У четвер, 5 жовтня, у Чернігові розпочала роботу комісія міністерства культури з приймання-передачі державного майна, яка опечатала кілька пам’яток архітектури, зокрема, П’ятницьку церкву ПЦУ та кілька храмів, в яких богослужіння здійснювали представники УПЦ МП.
Тихий початок
Всі храми, до яких приїхала комісія мінкульту, входять до національного заповідника «Чернігів стародавній». Як ми розповідали, ще у травні в об’єктах заповідника вже працювала комісія, в яку входили представники міністерства культури та інформаційної політики. Але комісія, яка приїхала у жовтні, була іншою.
— До цього працювала інша комісія – інвентаризаційна. Всі матеріали, які вони зараз узагальнили, дають підстави вважати, що пам’ятки потребують термінових реставраційних робіт. Реставраційно-консерваційні роботи неможливі, коли ці пам’ятки функціонують у звичному для себе стані, зі здійсненням релігійних обрядів. Тому, на жаль, ми змушені реагувати терміново, — зазначила очільниця комісії з приймання-передачі державного майна, директорка департаменту культурної спадщини мінкульту Мар’яна Томин.
Вже о 8-й ранку комісія зайшла до П’ятницької церкви, яка, як багато хто знає, постраждала у серпні цього року, внаслідок російського удару по чернігівському драмтеатру.
Тут все було тихо та, якщо можна так сказати, «прозаїчно»: чиновники від культури, разом з представниками Православної церкви України, зайшли до церкви, обійшли її, побачили, зокрема, залишки скла, яке вилетіло унаслідок російського теракту.
Далі комісія вийшла, опечатала церкву та перейшла до іншого об’єкту – Спасо-Преображенського собору.
Гучне продовження
Служби у Спасо-Преображенському соборі проводить УПЦ МП (нагадаємо, згідно з висновками Держслужби з етнополітики, УПЦ досі є структурним підрозділом РПЦ МП), хоча договір про безоплатне користування храмом сплив ще у вересні 2021-го року: наразі у Господарському суді Чернігівської області слухається справа, в рамках якої церковники Московського патріархату вимагають поновити договір, аби й надалі безоплатно користуватися пам’яткою архітектури.
Так само «швидко та безболісно» провести передачу цієї пам’ятки в комісії не вийшло.
—Є домовленість, що зараз йдуть судові засідання, й на час цих судових засідань ми маємо право користуватися Спаським собором без жодних перешкод. Сьогодні ми прийшли на богослужіння, прийшли парафіяни. Не можемо зайти до храму, бо все опечатано. Нас не попередили, парафіяни ображені, що не можуть помолитися, — сказав журналістам голова релігійної організації «Релігійна громада Спасо-Преображенської парафії міста Чернігова» отець Георгій (Щербатюк).
Втім, надалі проблеми з доступом до храму виявилися вже в комісії. Бо до приїзду адвоката чернігівської єпархії УПЦ МП Олександра Шамка, отець Георгій, разом зі своєю ключницею (ключи тримала жінка – наскільки можна було зрозуміти, одна з прихожанок), не відкривали двері до храму.
Лише після появи адвоката, двері були відкриті та комісія зайшла у Спасо-Преображенський собор. Втім, цього разу, журналістів усередину не пустили – лише члени комісії та представникі УПЦ МП. Тож що відбувалося усередині – доводиться лише здогадуватися. Періодично священики УПЦ МП виносили з собору церковне вбрання та якісь чорні пакети. Пізніше перед дверима храму з’явиться кафедра, на якій буде лежати роздрукована російськомовна молитва за митрополита Чернігівського та Новгород-Сіверського Амвросія (Поликопу), та єпископа Любецького Никодима (Пустовгара).
Але й навколо храму створилася своєрідна атмосфера. Біля 10-15 жінок (вочевидь, прихожанок храму) почали щось співати. Пізніше, їх очолив отець Сергій (Малишко). Молитися жіночки, під проводом отця Сергія стали прямо на галявині перед храмом.
До цього, у спілкуванні з журналістами, які запитали, чому у храмі стоять ікони російському імператору Ніколаю II, отець Сергій (Малишко) так охарактеризував свою роль у Спасо-Преображенському соборі:
—Всі питання з приводу ікон, облаштування храму – це до настоятеля. Я – рядовий священик. Вибачте, я навіть не можу йому нічого казати з приводу: яка ікона мені подобається, не подобається й тому подібне, — підкреслив отець Сергій (Малишко).
Погрози, військкомат та батьки, що не розуміють української
У середині Спасо-Преображенського собору комісія пробула понад годину. Коли вони вийшли, а в.о. гендиректора заповідника Андрій Лісовий опечатував двері, чоловік (візуально він був схожий на священика, але журналістам не представився), який до цього виносив церковний одяг з собору та висловлював невдоволення поведінкою журналістів «5 каналу», видав наступну тираду:
—Незаконна влада опечатує наш храм. Все це робиться за потурання влади. Подивиться, ось ця людина вішає замок на наш храм. Запам’ятайте його добренько, він ще за все буде відповідати, й, звичайно ж, поліцейські будуть відповідати, — сказав російською мовою, ймовірно, представник УПЦ МП.
Щодо російської мови стався ще один епізод: напочатку цього тижня, коли наш журналіст зайшов до Спасо-Преображенського собору, він побачив там «расписание занятий на 2023-2024 учебный год», що викликало запитання до того, якою мовою представники УПЦ МП навчають чернігівських дітей у Спасо-Преображенському храмі. Адвокат Олександр Шамко прокоментував це так:
—У притворі було на двох мовах викладено: на російській, й на українській (аналогічний розклад українською нашому журналісту побачити не вдалося, хоча деякі україномовні оголошення все ж були присутні,—прим.). Чернігівщина – вона ще давно, так склалося, тут дуже багато російськомовних людей. Вони українці, вони патріоти, але вони російськомовні люди. Й щоб не було жодної дискримінації, там склали й на російській, й на українській мові. Повісили, й людина, яка або в гостях, або не розуміє українську мову, вона може підійти та почитати російською. Недільна школа для дітей, а розклад висіть для батьків, для прихожан, хто бачить, - висловив свою позицію Олександр Шамко.
Коли комісія переходила на іншу локацію (далі вони мали пройти Іллінську церкву, Антонієві печери, Троїцьку церкву Троїцького монастиря та Успенську церкву Єлецького монастиря), Олександра Шамка зупинили представники ТЦК та СП (простіше кажучи, військкомату). Перевіривши його дані, там наголосили, що він знаходиться у розшуку та запропонували йому проїхати до військкомату для уточнення даних, на що адвокат погодився.
Але перед своїм від’їздом він встигнув викликати наряд поліції, яка мала зафіксувати, на думку представників УПЦ МП, перешкоджання релігійній діяльності. Поліцейські пізніше дійсно приїхали, але журналістам з ними поспілкуватися не вдалося.
Що казали представники сторін
—Коли у березні 2023-го року Управління Чернігівською єпархією звернулося до суду, була подана заява про забезпечення позову (в якій просили суд заборонити «Чернігову стародавньому» вчиняти будь-які дії спрямовані на вилучення Спасо-Преображенського собору, Єлецького та Троїцького монастирів із користування представниками УПЦ МП, — прим.). У задоволенні заяви було відмовлено. Але суд одностайно визначив, що не може бути будь-яких перешкод для користування цими пам’ятками архітектури, у тому числі, Спасо-Преображенським собором. А якщо заповідник вважає за необхідне повернути це майно, він повинен звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні. Й коли рішення суду набуде законної сили, на підставі рішення суду, здійснювати їх повернення. Але ви самі бачите – по жодному провадженню немає рішення, проте, не чекаючи на закінчення судового розгляду, відбувається така ситуація, - розповів про своє бачення ситуації Олександр Шамко.
Головиня комісії мінкульту ж заявила, що стан Спасо-Преображенського собору виявився гіршим, за стан П’ятницької церкви, постраждалої від нещодавнього влучання:
—Стан внутрішніх робіт та стан, взагалі, пам’ятки (Спасо-Преображенського собору, — прим.), жахливий. Фактично, утричі гірший (майже на межі руйнації), чим П’ятницька церква, яка постраждала від російської агресії. Починаючи від стану зображень, до кіптяви. Воно таке, що вимагає термінової консервації, реставрації, й, в першу чергу, огляду кращих спеціалістів-реставраторів, які могли б зберегти цю національну святиню. Для нас це пріоритет, бо це унікальна історія, й ми не можемо допустити, щоб воно залишалося у такому стані. В нас так само стоїть завдання подати міжнародним організаціям пропозиції по першочерговій реставрації, — зазначила Мар’яна Томин.
Відповідаючи на аргумент про поганий стан Спасо-Преображенського собору, Олександр Шамко розповів, що у 2022-му та 2023-му роках (тобто вже після того як в УПЦ МП сплив термін безкоштовного користування цією пам’яткою) заповідник та мінкульт не надавали представникам Московського патріархату дозволів на проведення поточних ремонтів. Втім, на уточнення наскільки відсутність поточних ремонтів в останні два роки вплинула на стан собору, пан Шамко не зміг надати чіткої відповіді:
— Це треба питання (ставити, — прим.) до фахівців – хто дійсно на цьому розуміється – вони можуть сказати: погіршився стан з того часу (з вересня 2021-го, коли в УПЦ МП сплив термін дії договору про безоплатне користування, — прим.) чи не погіршився. Я не є фахівцем. Тому говорити так абищо – не в моїх правилах, — зазначив Олександр Шамко.
В. о. гендиректора заповідника Андрій Лісовий зазначив, що закриття частини храмів на має порушити права вірян, адже в них лишаються альтернативи:
— П’ятницька церква, Спасо-Преображенський собор, Іллінська церква, Антонієві печери, Троїцький собор та Успенський собор Єлецького монастиря на певний час призупиняють свою роботу: до того як буде остаточно вирішено на якому етапі реставрація та в якому порядку це буде зроблено. Що стосується доводу: «Немає місця де молитися», — будь ласка, є вільні приміщення у Троїцькому монастирі, й в Єлецькому монастирі, й всі бажаючі, хто ходить у Спасо-Преображенський собор, можуть ходити й в Катерининську церкву, й в Михайла та Федора, — розповів Андрій Лісовий.
—Наразі комісія МКІП вже задокументувала руйнування пам’ятки архітектури національного значення – П’ятницької церкви, яка постраждала внаслідок російського ракетного удару 19 серпня 2023 року. Крім того, комісія зафіксувала занедбаний стан Спасо-Преображенського собору, який тривалий час перебував у користуванні релігійної громади УПЦ МП, незадовільний стан Троїцького собору, потреби щодо збереження Успенського собору Єлецького монастиря. Далі комісія має визначити невідкладні заходи для збереження пам’яток заповідника й обрати першочергові об’єкти для реставрації, - йдеться у заяві, опублікованій на сайті мінкульту.
Як нам розповіли, певний час опечатані пам’ятки охоронятимуть правоохоронці.
Тож сподіваємося, що історична спадщина Чернігова буде збережена, адже історичний центр Чернігова претендує на потрапляння до списків спадщини ЮНЕСКО
Сєргєй Карась
Чернігівська Медіа Група