«Того дня, 3 березня, ми рано прокинулися. Володя через ліс сходив у Чернігів по хліб. Приніс аж 10 буханок, бо ж у селі вже не було. А потім о 13-14 годині – перший обстріл. У хаті повилітали шибки. Чоловік затуляв вікна, жартував: як буду живий, то нікуди ти від мене не дінешся. Потім нас почали потужно обстрілювати. У селі загорілася одна хата, друга... Володя переживав, що це палає дім його сестри, пішов перевірити. Кажуть, над будинком неподалік висів дрон. Потім у той будинок прилетіло, люди гасили вогонь і тоді прилетіло ще раз. Володя був у сестри десь, висунув голову і осколок попав йому в обличчя. Я про трагедію дізналася аж через три години, кум телефоном повідомив», – розповіла цивільна дружина Лариса.