Коли читаю коментарі в соціальних мережах, часто звертаю увагу на те, що дописувачі мало розуміються, якими є функції депутатів, які повноваження нардепів і депутатів місцевих рад. Будемо розбиратися, спираючись на вітчизняне законодавство про статус депутатів рад різних рівнів і практичний досвід.
Градація депутатів в Україні
Саме поняття «депутат» має давньоримське походження та означає «посланий» чи «обраний». Це людина, обрана виборцями для вираження їхніх інтересів у представницькому органі влади – парламенті або органі місцевого самоврядування.
У нашій державі градація депутатів наступна:
1) народні депутати України (є членами єдиного законодавчого органу влади – Верховної Ради України);
2) депутати обласних рад (є членами головного представницького органу кожного регіону);
3) депутати районних рад (входять до складу представницького органу кожного району);
4) депутати міських, селищних і сільських рад (представляють орган місцевого самоврядування, що діє на території певного населеного пункту – міста, селища або села);
5) депутати районних рад у містах (наразі для нашого регіону це не актуально, оскільки в Чернігові діяльність районних рад було припинено у 2020 році).
Повноваження народних депутатів
Відповідно до положень Конституції України, єдиний орган законодавчої влади в країні – Верховна Рада України, строк повноважень одного скликання якої становить п’ять років. Конституційний склад ВРУ – 450 народних депутатів, які обираються на п’ять років шляхом таємного голосування на основі загального рівного і прямого виборчого права. Утім станом на 1 листопада 2023 року в силу різних причин у складі ВРУ працюють 403 нардепи, з яких 215 обрано за списками політичних партій у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, а 188 є мажоритарниками та обрані в одномандатних виборчих округах.
Що стосується Чернігівщини, то в парламенті її представляють обрані від політичної партії «Слуга народу» Павло Халімон та Сергій Гривко, представник ВО «Батьківщина» Валерій Дубіль; мажоритарниками є «слуги» Олег Семінський, Максим Зуєв, Валерій Зуб та Анатолій Гунько (наразі виключений із фракції «СН» у зв’язку з відкритим кримінальним провадженням), а також позафракційний Борис Приходько (входить до складу депутатської групи «Довіра»). Одномандатний округ №206 наразі вакантний у зв’язку зі смертю депутата-мажоритарника Антона Полякова (виборчий процес з обрання нового депутата припинився через російське вторгнення).
Основні положення щодо порядку виборів, прав і обов’язків народного депутата України прописано у статтях 76–81 Конституції України. А більш детально статус народного депутата визначається Законами «Про статус народного депутата України», «Про Регламент Верховної Ради України» та «Про комітети Верховної Ради України». Варто одразу зазначити, що депутатська недоторканність була скасована 1 січня 2020 року зі вступом у дію відповідних змін до Конституції України.
Якими ж є основні права та обов’язки нардепів? Відповідно до ЗУ «Про статус народного депутата України», нардеп має право голосу з питань, що розглядаються на засіданнях ВРУ, може вносити питання на розгляд парламенту або його органів, ставати ініціатором законопроєктів чи проєктів постанов, звертатися із депутатськими запитами та зверненнями. Депутатський запит – це вимога, яка заявляється на сесії ВРУ до Президента України, до органів ВРУ, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їхнього підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їхньої компетенції.
А депутатське звернення – це пропозиція нардепа до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їхньої компетенції. Запити та звернення можуть надсилатися у паперовій чи електронній формі.
Також нардеп має право входити до складу депутатських фракцій або груп, безперешкодно відвідувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування, користується правом безперешкодного доступу на всі підприємства, в установи та організації, розташовані на території України, незалежно від їхнього підпорядкування, форм власності, режиму секретності. Із правом дорадчого голосу нардеп може брати участь у роботі сесій місцевих рад. Загалом вичерпний перелік усіх прав народного депутата міститься у статтях 10–23 вищезгаданого Закону.
Регламентовані законодавством обов’язки нардепа прописані у статтях 24–25 Закону та включають у себе обов’язкове додержання вимог Конституції та законів України, особисту участь у засіданнях ВРУ та голосуванні, додержання норм трудової дисципліни та депутатської етики, постійне вивчення потреб і запитів виборців, вжиття заходів щодо їхнього задоволення, постійне інформування виборців про свою депутатську діяльність, розгляд звернень виборців. Окрім того, перед вступом на посаду та під час депутатської діяльності нардеп зобов’язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, дотримуватися інших вимог фінансового контролю.
Органи місцевого самоврядування
Відповідно до статті 5 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до органів місцевого самоврядування належать обласні, районні, міські, районні у містах, селищні та сільські ради. Їхній депутатський склад обирається на п’ять років. При цьому міські, селищні та сільські ради є нижчою ланкою місцевого самоврядування та представляють однойменні територіальні громади і здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, передбачені законодавством. Для реалізації своїх повноважень вищезгадані ради утворюють виконавчі органи у вигляді виконавчих комітетів. Обласні та районні ради є вищою ланкою місцевого самоврядування та представляють сукупність інтересів територіальних громад, що розташовані на відповідній території, і здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. При цьому виконавчі функції обласних і районних рад було передано обласним і районним державним адміністраціям з часу їхнього утворення.
Якщо взяти приклад Чернігівської області, то депутатський склад обласної ради налічує 64 особи, діють 5 районних рад за кількістю адміністративних районів (Корюківська, Ніжинська, Новгород-Сіверська, Прилуцька та Чернігівська). Нижча ланка місцевого самоврядування – це 57 місцевих рад територіальних громад (міських, селищних та сільських), депутатський склад яких змінюється від 42 (у Чернігівській міській раді) до 22 депутатів.
До повноважень міських, селищних та сільських рад та їхніх виконавчих комітетів, визначених у статтях 25–41 згаданого Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» належить ухвалення та реалізація рішень, що стосуються сфери забезпечення життєдіяльності конкретної територіальної громади, її соціально-економічного та культурного розвитку. Це й ухвалення, реалізація, внесення змін до місцевих бюджетів, встановлення ставок місцевих податків, управління об’єктами комунальної власності, забезпечення роботи ЖКГ, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту та зв’язку. Це також політика в галузі будівництва, зокрема щодо надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, управління закладами освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які містяться на території певної громади, земельні питання, питання цивільного захисту тощо. Варто наголосити, що в умовах дії в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до однойменного Закону значна частина питань, що належать до повноважень місцевих рад та їхніх виконавчих комітетів, переходять до компетенції начальників місцевих військових адміністрацій. За прикладом далеко ходити не треба: це Чернігівської МВА та політичні баталії навколо розподілу повноважень МВА та міської ради Чернігова.
А що ж обласні та районні ради? Їхні виконавчі функції, як уже зазначалося, делеговані місцевим державним адміністраціям. Це ухвалення, внесення змін та заслуховування звітів про виконання обласних і районних бюджетів, відповідних цільових програм, управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, утворення, діяльність комунальних підприємств, регулювання земельних питань, надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів тощо.
Права та обов’язки депутатів місцевих рад
Вони окреслені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад». Місцевий депутат, окрім права вносити пропозиції та зауваження до порядку денного засідань ради та вносити на її розгляд проєкти рішень, пов’язаних зі здійсненням його депутатської діяльності, має право офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; озвучувати депутатські запити та надсилати депутатські звернення. Також має право на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, з питань депутатської діяльності.
Обов’язки депутата місцевої ради: дотримання Конституції та законодавства України, регламенту роботи ради, участь у роботі місцевої ради та її органів, підтримка зв’язку з виборцями, вивчення потреб і проблемних питань територіальної громади, проведення прийому виборців (не рідше одного разу на місяць), звітування перед виборцями за результатами депутатської діяльності (не рідше одного разу на рік), дотримання етичної поведінки, декларування доходів та інші заходи фінансового контролю тощо.
Депутат місцевої ради може бути відкликаний (це так зване правило імперативного мандату). Закон передбачає такі причини: порушення Конституції та законодавства України, доведені у судовому порядку, пропуск без поважних причин більше ніж половини пленарних засідань, невиконання депутатських обов’язків, невідповідність його діяльності положенням передвиборчої програми політичної партії, від якої його було обрано, невиконання зобов’язань щодо звітування та зустрічей із виборцями тощо.
Увага! Заробітну плату за свою діяльність отримують лише депутати Верховної Ради. Для всіх інших це нібито «громадська робота». Для кращого розуміння цих процесів читачам варто ознайомитися із зазначеними вище законодавчими актами на порталі zakon.rada.gov.ua