З 2022 року в Чернігові відбулося кілька етапів перейменування міських вулиць та провулків, назви яких були пов’язані із радянським чи російським імперським спадком або республікою білорусь. Ці рішення ухвалювала Чернігівська міська рада після обговорення у експертному середовищі істориків-науковців та представників громадськості. Тож у містян виникає багато запитань щодо нових назв і насправді потрібен певний час, аби до них звикнути. А у наших читачів є інтерес до біографій людей, на честь яких названі вулиці, тож надамо про них коротенькі історичні довідки. А розширені матеріали подаватимемо в рубриці «Історична персона». Оскільки рішення про перейменування ухвалювалися поетапно, почнімо із 19-ї сесії Чернігівської міської ради, що відбулася наприкінці липня 2022 року.
Від Білоруської до Стародубського полку
Вулицю і провулок Білоруські на території чернігівської Старої Подусівки, що значно постраждали від бомбардувань росіянами у березні 2022 року, перейменували на честь Стародубського полку. Стародубський козацький полк був адміністративно-територіальною та військовою одиницею козацької держави – Гетьманщини. Його створили у 1663 році за гетьманування Івана Брюховецького, виділивши зі складу Ніжинського полку. Найпівнічніший полк Гетьманщини складався із 10 сотень і був осередком знатних сімейств козацької старшини, це, зокрема, родини Миклашевських і Скоропадських.
У XVIII столітті на полкові уряди Стародубщини імперська влада почала призначати переважно етнічних росіян. Цей факт, а також масове заселення території полку старообрядцями, що були змушені тікати через релігійні утиски, сприяли русифікації краю.
У 1782 році Стародубський полк ліквідовано у рамках політики Катерини II, спрямованої на знищення решток автономного устрою України. У 1919 році більшу частину території Стародубщини включили до складу більшовицької РРФСР, і вона перебуває у складі Брянської області російської федерації.
Ватутіна на Український хутір
Вулиці, названій на честь радянського військового, генерала армії Миколи Ватутіна, повернуто історичну назву – Український хутір. Ця вулиця розташована у самобутньому історичному районі Чернігова Холодні Яри. Це низинна місцевість між музеєм Михайла Коцюбинського та Лісковицею. Вулиця почала забудовуватися житловими будинками наприкінці XIX століття і тоді мала назву Дача Тіволі. У 1919 році її перейменували на Український хутір, на честь генерала Ватутіна її назвали вже після Другої світової війни.
Гагаріна на Тероборони
Вулицю у районі Старої Подусівки, що мала назву на честь радянського космонавта Юрія Гагаріна, перейменували на честь бійців чернігівської територіальної оборони. Саме ці люди, багато з яких зовсім не мали бойового досвіду, разом з військовими у лютому-березні 2022 року стали на захист міста від російських військ. На цій вулиці, що знаходиться на давній дорозі до села Старий Білоус, у дні облоги Чернігова і розташовувалися основні сили тероборони.
Гомельські на Січових стрільців
Вулицю та три провулки обласного центру, що носили назву на честь білоруського Гомеля, яке до повномасштабного російського вторгнення вважалося містом-партнером Чернігова, перейменовано на честь Січових стрільців. Дані топоніми територіально знаходяться між районами Ремзаводу та Котів.
Січовими стрільцями називали військовий підрозділ армії Української Народної Республіки, створений у 1917 році переважно із колишніх підданих Австро-Угорської імперії, етнічних українців Галичини та Буковини. Очільником формування був Євген Коновалець. Серед інших військових частин армії УНР січові стрільці вирізнялися своєю особливою дисциплінованістю, організованістю та боєздатністю. Після поразки українських національно-визвольних змагань 1917-1921 років значна частина січових стрільців влилася до структури УВО, а пізніше ОУН.
Кирпоноса на Княжу
Історична вулиця у центрі Чернігова, що від 1978 року мала назву на честь радянського генерала Михайла Кирпоноса, отримала назву Княжа, що підкреслює давність існування цієї вулиці. Ще за часів Київської Русі вона входила до складу чернігівського Передгороддя, про що свідчать численні археологічні знахідки. Сама вулиця раніше складалася із двох частин: вулиці Олександрівської, прокладеної за планом 1805 року, та вулиці Всеволодської. Між ними пролягала Красна площа, яка з другої половини XIX століття мала назву Театральна.
Кутузова на Івана Сірка
Вулиця біля залізниці на Старій Подусівці, що називалася на честь російського полководця Михайла Кутузова, отримала назву на честь легендарного кошового отамана Івана Сірка.
У молоді роки Іван Сірко (1610-1680) у складі французької армії брав участь у військових кампаніях у Фландрії, а пізніше долучився до визвольної війни Богдана Хмельницького. У 1660-1680-х роках Сірко 12 разів обирали кошовим отаманом Запорізької Січі. Він прославився вдалими походами проти турків і татар, а також інших ворогів Гетьманщини. Втім, деякі вітчизняні історики висувають на адресу Івана Сірка доволі об’єктивні претензії у відсутності державницької позиції. Чи він один такий був у ті часи?
Малясова на Пантелеймонівську, Московська - на Героїв Маріуполя
Вулиці, що мала назву на честь радянського офіцера часів Другої світової війни Віктора Малясова, повернули історичну назву, яку вона мала на початку XX століття. Вулиця Пантелеймонівська простягається від історичного району Холодні Яри до вулиці Івана Мазепи.
А вулиця, що нагадувала про столицю країни-агресорки, пролягає територією Старої Подусівки. Вона отримала назву на честь захисників Маріуполя та комбінату «Азовсталь», що героїчно тримали оборону проти переважаючих сил російських окупантів у лютому-травні 2022 року.
Пугачова на Швейцарівку
Назву на честь мальовничої історичної місцевості Чернігова отримала колишня вулиця Омеляна Пугачова - очільника повстання російських селян та козаків у 70-х роках XVIII століття. Вона розташована у низині проспекту Миру та була заснована у 30-х роках минулого століття на території, яку наш видатний художник Іван Рашевський називав «чернігівською Швейцарією» за своєрідний ландшафт.
Пушкіна на Василя Тарновського
Вулиця, що простягається понад річкою Стрижень, і за радянських часів найменована на честь російського поета Олександра Пушкіна, відтепер носить назву Василя Тарновського.
Василь Васильович Тарновський (1837-1899) – видатний український суспільний і культурний діяч, меценат. Був господарем маєтку в Качанівці та засновником Музею українських старожитностей. Його ім’я носить Чернігівський обласний історичний музей.
Родимцева на Воздвиженську
Тихій затишній вулиці близ чернігівського Валу, найменовану на честь радянського генерала Олександра Родимцева, повернуто історичну назву. Вулиця Воздвиженська відома з 1805 року завдяки однойменному храму на честь Воздвиження. Слід відзначити, що до 1917 року Воздвиженська була значно довшою за протяжністю, ніж сучасна. І тільки під час реконструкції центральної частини Чернігова після Другої світової війни вона набула нинішнього вигляду.
Рокоссовського на проспект Левка Лук’яненка
Тут все більш-менш ясно та логічно. Вулицю, названу на честь радянського маршала Костянтина Рокоссовського, перейменовано на проспект імені українського державного діяча, дисидента, борця за незалежність України Левка Лук’яненка.
Левко Григорович Лук’яненко (1927-2018) – наш земляк, уродженець села Хрипівка колишнього Городнянського (нині Чернігівського) району. За переконання про незалежність України був відправлений до камери смертників як «небезпечний рецидивіст», а пізніше розстріл йому замінили на 15 років ув’язнення. Як політв’язень Лук’яненко провів у радянських в’язницях 25 років. У певний період між ув’язненнями Левко Григорович проживав у квартирі свого брата у будинку по тодішній вулиці Рокоссовського, 49. На фасаді цього будинку встановлено меморіальну дошку.
Серьожнікова на Борисоглібську
Маленькій пішохідній вулиці, що веде від П’ятницької церкви до Валу повернуто історичну назву. Олександр Серьожніков - радянський офіцер часів Другої світової. А вулиця має довгу історію – її проклали ще у 1805 році. До жовтневого перевороту тут, зокрема, містилися музичне училище та фотоательє Л. Ф. Чарнецького. За радянських часів вона деякий час мала назву Трудова.
Суворова на Троїцьку
Колишній вулиці імені російського імперського полководця Олександра Суворова, що виходить на Болдину гору та комплекс Троїцько-Іллінського монастиря, дано назву Троїцької. Цікаво, цю вулицю проклали у 20-х роках минулого століття і вона мала назву Заміської, оскільки була крайньою у тому районі. Тут закінчувалася тодішня міська забудова. Назву на честт Суворова вона мала з 1940 року.
Провулок 1 Травня на Олега Міхнюка
У Чернігові з 2016 року вже існує вулиця імені Олега Міхнюка (до цього – Воїнів-інтернаціоналістів). Таку ж назву отримав і колишній провулок 1 Травня у районі П’яти кутів, що прилягає до цієї вулиці.
Олег Іванович Міхнюк (1965-2014) – уродженець селища Мала Дівиця Прилуцького району, ветеран Афганської війни, заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану, кавалер численних нагород. Брав участь у подіях Революції Гідності у складі афганської сотні Майдану, з весни 2014 року у складі добровольчого батальйону «Айдар» долучився до участі в АТО на Сході України, де загинув 20 серпня 2014 року у бою біля селища Новосвітлівка Луганської області.
Чернишевського на Василя Стуса
Вулиця, що йде від проспекту Миру до Стрижня в історичній місцевості Ковалівка, і раніше носила ім’я на честь російського письменника-соціаліста Миколи Чернишевського, теж має давню історію. Вона з’явилася у першій половині XIX століття у такій протяжності як зараз, а наприкінці століття була продовжена до Воскресенської церкви через територію нинішнього Центрального ринку. Тоді ця вулиця отримала назву Воскресенської, а у 1919 році перейменована на Муринсона.
У 1927 році вулицю розділили на дві окремі частини: Муринсона (у 2016 році вона отримала історичну назву Воскресенської) залишилася від Воскресенської церкви і до сучасної автостанції, а другу частину від сучасного проспекту Миру і до Стрижня найменували на честь 18-го Березня. Ця назва проіснувала до 1958 року.
Василь Стус (1938-1985) - видатний поет-дисидент, політв’язень, закатований радянським режимом. За героїчну самопожертву у боротьбі за незалежність України у 2005 році посмертно він був відзначений званням Герой України.
Далі буде…
Андрій Подвербний