Депутати Верховної ради України не просто так носять статус «Народний депутат», адже обирає їх саме український народ, в його інтересах депутати й мають працювати. Тим більше гостро це питання стає зараз, в умовах війни, коли кожне рішення парламентарів вартує набагато більше.
Тому ми вирішили дізнатися чим саме у найскладніший для країни період – після 24 лютого 2022-го року, займаються у Верховній раді депутати від Чернігівщини. Таких, якщо ви не знали, у нас зараз вісім: Олег Семінський, Максим Зуєв, Валерій Зуб, Павло Халімон, Сергій Гривко (всі – фракція «Слуга народу»), Анатолій Гунько (позафракційний), Борис Приходько (член групи «Довіра») та Валерій Дубіль (член фракції ВО «Батьківщина»). У цьому дослідженні, яке провели журналісти Чернігівської Медіа Групи і сайту 0462.ua, нас цікавило, як часто вони бувають у Верховній раді, що ініціюють та скільки правок вносять. Отже, сідайте зручніше, й давайте зануримося у реалії української політики…
Є «відмінники», а є й ті хто «прогулює уроки»
Це може здаватися дивним, адже відвідування засідань Верховної ради – то депутатська робота, але у кожному скликанні знаходяться народні обранці, які систематично цю роботу прогулюють. Втім, відвертих прогульників серед депутатів, що представляють Чернігівщину, не надто багато.
Але перед тим як дати цифри, треба пояснити, як зараз працює Верховна рада. Після початку повномасштабного вторгнення російсько-білоруських окупантів депутати працюють в режимі одного пленарного засідання. Тобто засідання не починаються вранці, а закінчуються ввечері, а тривають по півроку. Отже, за цей час вже відбулися 3 пленарні засідання, й зараз триває четверте. Тому сказати скільки разів депутат приходив до Верховної ради складно. В апараті ради нам надали інформацію про відсоток голосувань депутатів у кожному засіданні й про кількість таких голосувань (простіше кажучи – скільки разів народні обранці натискали на кнопку для голосування). Загалом, в той період, за який нашій редакції надав інформацію апарат Верховної Ради, а саме з 24.02.2022 по 21.09.2023 року, депутати голосували 3807 разів.
Найбільш дисциплінованим є Валерій Зуб. Він не тільки реєструвався на всіх сесіях, що відбулися з початку повномасштабного вторгнення, але й проголосував за 95 % питань, що ставилися у Верховній раді за цей період (а це, між іншим, 3615 натисків на кнопку).
Ненабагато відстали від Зуба і депутати: Семінський, Гривко і Приходько. Олег Семінський взяв участь у 87% голосувань (3301 натиск на кнопки для голосувань), у Сергія Гривка 90% участі у голосуваннях (3409 натисків), а Борис Приходько має показник у 82% участі у голосуваннях (3136 натисків на кнопку). Відстає від колег по фракції «Слуг народу» Павло Халімон, його активність у голосуваннях – 73% (2775 натисків на кнопку).
Якщо ж казати про трійку «відпочивальників», то відкриває її Анатолій Гунько. Депутат взяв участь у 44% голосувань (1692 натиски на кнопку). Але це можна пояснити тим, що останнім часом депутат має проблеми з законом, й певний час перебував під вартою.
А ось пояснити кількісні показники інших двох чернігівських депутатів-аутсайдерів складно. Максим Зуєв як і його колега Валерій Дубіль, сумарно, взяли участь у 33% голосувань після початку повномасштабного вторгнення (1254 і 1272 натиски на кнопку).
Що по роботі в комітетах?
Крім відвідання засідань, важливою частиною депутатської роботи є (пробачте за повтор) робота у комітетах. Коротко пояснимо, що це таке, для тих читачів, хто мало обізнаний у законотворчій роботі українського парламенту. Перед тим, як будь-який законопроект потрапляє на фінальне голосування, його розглядають у комітетах. Комітетів цих багато і вони мають різний тематичний профіль. Є умовно комітет «по медицині», є комітет «по освіті», є комітет по «роботі правоохоронців» і так далі. Відповідно всі депутати розподіляються між цими комітетами. Зазвичай, кожен депутат обирає той комітет, який йому цікавий і ближчих по його спеціальності. Тобто робота в комітетах – це фактично чорнова, польова, але дуже важлива робота депутатів. Стало зрозуміліше? Тоді повернемося до наших депутатів.
Відмінниками тут так само є Валерій Зуб та Сергій Гривко. Пан Гривко відвідав всі 56 засідань комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, а пан Зуб був присутній на 30 з 30 засідань свого комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Але, для порівняння, колега-земляк Валерія Зуба та, за сумісництвом, перший заступник голови того ж комітету з питань здоров’я нації Валерій Дубіль, був присутнім лише на 18 засіданнях комітету з 30.
Анатолій Гунько найменше з чернігівських депутатів любить відвідувати засідання комітетів, він відвідав 23 з 41 засідання комітету з питань правової політики, що складає трохи більше половини. Олег Семінський – 31 з 32 засідань комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Максим Зуєв – 19 з 21 засідання комітету з питань транспорту та інфраструктури, Павло Халімон – 41 засідання комітету з питань аграрної та земельної політики з 49.
Найбільше ходити довелося Борису Приходьку – він відвідав 61 засідання комітету з питань економічного розвитку. Але при цьому був не на всіх – бо всього комітет з 24 лютого 2022-го збирався аж 69 разів.
Головна робота – приймати закони
Верховна рада, як відомо, є верхівкою законодавчої гілки української влади. Тож головне завдання народних депутатів – приймати та пропонувати законопроекти. За період повномасштабного вторгнення чернігівські депутати стали авторами або співавторами кількох сотень законопроектів.
Павло Халімон, у співавторстві з колегами, подав 17 законопроектів. Більшість з них, а саме 11, ще перебувають на різних стадіях розгляду, 1 законопроект законом так й не став, а ось 5 проектів, до яких приклав руку Павло Халімон, врешті були прийняті.
Зокрема, у березні 2023-го, поки Чернігів перебував в облозі, Павло Халімон, разом з ще 8 колегами, вніс проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану». Він упорядковує земельні питання під час воєнного стану. Законопроект став законом тоді ж – у березні минулого року.
Найбільш плідним законотворцем з числа чернігівських депутатів був Валерій Зуб. Відомий на Чернігівщині лікар після початку повномасштабного вторгнення став співавтором одразу 117 законопроектів. З них 14 – законами не стануть, 47 знаходяться на розгляді, а ось 56 були прийняті. Наприклад, саме Валерій Зуб (щоправда, у співавторстві одразу з 34 своїми колегами) у березні 2022-го подав проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій». Цей законопроект став законом, завдяки якому вдалося заборонити 13 проросійських партій (найбільш відомими з яких стали «Опозиційна платформа – за життя» та «Партія Шарія»)
Друге місце за кількістю поданих проектів законів посідає депутат Сергій Гривко, в активі якого 83 законопроекти. Причому народний обранець не тільки виступав як співавтор, а й видавав «сольні» законопроекти. Зокрема, ще 9 березня 2022-го року він виступив з законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання кредитних відносин в умовах воєнного або надзвичайного стану в Україні», яким пропонується під час воєнного стану не нараховувати відсотки за кредити як фізичних (тобто громадян), так й юридичних (тобто підприємств) осіб. Втім, цей законопроект «застряг» у комітеті, де лежить без руху з 13 березня минулого року.
Всього з 83 законопроектів, автором чи співавтором яких був Сергій Гривко, 24 стали законами, 9 – не стали, а ще 50 перебувають на різних стадіях розгляду, тобто, «у процесі».
Анатолій Гунько подав 28 законопроектів. З них 7 законами не стали, 8 – стали, а ще по 13-ті остаточні рішення не прийняті. Зокрема, законом став поданий паном Гуньком, у співавторстві з 12-ма колегами, проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення співробітництва з Міжнародним кримінальним судом при проведенні процесуальних дій на території України». Закон має допомогти українським прокурорам більш ефективно співпрацювати з колегами з міжнародного кримінального суду у розслідуваннях злочинів проти людяності та геноциду, що вчиняють російсько-білоруські окупанти на території України.
Один з найбільш досвідчених чернігівських депутатів (це вже четверте скликання для народного обранця, який працює депутатом Верховної ради з 2008 року) Валерій Дубіль подав 21 законопроект. З них 4 проекти законів було прийнято, 6 законами не стали, а 11 досі перебувають на розгляді. Наприклад, Законом став проект, співавторами якого, крім пана Дубіля, виступили 22 народні обранці (зокрема, ще один наш земляк Сергій Гривко). У законопроекті, а тепер Законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь в здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та інших питань» йдеться про те, що учасниками бойових дій можуть визнати тих українців, які офіційно не вступали до ЗСУ чи поліції, але захищали Україну (це питання актуальне, зокрема, для тих, хто взяв до рук зброю у перші дні повномасштабного вторгнення, коли з обліком все було, м’яко кажучи, не ідеально).
Борис Приходько подав 26 законопроектів, 8 з них були прийняті, 13 у роботі, а ще 5 законами не стануть.Зокрема, у березні 2022-го (тобто під час облоги Чернігова) пан Приходько, разом з 7 колегами, подав проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». Законом цей проект став у вересні 2022-го року. Потрібний цей закон, на думку його авторів, для більш швидкого здійснення оборонних та публічних закупівель під час повномасштабного вторгнення.
Максим Зуєв став співавтором 21 законопроекту. 3 з них законами вже не стануть, 5 були прийняти, ще 13 – на різних стадіях опрацювання. Наприклад, влітку 2022-го Законом став проект «Про внесення змін до статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо вдосконалення порядку виплати пенсій», поданий паном Зуєвим у співавторстві одразу з 24 народними обранцями. Цей закон дозволяєвійськовим пенсіонерам самим обирати банк, в якому вони отримуватимуть пенсії (до прийняття цього закону вони могли обслуговуватися лише в «Ощадбанку»).
Найменш продуктивним з чернігівських депутатів є Олег Семінський. Він став співавтором всього 12 законопроектів: половина з них (тобто шість) перебувають у процесі розгляду, 2 не стали законами, а ось 4 були прийняті. З цих законопроектів відзначимо проект «Про спеціальний правовий режим господарської та інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку «Чернігівщина»». Цей проект пропонує зробити на території Чернігівської області спеціальний режим господарської діяльності, який, за планами його співавторів, мав би сприяти інвестиціям, активізації підприємництва та навіть покращенню демографічної ситуації. Цікавий проект тим, що його співавторами є майже всі народні депутати від Чернігівщини (крім Олега Семінського, це Сергій Гривко, Валерій Зуб, Павло Халімон, Валерій Дубіль, Максим Зуєв та Борис Приходько), а також уродженець Мени Олександр Сова. Втім, законопроект з вересня 2022-го року перебуває у нерухомому стані, й так й не дійшов до сесійної зали.
Правки до законів – хто найбільший «виправляльщик»
Крім написання та просування законопроектів, в народних депутатів є й інша парламентська робота – подання правок до законопроектів. Маємо зауважити, що з відповіді, що ми отримали від апарату Верховної ради, неможливо зрозуміти, які правки від депутатів прийняті. Тому, в даному випадку, ми говоримо, у першу чергу, про кількісні показники. Тут активність депутатів з Чернігівщини розподілилася трохи по-іншому.
Малоактивними лишаються Олег Семінський та Павло Халімон. Після початку повномасштабного вторгнення пан Семінський подав 16 правок. Але всі вони – до одного законопроекту «Про водовідведення стічних вод населених пунктів». Закон (а він, у підсумку, був прийнятий) потрібний для приведення українського законодавства у відповідність з нормами Євросоюзу.
Павло Халімон же відзначився 14-ма правками. Найбільше (10 штук) були подані до проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час». Цей закон, який також підтримали депутати, регулює надання «броні» від мобілізації та можливості «броньованим» йти у військо добровольцями.
«Чемпіоном» по правкам є Борис Приходько. Він подав одразу 746 пропозицій по зміні законопроектів. Найбільше депутата з Чернігівської області цікавив Закон, який у підсумку також був прийнятий «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення». Борис Приходько подав до цього проекту одразу 156 правок у першому та стільки ж у другому читаннях.
Саме завдяки цьому закону українці, та, зокрема, чернігівці, не відчувають підвищення ціни за опалення (різниця між ринковою ціною газу та тарифом для населення компенсується з державного бюджету).
«Срібло» по правкам отримає Валерій Зуб. Найбільш працьовитий законотворець Чернігівщини й правки подавав активно – всього їх 624. Щоправда більшість (262 у першому читанні та 274 у другому читанні) стосувалися одного законопроекту – «Про лікарські засобі», і це при тому, що Валерій Зуб брав участь у розробці цього законопроекту, адже є одним з його співавторів. Цей закон, (який вже прийнятий, але ще не вступив у дію) мав гармонізувати законодавство України та Євросоюзу.
«Бронзу» в умовному рейтингу найбільш активних правників (у даному випадку – від слова «правка») Чернігівщини, несподівано займає Анатолій Гунько. На його рахунку 387 правок. Але є «але». Більшість з них стосуються одного законопроекту – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки». До другого читання цього законопроекту Анатолій Гунько подав 48 правок, до повторного другого читання – ще 153 правки.
Пов’язана така активність, скоріш за все, з тим, що Анатолій Гунько був співавтором альтернативного законопроекту на цю ж тему. Закон (він був проголосований) має підвищити ефективність використання сільськогосподарських земель держпідприємствами.
До речі, до того ж законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки» подав левову частку своїх правок (124 зі 125) депутат Максим Зуєв.
Валерій Дубіль, сумарно, запропонував 208 правок. Найбільшу активність депутат проявив при прийнятті змін до положення про конкурсний відбір суддів Конституційного суду. Закон був прийнятий і мав врахувати рекомендації Венеційської комісії (це дорадчий орган Ради Європи, – прим.) щодо відбору суддів до головного суду України. Валерій Дубіль же відзначився 84 правками до цього закону.
Сергій Гривко подавав правки (всього їх було 49) лише до двох законопроектів. Найбільше – 26, до проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та деяких інших законів України, щодо захисту прав фізичних осіб під час воєнного стану та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю». Цей закон (наразі він вже діє) має поліпшити захист права на працю та врегулювати виплату пенсій під час воєнного стану.
Далі буде…
* * *Це перша частина з нашої серії матеріалів про депутатів Верховної ради від Чернігівської області. У наступному ми розповімо скільки грошей отримують народні депутати та, зокрема, кому перераховують зарплату Валерія Дубіля (спойлер – її отримує не сам народний обранець, а організація, котру очолює теща відомого біатлоніста).
* Зазначимо, що більшість наведеної у даному матеріалі статистики відображає період від 24 лютого 2022 по 25 серпня 2023-го років.