дивився минулі і позаминулі вихідні серіал «Дипоматка», це специфічне, пов’язане так чи інакше з моєю роботою. І я люблю всі фільми з Расселом Кроу, от, останній фільм дивився «Екзорцист Ватикану».
«МИ БАЧИМО ПО ЦИФРАМ СПОЖИВАННЯ ВОДИ, ЩО У ЧЕРНІГОВІ ЗАРАЗ ВЖЕ БЛИЗЬКО 90% ЛЮДЕЙ, АЛЕ ЩЕ 10-15% ЧЕРНІГІВЦІВ ЩЕ НЕ В МІСТІ, ЗВИЧАЙНО, МИ БУДЕМО БОРОТИСЯ ЗА ЦИХ ЛЮДЕЙ»
- Щоб Ви сказали тим чернігівцям, які зараз ще за кордоном і думають, повертатися чи ні?
- Я точно не буду брати на себе відповідальність і давати оцінку чи закликати повертатися тих людей, тому що всі приймають рішення персонально з точки зору безпеки і родини, я маю на увазі зараз, під час війни. Але я точно можу сказати, ми як команда Владислава Атрошенка, як міська влада Чернігова робимо все, щоб коли вони приймуть рішення повернутися в Чернігів, він був, як мінімум, не гірший, чим той, з якого вони поїхали.
Таке саме чисте, зелене красиве місто, в якому є майбутнє, яке буде розвиватися, в якому є завтрашній день. А коли люди приймуть рішення про те, повертатися зараз чи ні, вирішувати їм. Головне, щоб вони прийняли рішення повертатися, після нашої перемоги, не пізніше.
Тому що все таки місто без людей втрачає майбутнє. Зараз ми бачимо по цифрам споживання води, які я запросив у Водоканалу, що близько 90% людей зараз у Чернігові. Зрозуміло, що є майже 10 тис у нас тимчасово переміщених людей, з яких 1200 чернігівців. Хай 7-8 тис – це у нас люди з інших регіонів, вони можливо і залишаться в місті, частина з них. Але ще 10-15% чернігівців ще не в місті, звичайно, ми будемо боротися за цих людей. Наш головний меседж: тут є майбутнє, сюди можна повертатися, ми відновлюємо місто, і ми будемо боротися за те, щоб воно мало завтрашній день!
- Яким Ви бачите майбутнє міста після перемоги? Які галузі будуть у нас провідними бюджетоутворювачами? Туризм чи легка промисловість, чи ще щось?
- Я думаю, що після перемоги багато що зміниться в країні в плані економіки в цілому, багато підходів, і ми маємо стати більш сучасними в цьому плані. Я спілкуюся багато в тому числі з іноземними підприємцями, вони готові сюди заходити – на своїх підходах, зі своїм баченням. Я думаю, що це дуже сильно змінить клімат в країні і галузі. Щодо Чернігова, звичайно, ми маємо об’єктивні мінуси, про них не можна не говорити. Це географічне розташування міста, кордон теж нікуди не дінеться, і я не впевнений, що після перемоги ми будемо на 100% впевнені, що загрози більше немає, і вона не повториться через якийсь час.
Якщо легка промисловість у нас є, то є і потенціал по цьому напрямку, і багато хто каже, що ми готові відкрити ще одне підприємство і ще одне і взяти тисячу людей. Давайте, ми готові. У нас розвивається цей напрямок. Але по іншим, не всюди у нас є той людський потенціал, який ми би хотіли. Плюс, у нас холодніше. Відповідно треба трошки більше платити за енергоносії, щоб нагріти цеха чи підприємства, тому очевидно це більш технологічні галузі.
У нас чудові перспективи в плані туризму. У нас зелений туризм, агротуризм, у нас річка, у нас хороша екологія, у нас зелені місця є дуже красиві. Я думаю, що в цьому плані у нас є перспектива у побудові декількох готелів, еко-готелів, де людина може приїхати з родиною з Києва чи з будь-якого міста України і відпочити. Я думаю, що у зв’язку з тим, що ми ближче до столиці, але значно дешевше тут жити і по житлу, і взагалі по проживанню, тут можуть розвиватися інтелектуальні галузі, як ІТ і т. д.
Я мрію про місто з сучасними підходами, про місто, яке притягує як магніт з усього світу сюди інвесторів і туристів. Я думаю, що ми отримали додатковий потенціал. Ті руйнування, які нажаль отримало місто, їх треба використовувати. І той героїчний спротив, коли ми стали щитом від зла і захистили Чернігів, а ворога не пустили сторону столиці і України, показали, що Чернігів дуже стійке місто. Чернігівці великі патріоти, і інтерес до цього буде обов’язково.
Чому ми зараз вже не чекаючи перемоги активно працюємо над створенням музею міста Чернігова, в якому обов’язково буде окремий зал чи кімната стійкості міста? Тому що це буде людям цікаво. Вони будуть приїжджати за цими емоціями, те, що місто пережило, от зараз.
Я вірю в завтрашній день міста і в його майбутнє. Як би складно це не здавалося сьогодні, Люди нашого міста показали свій стійкий дух, вони показали можливість організовуватися, можливість захищати і підтримувати один одного, і це треба використати обов’язково. І ми це використаємо для того, щоб створити такий унікальний продукт і клімат, коли місто попри всі складнощі матиме завтрашній день і матиме чудове майбутнє.
- І останнє запитання: якою буде наша перемога на Вашу думку? І що ви зробите в цей день перемоги перше?
- Про перемогу говорять багато. І перемога – це коли наші території будуть звільнені від ворога, і коли ми не будемо почуватися в небезпеці з боку Російської Федерації, і можливості повторення або продовження ракетних обстрілів і т. д.
Тому перемога – це дві складові, треба звільнити землю, і треба забезпечити безпеку. Третя складова перемоги: я переконаний, що Україна зараз воює не тільки за територію, за державність, за людей, Україна бореться за цінності. Ці цінності пов’язані з демократією, з правами людини, пов’язані з економічними свободами, свободою слова, з політичними свободами, з місцевим самоврядуванням. І звичайно, без перемоги цих цінностей, перемога буде не повною. Можливо, навіть, це буде не перемога. Тому що, вигнавши ворога з країни, ми маємо забезпечити розвиток України як демократичної країни. Ми не маємо допустити процесів, які свідчать про згортання цих цінностей в країні. Це дуже важливо, і за це теж треба буде боротися. Тому я перемогу бачу як складову з трьох частин: це відсутність ворога на нашій землі, це безпека, і це цінності демократії і свободи.
Як би я бачив свої дії після перемоги? Звичайно, я б із задоволення погуляв з родиною в парку з відчуттям повної безпеки, того що не буде повітряної тривоги через хвилину. І не буде загрози, що на нас щось прилетить, чи над нами щось буде летіти. Це відчуття, про яке ми вже забули, але повернення до нього було б дуже важливим. Тому, я думаю, що після перемоги, ми будемо знов насолоджуватися тим Черніговом, яким він був раніше, але трохи з іншими відчуттями внутрішніми. Це, я думаю, дасть нам спокій, впевненість, і ще більше натхнення працювати над його завтрашнім днем.
Спілкувався: Іван МатвєєвОператор: Павло Мельник