27 грудня виконувач обов’язків міського голови Чернігова Олександр Ломако провів свою першу велику пресконференцію для чернігівських медіа та відповів на питання щодо відносин з міською військовою адміністрацією, бюджету міста, обшуків, міжнародної допомоги, майбутнього школи № 4 та багато іншого.
Найголовніше зі сказаного очільником міста ми зібрали для вас в одному матеріалі.
-Для всіх нас це був важкий рік. Другий рік повномасштабного вторгнення. Для Чернігова це був також рік політичного тиску. Він почався з рішень судів про відсторонення міського голови, потім появи військової адміністрації, далі всі знають в яких умовах розвивалося та жило місто. Нам вдалося, я вважаю, зберегти місцеве самоврядування у Чернігові. Якщо коротко підвести підсумок: чернігівці вистояли, Чернігів продовжує відновлюватися, підтримувати Збройні сили України та наближати нашу перемогу. Думаю, що це найважливіший підсумок 2023-го року. Для всієї України ми стали форпостом боротьби за місцеве самоврядування, за демократію та її збереження. На нас дивилася вся Україна й захоплювалася стійкістю чернігівців.
-Ми живемо у специфічних умовах: є два органи, обидва з яких наділені повноваженнями. Є рішення судів, за якими, зокрема, бюджет громади – це повноваження одного призначеного чиновника військової адміністрації. Ми в цих специфічних умовах мали працювати весь рік. Щодо бюджету: ми напрацювали проект бюджету, прийняли його на виконавчому комітеті ще напочатку листопада 2023-го року. Через рішення Верховної ради про вилучення ПДФО, ми змушені були цей проект дуже суттєво зменшити: на 650 мільйонів гривень. 4 грудня цей перероблений проект був поданий начальнику військової адміністрації на ознайомлення, вивчення та пропозиції. 26 грудня ми ці пропозиції отримали,– розповів Олександр Ломако.
За його словами, міська рада врахувала майже всі пропозиції міської військової адміністрації, крім 40 мільйонів, які МВА пропонували виділити на забезпечення житлом ветеранів україно-російської війни, котрі отримали інвалідність внаслідок поранень. На ці витрати, за словами Олександра Ломаки, у бюджеті просто немає коштів.
-Сьогодні робота над цим проектом буде завершена. Ми готові завтра до його ухвалення, якщо буде сьогодні погодження цього проекту міською військовою адміністрацією.
-У наступному році ми закладаємо у бюджет 121 мільйон гривень на поточний ремонт доріг. Десь на якісь адреси цього вистачить. Такі великі ділянки як Подусівка, вулиця Теороборони – там потрібний капітальний ремонт. Зрозуміло, що ми його відкладаємо до часів, коли ми зможемо збільшити фінансування цього напрямку у рази. 121 мільйон – це 1/5 того, що ми заплановували до 2022-го року. А у перерахунку на сучасні ціни, це, можливо, у 8-9 разів менше, ніж ми робили у звичайний рік до 24 лютого. Зрозуміло, що дороги не можуть бути пріоритетом зараз. Але й нічого не робити ми теж не можемо.
За словами Олександра Ломаки, наступного року предметні кабінети з’являться у чотирьох чернігівських ліцеях. Кожному навчальному закладу виділять на це по 3 мільйони. Також місто планує придбати ще три тролейбуси з автономним ходом, котрі мають запустити на Подусівку.
А ось витрати на благоустрій та прибирання міста суттєво зменшаться:
-Ми зменшили витрати по благоустрою. Але треба розуміти, що благоустрій – це не краса. Це прибирання міста, утримання дорожньої мережі, прибирання цвинтаря, утримання притулку для бездомних тварин, покіс трави у парках та скверах, освітлення міста. В нас потреба розпорядників – 418 мільйонів гривень, ми закладаємо 307 мільйонів. Ми зменшили витрати на «Зеленбуд»: планово в них заявлено 96 мільйонів, а зараз ми лишаємо 62 мільйони гривень. Тому я відразу попереджаю чернігівців, що якщо ми при потребі 96 мільйонів, фінансуємо 62, то треба готуватися до того, що чистота, покіс трави буде менший. Не можна недофінансувати 30 мільйонів й отримати ту ж саму якість. Зменшення цих коштів йде на обороноздатність, на ЗСУ.
-Ми приймемо програму. Її робоча назва: «Повага. Підтримка. Оборона». Ми підсумували всі програми, які є в місті, державні програми, по яким ми отримали фінансування, а також ті кошти, які ми вже передали, як громада, до державного бюджету на фінансування напрямків, пов’язаних з обороною. Тут багато напрямків – 26 пунктів цієї програми. У 2023-му році обсяг фінансування, пов’язаний з оборонною політикою – 537 мільйонів 500 тисяч гривень.
Проте, наскільки вдалося зрозуміти зі слів Олександра Ломаки, у ці 537 мільйонів були включені ПДФО чернігівських військових, яке з жовтня перераховується до центрального бюджету країни. Власних коштів на допомогу ЗСУ місто у 2023-му спрямувало менше – 293 мільйони. Втім, ці гроші пішли на зовсім різні напрямки:
-Своїх коштів за цей рік, по всім програмам, пов’язаним з підтримкою збройних сил, військових частин, територіальною обороною, фортифікаційних споруд, реабілітації, соціальної підтримки військовослужбовців, допомога їхнім родинам місто направило 293 мільйони гривень,– сказав Олександр Ломако.
Наступного ж року кількість подібних витрат, де-факто, має збільшитися вдвічі:
-Орієнтовний обсяг на наступний рік: 1 мільярд 404 мільйони гривень по напрямку оборони. З них 919 мільйонів – це державний бюджет, й 484,5 мільйони гривень – це ті кошти, які ми з бюджету громади плануємо у наступному році направити. Вони будуть поділені на дві частини: перша буде закладена у бюджет міста на 2024-й рік, а друга – залишки, які ми будемо розподіляти у кінці січня.
-Громада Чернігова готова підставити плече й допомагати чернігівцям, які підуть у Збройні сили: 20 тисяч гривень кожному, хто у 2024-му буде мобілізований, на амуніцію, або будь-які інші потреби. На цей напрямок ми, приблизно (залежно від кількості мобілізованих), виділимо 50 мільйонів гривень.
Нагадаємо, нещодавно до парламенту був внесений законопроєкт, який має істотно змінити порядок мобілізації населення України.
-775 мільйонів гривень ми у цьому році залучили за напрямком «міжнародна співпраця»: 98,7 мільйонів – це освіта, 120 мільйонів – охорона здоров’я, 120 мільйонів – ТЕЦ (це «Червоний хрест» й USAID, які дуже багато допомагають), 130 мільйонів – «Облтеплокомуненерго» (це, переважно, генератори), 64 мільйони залучив «Чернігівводоканал». Нам Латвія передала 2 мільйони євро, «Червоний хрест» на будівництво модульних будинків на Дрозда – 157 мільйонів гривень. Крім цього було напряму залучено у бюджет від міста Тарнобжег 25 тисяч євро, місто Мемміген двічі нам передавало кошти (зараз ми на 50 тисяч євро від них чекаємо), місто Аахен нам передало кілька машин для прибирання міста та обладнання для пологового будинку. Місто Реймс приймало наших дітей на оздоровлення. Я дуже вдячний всім партнерам, які показали своє велике серце. В нас своїх грошей ніколи б не вистачило на відновлення тих руйнувань, які в нас є.
Цьогоріч у помешканні Олександра Ломаки двічі проходили обшуки. Політик розповів, як він та родина пережили їх:
-За 1,5 місяці, восени, в мене було два обшуки. Нічого приємного в цьому немає. Я це сприймаю як частину роботи. А родина, звичайно, дуже складно це переносила. Особливо діти. В мене мій середній син досі питає: «Як вони забрали в тебе телефон та коли вони його віддадуть?», – тому що в нас є сімейна черга на телефони. З того, що забрали, нічого не повернули.
За словами Олександра Ломаки, крім документів та різноманітної техніки, в нього, зокрема, вилучили закордонний паспорт, й він досі не знає, коли зможе його повернути.
-Перший обшук був пов’язаний з відновленням паливоподачи на чернігівську ТЕЦ. Й у постанові було чітко зазначено, що вони мають вилучити в мене вдома: оригінали актів виконаних робіт, оригінали договорів,іншу документацію, яка пов’язана з відновленням паливоподачі. Зрозуміло, що ніхто вдома ці документи не тримає. Я вважаю, що причина тільки одна – психологічний тиск.
При цьому, за інформацією Олександра Ломаки, наразі правоохоронні органи вже підготували проект підозри щодо нього, однак поки що її ніхто не підписав:
-По тій інформації, яка в мене є, підозра вже декілька тижнів лежить на вивченні, але її ніхто не хоче підписувати, тому що там, з юридичної точки зору, суттєвого нічого немає. Алепередбачаю, що це може статися у будь-який момент. Якщо коротко, у чому суть питання: зруйнована паливоподача (завдяки якій подається вугілля, - прим.) на чернігівську ТЕЦ, місто заключає меморандум, за кошти «Червоного хреста» відновлюється паливоподача. По тому, що мені доповідалося, паливоподача відновлена, вона може працювати. Якщо є питання до того, що підрядник щось зробив неправильно – будь ласка, беріть підрядника. Місто, у цьому випадку, було одержувачем цих послуг. Ми – третя сторона.
За словами Олександра Ломаки, міська рада розглядає можливість звернутися до суду, бо підрядник не підтвердив документами витрати 200 тисяч гривень з 25 мільйонів, що виділялися на цей проект. Втім, ці 200 тисяч гривень мають повернутися не до міського бюджету, а «Червоному хресту».
-З останнього: до одного з депутатів міської ради прийшли представники Служби безпеки України. Показують у телефоні якесь провадження поліції, яке ще не відкрито, й кажуть: «Якщо ви будете з нами співпрацювати, воно не буде відкрито, а якщо не будете з нами співпрацювати – воно буде відкрито, й у вас будуть проблеми». Це з останнього. До всіх наших депутатів перед сесіями й просто у робочий час приїжджають на бесіди співробітники СБУ. Погрожують мобілізацією їхнього персоналу до Збройних сил України (якщо це бізнес), погрожують перевірками, проблемами на роботі.
Але при цьому, на думку Олександра Ломаки, більшість (яку у міській раді складає фракція «Рідний дім») лишається монолітною:
-Більшість монолітна. Всі спроби когось з наших депутатів переорієнтувати на ті групи, які не ходять в міську раду, вони провалилися.
-Декілька разів під загрозою були окремі аспекти життєдіяльності міста. Наприклад, у вересні ми були за крок від того, що у місті перестануть вивозити сміття через те, що військова адміністрація не погоджувала програму по компенсації цих послуг. Ми вирішили ці питання. Буквально вчора ми були за крок до того, що у місті зупиниться громадський транспорт. Про це чернігівці не знають. Нам потрібно додаткове фінансування по цій програмі. Й знову не було погодження військової адміністрації. Вчора, приблизно о шостій годині вечора, ми це питання вирішили. Доводиться використовувати дипломатичні навички. Для мене головна відповідальність – щоб у місті все працювало.
В. о. мера Чернігова нагадав, що у той час як депутати міськради були обрані чернігівцями, міська військова адміністрація – призначена центральною владою. Також Олександр Ломако вважає, що мета МВА – заважати міськраді:
- Я вважаю, що кожен на своєму місці робить те, що він має робити, й те, для чого він створений: місцева рада обрана для того, щоб вирішувати питання людей й допомагати місту розвиватися. Військова адміністрація створена для того, щоб перешкоджати міській раді цим займатися. Кожен робить те, для чого він був створений.
Нещодавно ми опублікували матеріал, в якому розповідали про списану рішеннями виконкому міської ради техніку, яка мала б бути виставлена на аукціон й продана через систему «Прозорро.Продажі», але так й не опинилася на аукціонах. Олександр Ломако прокоментував цю ситуацію так:
-У рішенням виконкому було вказане те, як звертаються ініціатори цього рішення: після того як комісія перевірила що це дійсно підлягає списанню, ми даємо їм дозвіл на списання. Переважно, те, що підлягає продажу й може бути продане, воно продається через «Прозорро.Продажі». Щось підприємства можуть залишати, як «донорів» для інших об’єктів. Там й не все можна продати з того, що вони пропонували.Це господарські справи підприємств. Ми дали їм дозвіл на списання. Далі як вони поводяться: чи продають на «Прозорро.Продажах», чи використовують як «донорів» для іншого обладнання – це їхні господарські справи.
Як ми писали, єдиною школою Чернігова, учні якої навчаються тільки онлайн, є школа № 4, в якій немає укриття. Про перспективи цього навчального закладу Олександр Ломако відгукується наступним чином:
-Там немає укриття, там дуже складно його побудувати з нуля. Й сама школа у дуже складному стані. Ми, звичайно, хотіли б її відкрити, бо це досить великий мікрорайон й там близько нічого немає. Зараз більшість дітей або навчаються онлайн, або відвідують інші школи. Відповідно, треба радитися з управлінням освіти щодо подальшої долі цієї школи. Якщо в нас буде можливість у бюджеті міста, ми розглянемо можливість будівництва там укриття, якщо буде запит від управління освіти. Бо вони краще розуміють, де зараз ці діти, наскільки вони адаптувалися, й чи є потреба зараз направляти, за умови браку коштів, ці кошти саме туди, чи є більш пріоритетні напрямки. У цьому році запит від управління освіти був по низці інших навчальних закладів, а не по четвертій школі. Вони все ж орієнтуються по кількості дітей, які відвідують ті, чи інші навчальні заклади.
У вересні цього року міська рада прийняла зміни до Міської цільової програми з охорони та збереження пам`яток культурної спадщини м. Чернігова на 2022-2026 роки, відповідно до яких 504 тисячі гривень у цьому році та 1 мільйон 10 тисяч у наступному мали бути виділені на демонтаж російської чи радянської символіки й перенесення або знесення відповідних пам’яток чи меморіальних дошок. Але передбачення коштів у програмі не завжди значить, що ці кошти були реально виділені з міського бюджету. Тож, чи демонтували та що демонтували у цьому році та що планують робити у наступному ми спитали в Олександра Ломаки:
-Я розумію важливість цього питання. Місто має звільнитися від того, що пов’язано з імперським чи російським минулим. Єдине: я би хотів, й вимагаю цього від управління культури: робити це зважено й послідовно. Не потрібно поспішати з цим. По-друге, в міській раді двічі були зустрічі з ініціативною групою «Гроші на ЗСУ». В них позиція, що треба думати про живих, треба допомагати нашим військовим. Тому, на наступний рік, ми зменшили на 8,2 мільйони гривень кошти бюджету міста (на управління культури, - прим.). Й я не виключаю, що, в тому числі, зменшили напрямок по демонтажу. Очевидно, що якісь вивіски на будинках ми демонтуємо. Щодо іншого – будемо дивитися. Я скажу так: через необхідність направлення максимальної суми коштів на відновлення та обороноздатність, це не є пріоритетом.
Щодо 504 тисяч гривень, які мали бути витрачені на демонтаж російської імперської символіки цього року – Олександр Ломако зізнався, що не володіє інформацією, але припустив, що ці кошти так й не були виділені.
Наприкінці жовтня Олександр Ломако заблокував перейменування вулиці Пухова у Чернігові у рамках тієї ж дерусифікації, мотивувавши таке рішення так: «Я думаю, ще війна поки триває, вона нам дасть ряд героїв, прізвищами яких варто буде називати такі потужні, серйозні вулиці в місті. А в нас вже не так багато цих вулиць залишилося, й будемо перейменовувати те, що ми вже перейменували».
Чи змінилася його позиція зараз та чи будуть у Чернігові й далі перейменовувати вулиці, Олександр Ломако відповів наступне:
-Продовження перейменування вулиць у 2024-му році буде. Щодо вулиці Пухова – в мене є така позиція, що є знакові вулиці, великі, якими пересувається громадський транспорт, чернігівці… Я просив би робочу групу не поспішати з цим перейменуванням. Бо ми не знаємо що буде завтра, ми не знаємо імена, які нам потрібно буде використовувати для нових назв вулиць. Й я не виключаю, що Пухова буде у цьому переліку. Ми багато вулиць перейменували – з’явилися проспекти Лук’яненка, Грушевського, багато інших назв. Ми рухаємося у цьому напрямку й не будемо змінювати курс, ми будемо продовжувати.
Дякуємо, шановні читачі, за те, що дочитали аж до цього місця. Але якщо ви думаєте, що це все, що Олександр Ломако сказав на пресконференції, то вимушені вас розчарувати. Бо, крім іншого, в.о. мера міста розповів про те, чому у фракції «Рідний дім» у міській раді наступного року можуть з’явитися нові депутати.