Переважна більшість жінок у нашій країні віком до 60–65 років зафарбовує сиві прядки. Бо намагаються виглядати більш молодими, більш привабливими. Зафарбовують сивину і деякі чоловіки. А от у деяких країнах (не всюди, але є така тенденція) жінки виступають за те, щоб дорослішати більш природно, органічно, і відмовляються зафарбовувати сивину навіть у 30–35. Намагаються також обходитися без «уколів краси», без пластики. Але то вже інша тема. Отже, сьогодні спробуємо з’ясувати ставлення наших читачів до сивини. Тож фарбувати чи ні?
Чи варто зафарбовувати сивину? Думки чернігівців
16:22, 25 серпня 2023 р.
Суспільство Людмила Лозицька, психологиня, підприємниця:
– Кожна людина, і чоловік і жінка, має вибирати, як їй подобається, як їй комфортно. Є така фраза: «моє тіло – моє діло». Це і волосся стосується. Щодо чоловіків – мені більше подобаються сиві, бо це про впевненість у собі, про мужність, що він спокійно почувається хоч сивий, хоч лисий, хоч бородатий, будь-який. Коли чоловік зафарбовує сивину, для мене це про якусь невпевненість, хіба що це артист чи співак – тоді зрозуміло, це образ.
Щодо жінок – мені подобається сиве волосся на жінках більш дорослого віку: 60+, 70+, бо сиве волосся жінкам у 30+ все ж таки, на мою думку, додає віку. Якщо колір волосся ближчий до натурального, то це виглядає більш охайно, привабливо. Сама я теж фарбуюся, бо сивина почала з’являтися років у 25–26. Я працювала секретаркою, сиділа на рецепції, і люди, які підходили, бачили мою голову трохи зверху й питали: «Людо, ти що, сива вже?» Тому мені комфортніше фарбувати. Принаймні в 40+. А як буду почуватися в 50+ – час покаже.
Валентин Бобир, фотограф:
– Досить цікаве питання. Звісно, це справа кожного, кому як подобається. Завжди є варіант короткої, 6–2 мм, зачіски або навіть без волосся. Колись у мене було волосся середньої довжини, але воно досить швидко відростало, зранку треба було щось з ним робити. А це зайвий час. Тому з роками довжину зачіски зменшував. Знайшов для себе такий вихід із становища. А чому б і ні? Комусь сивина пасує, а комусь ні. А коротка зачіска – це практично. Фарбувати сивину не планую. Але, повторюсь, що все індивідуально. Молоді людини з сивиною – для мене це ніби маркер, що у людини життя не мед. І напевно, були моменти, які на то вплинули. А для мене як фотографа це може бути стильна фішка під час фотосесії.
Олександра Стародуб, тренерка з домедичної допомоги:
– Дуже багатогранне питання. Я раніше фарбувалася в темний. На ньому сивий проділ, який відростає дуже швидко, навіть якщо підфарбовуватися кожні два тижні, виглядає – як залисина. Тоді я перейшла в блонд, і було непогано, на ньому не так помітно. Потім почався ковід, і я вирішила спробувати відростити свій колір.
Зараз дуже задоволена – у мене гарний срібний колір по всій довжині до лопаток, відчуваю себе в ньому дуже органічно. Ідеї перефарбуватися поки не з’являлося. Підтримую холодний відтінок шампунем для білявок, який прибирає жовтизну.
Звісно, інколи мій колір волосся викликає у людей певний дисонанс, бо очікують побачити обличчя більш старшої жінки. Загалом, я вважаю, що найголовніше в зачісці і кольорі – те, як у ньому почувається жінка чи чоловік. Оце найголовніше.