У четвер, 14 вересня, у Деснянському районному суді Чернігова відбулося судове засідання щодо справи про вибух на чернігівському Валу.
Нагадаємо, вибух (причиною якого став постріл з РПГ-26) пролунав 3 вересня 2022-го року під час благодійного ярмарку «Північний шарварок». Тоді травмувалося 8 дітей та 7 дорослих. Найменший з постраждалих – Роман Божко (на момент події йому було 2 роки) досі проходить лікування за кордоном.
Обвинувачені під заставою
Обвинуваченими у цій справі проходять двоє військовослужбовців –Валентин Донець та Андрій Гришин. Як повідомлялося раніше, за версією слідства, пан Гришин поклав РПГ на стіл демонстрації зброї, а пан Донець демонстрував зброю та боєприпаси населенню.
Втім, на засідання обидва обвинувачених прийшли самостійно, без супроводу представників пенітенціарної служби.
-Він звільнений під заставу, - розповів про поточний запобіжний захід свого клієнта адвокат Валентина Донця Сергій Кутуков.
Також наразі звільнений під заставу й Андрій Гришин.
Відкрите засідання зі спецобмеженнями для журналістів
Засідання було відкритим, тобто відвідати його міг будь-який бажаючий. Проте для журналістів (крім нашого видання, до суду прийшли журналісти одного з чернігівських телеканалів) суддя, після прохань як адвокатів обвинувачених, так й прокурора та адвоката одного з потерпілих ввів суттєві обмеження, заборонивши проводити аудіо- та відеозапис, а також фотофіксацію допиту свідків:
-Суд ухвалив задовольнити клопотання (наше видання просило суд дозволити проводити аудіо- та фотофіксацію, колеги з телеканалу – відеозйомку, - прим.) частково: дозволити журналістам бути присутнім у засіданні, вести нотатки, слухати, конспектувати, висвітлювати у засобах масової інформації як ви вважаєте за потрібне. Але, у зв’язку з тим, що це може істотно зашкодити судовому розгляду, під час допиту свідків, суд не дозволяє вам здійснювати фіксацію. Й, з огляду на те, що це військовослужбовці… головне це те, що КПК передбачає, що поки не допитані всі свідки, їхні покази (частини свідків) не можуть бути в будь-який спосіб обнародувані, бо вони стають відомі іншим й можуть вплинути на їх показання (інших свідків): чи в ту, чи в іншу сторону, й ми позбавимо себе можливості розглянути справу так, як вона є. Вони (свідки, - прим.) можуть поміняти чи в той бік, чи в той бік покази. Ми не знайдемо істини у цій справі. Зрозуміло вам? Саме показання свідків. Це передбачається КПК,– зазначила суддя Тетяна Рощина.
Єдиною з представників сторін, яка була не проти того, аби журналісти фіксували засідання на відео-, фото- та аудіозаписах була представниця одного з потерпілих (всього їх у справі 5).
Також суддя Рощина заборонила фотографувати обвинувачених, посилаючись на те, що вони військові. Що з одного боку можна зрозуміти (бо війна триває), але, з іншого є дещо дивним, адже раніше представники медіа вже фіксували панів Донця та Гришина, тож будь-хто, за бажання, може знайти їхні світлини у вільному доступі.
Як нам розповів юрист Інституту масової інформації Роман Головенко, забороняти аудіозапис на диктофон суд не міг. Хоча щодо публікації показів свідків є нюанси:
-За ч. 6 ст. 27 КПК (кримінально-процесуальний кодекс, - прим.) на відкритому судовому засіданні присутні можуть вільно робити нотатки й проводити аудіозапис на портативні пристрої. На фото-, відеозйомку, трансляцію засідання вже потрібен дозвіл суду. Можливо, тут спрацював аспект того, що не завжди можна прослідкувати, що людина робить запис на диктофон, а не аудіотрансляцію з судової зали. Не виключаю, що в цьому аспекті доведеться вносити якісь зміни в процесуальні кодекси,– зазначає Роман Головенко. –Щодо допиту свідків, то звісно, існують вимоги щодо того, аби поки що недопитані свідки не дізналися зміст показів уже допитаних. Для цього бажано проводити допит усіх в один день.
Що було на засіданні
Всього на засідання були запрошені 5 свідків: комбриг однієї з бригад, у підпорядкуванні якого були обвинувачені (втім, він наголосив, що не був їх безпосереднім командиром та не був у день вибуху у Чернігові), волонтер, що допомагав в організації заходу, та три співорганізатори ярмарку. Втім, прийшли тільки два перших.
Комбриг, зокрема, розповідав про те чи стояв на обліку його бригади РПГ та чи могли військовослужбовці з’ясувати чи був він взведеним (його відповіді, що не підтверджені аудіозаписом, ми публікувати не будемо). Волонтер же, зокрема, називав прізвища високопосадовців, які, ймовірно, щонайменше бачили лист організаторів про влаштування ярмарку (з тих же причин прізвища цих посадовців ми не публікуватимемо).
Що казали після засідання
-Не можу надати коментар, оскільки мій довіритель не давав на це згоди, - сказав адвокат одного з потерпілих (кого саме ми не можемо сказати, адже у цьому засіданні сторони у суді не представлялися) Олексій Сікач.
Також не став спілкуватися з журналістами прокурор Іван Гриценко:
-Змушений відмовити у наданні коментарів. Тому що, відповідно до положень прокурорської етики, всі коментарі, надання відповідних довідок, інформації, здійснюється через спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони центрального регіону, як вищестоящий орган прокуратури,– зазначив пан Гриценко.
Більше інформації надали адвокати обвинувачених:
-Зараз виходить, за версією слідства, хто проводив захід – невідомо. Хто погоджував – невідомо. Нічого невідомо. Намагаються зробити винними двох рядових солдат. Далі – покаже слідство,– зазначив адвокат Андрій Гришина Сергій Бабинець.
Адвокат іншого обвинуваченого Валентина Донця – Сергій Кутуков на запитання щодо позиції свого підзахисного щодо того, чи вважає він себе винним, частково винним або невинуватим, відповів так:
-Я від цього коментаря утримаюся, оскільки ми будемо давати пояснення уже після дослідження доказів: тоді буде позиція. Особисто моя позиція, як адвоката, що кваліфікація кримінального правопорушення не відповідає події. Оскільки вказана стаття, за якою військовослужбовець повинен нести кримінальну відповідальність за ту зброю, яка у нього у користуванні, або яка ввірена йому на зберігання. Наприклад, він охороняв склад, поліз туди й щось там, не дай Бог, спрацювало, чи покурив біля порохового складу й це призвело до вибуху. Але тут, на мою думку, не відповідає кваліфікації, тому що, по-перше, військовим ніхто не сказав, що це (РПГ, яка вистрілила, - прим.) є боєприпасом у робочому стані, що він може мати військове призначення. Й, тим більше, ніхто його на зберігання чи користування не передавав.
Загадковий «волонтер»
Як нам розповідали представники потерпілих, за їх даними, РПГ, яке спричинило вибух, приніс на виставку якісь «волонтер», особу якого, знову ж, за даними потерпілих, слідство встановило, але якому досі не висунуті обвинувачення.
На засіданні, що відбулося 14 вересня, про цього загадкового «волонтера» не згадували. Але ми попросили Сергія Кутукова (адвоката Валентина Донця) прокоментувати цю інформацію:
-В самому обвинувальному акті зазначено, що цивільна особа принесла РПГ-26, який у подальшому спрацював. Причому в обвинувальному акті зазначено, що відносно цієї особи мається окреме кримінальне провадження. У нас таких даних немає достеменних, – сказав Сергій Кутуков. – Не хочу висловлювати припущення (щодо того ким може бути ця особа, - прим.).Але, я так розумію, у слідства є матеріали з телефонів та камер спостереження, за якими можна зробити висновки, що це за особа. Оскільки ми в суді не досліджували їх, я не можу це коментувати.
Що далі?
Наразі у судовому засіданні оголошено перерву до початку жовтня. Тоді мають заслухати трьох свідків, що залишилися, тобто організаторів ярмарку (звісно, якщо цього разу вони з’являться на судове засідання).
Тоді ж, у жовтні, наймолодшому з постраждалих – Роману Божку мають провести протезування лівого ока.
Оновлення. Обмеження журналістів: позиція адвоката
Прокоментувати обмеження на аудіо-, фото- та відеофіксацію, які були накладені на журналістів судом, ми попросили адвоката, юриста ГО «Платформа прав людини» Миколу Гринишака.
– Відповідно до ч. 6 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України, кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої, - підтверджує позицію, висловлену Романом Головенком пан Микола. - Відмовляючи представникам медіа в здійсненні аудіо- (з застосуванням стаціонарної апаратури) (в нашому випадку апаратура була мобільна, простіше кажучи, це був диктофон, - прим.) чи відеофіксації судового засідання, суддя має максимально обґрунтувати - чому саме такі дії можуть спричинити шкоду для судового розгляду. Як на мене, в даному випадку таке обгрунтування є мінімальним, здебільшого це припущення, та вони суперечать діючому законодавству. Так, основним аргументом є начебто заборона фіксувати та публікувати покази свідків, оскільки ці покази можуть дізнатися інші свідки. Але така заборона не передбачена діючим Кримінальним процесуальним кодексом України. Законодавство покладає на свідків обов'язок говорити правду, тощо. Та забороняє недопитаним свідкам бути присутніми в судовому засіданні. Також не дуже зрозумілою є логіка судді - засідання відкрите, на ньому має право брати участь будь хто, та вести нотатки, тощо, і потім, за результатами цього відкритого засідання, наприклад журналіст може опублікувати статтю - з тими ж самими показами допитаних в цьому засіданні свідків. Тому обґрунтування такої заборони є доволі формальним, та не містить жодних відомостей, які б могли підтвердити наявність реальної шкоди у випадку здійснення (з боку, - прим.) медіа фіксації цього процесу. Отже, дійсно, суд може заборони зйомку і фіксацію судового процесу, якщо вони можуть спричинити шкоду судовому процесу. Таке право в нього є. Але ухвалюючи таку заборону, суд має належно, та на підставі законодавства обґрунтувати наявність реальних ризиків, які зашкодять процесу. А невмотивована та необґрунтована заборона призводить до фактичного перешкоджання журналістам здійснювати свою діяльність, яке передбачене та гарантована Конституцією та іншими законодавчими актами.
Сєргєй Карась
Чернігівська медіа група