У вівторок, 16 травня, у Господарському суді Чернігівської області розглядалася справа про позов Чернігівської єпархії УПЦ Московського патріархату (нагадаємо, згідно з висновками Держслужби з етнополітики, УПЦ досі є структурним підрозділом РПЦ МП) до Національного заповідника «Чернігів стародавній» про визнання поновленим договору про безкоштовне користування церковниками Єлецьким монастирем у Чернігові.
Що передувалоДо 27 березня 2023-го року УПЦ МП мало повернути державі (в особі «Чернігова стародавнього») три пам’ятки архітектури – Єлецький та Троїцький монастирі, а також Спасо-Преображенський собор, якими до цього представники Московського патріархату користувалися на умовах безоплатного користування.
Проте замість того, щоб виїхати з монастирів та церкви, УПЦ МП подало на «Чернігів стародавній» до суду з метою і надалі безоплатно користуватися пам’ятками архітектури. При цьому до свого позову в єпархії додавали заяву про забезпечення цього позову, в якій просили суд заборонити «Чернігову стародавньому» вчиняти будь-які дії спрямовані на вилучення Єлецького монастиря із користування представниками УПЦ МП. Однак суд ще 20 березня (тобто до того як церковники мали виїхати з монастиря) відхилив таке прохання. Отже, можна зробити висновок, що з кінця березня УПЦ МП перебувало в Єлецькому монастирі незаконно (нагадаємо, ми також оприлюднювали позицію міністерства культури та інформаційної політики України з цього питання).
Наприкінці квітня позивач (Чернігівська єпархія УПЦ МП) попросив залучити до суду в якості третьої сторони Свято-Успенський жіночий монастир Чернігівської Єпархії Української Православної Церкви (саме ця юридична установа керує Єлецьким монастирем як представники УПЦ МП), а відповідач («Чернігів стародавній») – регіональне відділення Фонду держмайна, чернігівські ОВА та ОДА, а також міністерство культури та інформаційної політики.
Представники УПЦ МП також хотіли, аби справу розглядала колегія судів, обґрунтовуючи це, зокрема, суспільним резонансом справи та зацікавленістю справою з боку журналістів, а також зазначаючи: «Що направлення відповідачем відзиву Чернігівській окружній прокуратурі свідчить про намагання вплинути на суд поза межами судового засідання».
Проте у колегіальному розгляді справи суд церковникам також відмовив. А справу з відзивом до прокуратури адвокат Олександр Шамко, що представляв Чернігівську єпархію УПЦ МП, пояснив так: