Майбутнє будівлі колишньої дитячої стоматології на вулиці Княжій обговорили у п’ятницю, 16 лютого, в Агенції регіонального розвитку. Там зустрілися історики, архітектори, політики, прокурори, чиновники та представники громадськості. Організували зустріч історикиня Вікторія Сидорова та депутатка облради від партії «За Майбутнє» Галина Логвиненко.
Про що шум?
Якщо ви раптом пропустили одну з найбільш обговорюваних новин Чернігова останнього тижня, коротко нагадаємо хронологію. У 2022-му році, під час облоги Чернігова, вибух російської ракети пошкодив пам’ятку історії «будинок Глєба Успенського», в якому знаходилася дитяча стоматологічна поліклініка. Лікувати дітей перевели до дорослої поліклініки на проспект Перемоги.
А ось з пошкодженою будівлею не відбувалося нічого (навіть вікна плівкою не затягнули). Але 8 лютого 2024-го, під час сесії міськради депутат Віталій Голець підняв питання майбутнього будинку, і з’ясувалося, що за висновками міської ради будівля відбудові не підлягає.
Вже на цьому тижні, під час загальноміської наради інформацію уточнили: як говорять представники міської влади, після обстеження будівлі, котре відбулося ще у 2022-му році, рекомендовано було знести основну частину будівлі, законсервувавши при цьому підвал.
У той же час історики називають будинок колишньої стоматполіклініки унікальним для міста зразком провінційного ампіру і кажуть про важливість збереження будинку в якому, за переказами бували різні відомі діячі, наприклад, байкар Леонід Глібов.
«Блукаюча» пам’ятка
Насправді, знести будівлю наразі (по-менш, законним шляхом) вкрай складно, адже вона є пам’яткою історії. і аби такий будинок знести, його треба спочатку позбавити статусу пам’ятки. Зробити це має міністерство культури та інформаційної політики, яке, м’яко кажучи, дуже повільне у подібних питаннях (ми розповідали, що пам’яткоохоронне законодавство досі охороняє пам’ятник та поховання окупантів-щорсівців на Валу).
Але у цій історії є одразу кілька «але».
По-перше, статус пам’ятки історії з будівлі збираються зняти й вже надіслали до мінкульту відповідні документи. Чому? Тому що як пам’ятка історії будинок носить назву «будинок Глєба Успенського», а російський письменник Глєб Успенський підпадає під дерусифікацію.
Але, рекомендуючи зняти будівлю з обліку як пам’ятку історії, обласний департамент культури пропонував поставити будівлю на облік як пам’ятку архітектури(Не заплуталися? Так, пам’ятка історії й пам’ятка архітектури – то дещо різні статуси, але обидва вони охороняються державою).
Втім, це була лише пропозиція, бо, як кажуть чиновники, ініціювати включення будівлі до переліку пам’яток має саме громадськість:
-Думаю, ні в кого не виникає питань, що Глєб Успенський – російський письменник. Тому було рекомендовано надіслати у міністерство культури матеріали, щоб його (будинок колишньої дитячої стоматології, - прим.) зняли з обліку. Але, у той же час, на тому ж засіданні наприкінці 2022-го року члени консультативної ради вирішили, що паралельно, оскільки будинок несе архітектурну цінність, необхідно брати його на облік як об’єкт архітектури. Було запропоновано будь-якій громадській організації, чи навіть фізичній особі, зібрати пакет документів, надати до управління архітектури, і тоді розпорядженням глави ОДА будівля отримає статус архітектурної спадщини,– роз’яснив представник обласного Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Олександр Богуш.
Хто мав охороняти?
Але («але» в цій історії багато, ви вже зрозуміли) наразі будівля лишається пам’яткою історії, отже охороняється державою, і має зберігатися. Тому, після того, як дитяча стоматологія постраждала під час облоги, будівлю мали, щонайменше, законсервувати: усунути протікання даху та хоча б закрити віконні отвори плівкою. Однак цього не зробили.
На консервації, зокрема, наполягають й представники прокуратури, які були присутні на зустрічі 16 лютого:
-Є відповідні законодавчі процедури. В тому числі, можливість консервації, якщо наразі немає фінансування у тому розмірі, щоб її відновити в автентичному стилі,– говорить начальник управління представництва інтересів держави в суді Чернігівської обласної прокуратури Андрій Хряпа.
За словами прокурорів, будівля належить громаді Чернігова. Тобто займатися її консервуванням мала б Чернігівська міська рада. Але і в цьому питанні є те настирливе «але»: прокурорам не вдалося встановити, з ким саме укладений охоронний договір щодо будівлі на Княжій:
-Ми будемо робити запити, нам треба з’ясувати: відповідно до даних витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно, свідоцтво на цю пам’ятку видане територіальній громаді міста Чернігова. Але з наших оперативних даних відомо, що існує охоронний договір на цю пам’ятку. Проте, ми не можемо з’ясувати, між ким: охоронний договір укладається органом охорони культурної спадщини з власником або уповноваженим органом. Нібито такий охоронний договір укладався як раз зі стоматполіклінікою – з комунальним закладом. Але документів про те, на яких підставах заклад використовував (цю будівлю, - прим.): оренда або щось інше – в нас немає. Але найголовніше, що власником, за свідоцтвом, є територіальна громада. Тому відповідати за збереження має територіальна громада, – уточнює начальниця відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності Чернігівської обласної прокуратури Наталія Рибалко.
Чи дійсно будівлю під знос?
Під час того самого обговорення в Агенції регіонального розвитку, неодноразово висловлювалася думка, що будівлю можна відреставрувати, а її знесення, про яке говорить міська рада, не є обов’язковим.
-Якщо спиратися на нормативні документи, будинок можна визнати аварійним. Але «аварійний» не означає, що його треба знести. Зносять будинки, якщо дефекти, пошкодження досягають більше 81%. До 81% будинок можна відновити. Тож мені дуже цікаво подивитися на те обстеження, і хто написав, що будинок треба зносити. Зрозуміло, що частини даху немає, і це означає, що будівля аварійна. Але її не потрібно зносити: фундаменти, скоріш за все, не пошкоджені, стіни є, частина перекриття теж є. Тобто не можна казати, що будівлю треба знести. Головне питання: чому будинок простояв два роки й не був захищений? – задається питанням під час обговорення проблеми Микола Корзаченко, кандидат технічних наук.
За словами відомого історика та захисника Чернігова Сергія Леп’явка, серйозність пошкоджень значно перебільшена, і 2/3 кімнат потребують лише косметичного ремонту.
У той же час чернігівські мистецтвознавці заявляють про готовність підготувати історичну довідку, яка необхідна, щоб будинок став пам’яткою архітектури. Це, нагадаємо, допоможе його зберегти, навіть якщо будівля втратить статус пам’ятки історії, пов’язаної з Глєбом Успенським.
Без міської влади
Цікавий факт: хоча всі говорять про те, що дитяча стоматполіклініка переїхала до дорослої, це не зовсім так. Бо незадовго до повномасштабного вторгнення, у 2021-му році, «Чернігівський міський стоматологічний центр» приєднали до «Дитячої стоматологічної поліклініки» (обидві вони були комунальними некомерційними підприємствами Чернігівської міськради). Тобто об’єднання відбулося на базі не дорослої, а саме дитячої стоматології.
Тепер об’єднане підприємство зветься КНП «Міська стоматологічна поліклініка» ЧМР. Й, говорячи про будівлю колишньої дитячої стоматології, було б логічно дізнатися позицію поліклініки, аби зрозуміти, чи вистачає наразі місця, аби в одній будівлі вмістити і дорослу, і дитячу стоматології, та чи потрібний для дитячої стоматології окремий будинок.
Ми намагалися зв’язатися з директором «Міської стоматологічної поліклініки» Віктором Струцом, проте телефоном чиновник спілкуватися відмовився. Також він відмовив у коментарі нашому кореспонденту й тоді, коли той прийшов до його приймальні. За словами Віктора Струца, він переконаний, що його слова перекрутять й готовий спілкуватися лише у форматі інформаційних запитів. Ми готові опублікувати позицію стоматполіклініки, у разі, якщо вона надійде.
Поки ж все, що можемо запропонувати читачам в якості позиції комунальних стоматологів – коментар, який Віктор Струц передав через свою секретарку під час телефонного дзвінка нашого журналіста:
-Все в нас добре, благополучно: лікарі всі працевлаштовані, працюють, дітки приходять, – зі слів Віктора Струца передала його підлегла.
Не було, на жаль, представників міської влади й на зустрічі в Агенції регіонального розвитку. Як розповіла Галина Логвиненко, спеціально їх не запрошували, але, депутатка наполягає на тому, що оголошення про зустріч було публічним, і керівники міста могли б, за бажання, відгукнутися на нього.
Єдиною представницею міської влади на зустрічі можна назвати головиню фракції «Європейська солідарність» у міській раді Марину Семененко. Втім, депутатка є опозиційною до діючого керівництва міста. Пані Семененко пропонувала зробити незалежну експертизу будівлі, яка б точно визначила ступень пошкодження.
До чого домовилися
У підсумку, за словами Галини Логвиненко, мають бути підготовані звернення до міськради Чернігова з проханням максимально швидко законсервувати будівлю та займатися пошуком коштів, за рахунок яких можна було б будинок відновити. Також активісти, разом з політиками, планують займатися питанням надання будівлі колишньої дитячої стоматології статусу пам’ятки архітектури.
Сєргєй Карась
Чернігівська медіа група