Троїцький монастир та Спасо-Преображенський собор Чернігова: справа затягується, комісія почала роботу

У середу, 17 травня, у Господарському суді Чернігівської області відбулися засідання щодо позовів Чернігівської єпархії УПЦ Московського патріархату (нагадаємо, згідно з висновками Держслужби з етнополітики, УПЦ досі є структурним підрозділом РПЦ МП) до національного заповідника «Чернігів стародавній» щодо Троїцького монастиря та Спасо-Преображенського собору.

Нагадаємо, УПЦ МП, які раніше користувалися Троїцьким монастирем, Спасо-Преображенським собором, а також Єлецьким монастирем Чернігова на умовах безоплатного користування, мали, після закінчення договору, виїхати з цих трьох пам’яток архітектури, що належать державі, ще наприкінці березня 2023-го року. Проте не зробили цього, та, натомість, подали на «Чернігів стародавній» до суду з метою й надалі безкоштовно користуватися цьому трьома пам’ятками.

Напередодні, 16 травня, у тому ж Господарському суді була розглянута справа щодо Єлецького монастиря. Провадження було призупинене через те, що сторони вирішили домовитися з залученням медіатора (про перипетії засідання можна прочитати у нашому репортажі з залу суду).

На засідання, що відбулися 17 травня, не з’явився адвокат «Чернігова стародавнього» Микола Скумін, який подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, так як він мав бути у цей день задіяним в інший справі. Тим не менш, пан Скумін подав також і клопотання щодо вирішення справ навколо Троїцького та Спасо-Преображенського собору за допомогою медіатора.

Аналогічні клопотання надав суду адвокат Чернігівської єпархії УПЦ МП Олександр Шамко.

Тут варто нагадати, що, як напередодні пояснив пан Шамко, медіатор – це фахова людина, яка допомагає сторонам суперечки дійти консенсусу на який би погодилися всі учасники. Причому, додав пан Шамко вже під час розгляду справи Троїцького монастиря, представники УПЦ МП не виключають досягнення мирової угоди за результатами медіації:

Так як клопотання про проведення медіації надійшли до суду лише напередодні засідань, суддя не стала ухвалювати рішення одразу й оголосила й в справі Троїцького монастиря, й в справі Спасо-Преображенського собору перерву до 31-го травня.

Як знають наші читачі, до справи щодо Єлецького монастиря в якості третіх сторін залучені Свято-Успенський жіночий монастир Чернігівської Єпархії Української Православної Церкви (ця юридична особа керує Єлецьким монастирем як представник УПЦ МП), а також Чернігівська ОВА, міністерство культури та інформаційної політики України й регіональне відділення Фонду держмайна.

А ось до справ Троїцького монастиря та Спасо-Преображенського собору треті сторони раніше залучені не були.

Проте на засіданні, що відбулося 17 травня, стати такою третьою стороною з боку Чернігівської єпархії УПЦ МП, висловила бажання «Релігійна організація релігійна громада Спасо-Преображенської парафії міста Чернігова Української православної церкви» (тобто організація, яка користується Спасо-Преображенським собором як представник УПЦ МП), яку у суді представляв адвокат Володимир Іванов.

Суддя Марія Демидова біля 20 хвилин намагалася отримати від представника парафії пояснення: чому та у чому права парафіян можуть бути порушені. Але, складалося враження, адвокат Іванов «плавав» у темі:

На уточнення судді хто саме забороняє віруючим проводити богослужіння й чи є цьому якісь докази, пан Іванов відповів так:

У підсумку представник Спасо-Преображенської парафії прийшов до висновку, що вірні УПЦ МП самі не захочуть молитися у Спасо-Преображенському соборі не тільки, якщо він перейде до іншої релігійної організації (наприклад, до Православної церкви України), а навіть якщо собор просто буде повернутий державі:

На уточнення судді: «Ви вважаєте, що вам будуть перешкоджати у доступі вірян, чи віряни самі не ходитимуть?», - пан Іванов заявив:

Виправити ситуацію за колегу намагався Олександр Шамко:

Тим не менш, суддя відмовила Спасо-Преображенській парафії у залученні в якості третьої сторони через необґрунтованість її позиції. Тож у справі так й залишаються лише позивач – Чернігівська єпархія УПЦ МП та відповідач – «Чернігів стародавній».

Так як позиція «Чернігова стародавнього» не була представлена на засіданнях по Троїцькому монастирю та Спасо-Преображенському собору, та і після засідання по Єлецькому монастирю адвокат заповідника не спілкувався з представниками медіа, у громадськості залишалися питання: чому «Чернігів стародавній» пішов на медіацію з УПЦ МП? В. о. гендиректора «Чернігова стародавнього» Андрій Лісовий відповів на це наступне:

Також в.о. гендиректора розповів, що з 9 травня триває робота комісії, яка досліджує стан усіх трьох пам’яток: Спасо-Преображенського собору, Троїцького та Єлецького монастирів:

Комісія має працювати місяць-півтора й, як обіцяє пан Лісовий, у середині червня представить громадськості попередні результати:

Ми будемо слідкувати за ситуацією навколо Спасо-Преображенського собору, Єлецького і Троїцького монастирів.

Нагадаємо, раніше епіскоп Куйкула Андрій (Хім’як) розповів чи готова Українська греко-католицька церква взяти в оренду Троїцький або Єлецький монастирі чи Спасо-Преображенську церкву.