Різнокольорові дитячі майданчики, ошатні корпуси, квіти на вікнах, розмальовані стіни й веселкові картини – усе це створює затишну атмосферу центру «Відродження» в Чернігові. Привітні фахівці спілкуються з мамами особливих дітей і надають малечі необхідну допомогу. Відомий не лише в Україні, а й за кордоном обласний центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю працює заради дітей уже 28 років. Навіть під час облоги Чернігова в лютому – березні 2022 року ні на мить не припиняв своєї роботи.
Особливий режим роботи
– У перші дні повномасштабного вторгнення росії, коли ракети вже летіли на наше місто і на околицях Чернігова точилися важкі бої, до нашого центру почали приходити налякані люди. Деякі йшли цілими сім’ями: із дітьми, немічними батьками, сусідами й навіть домашніми тваринами. усі вони ховалися в підвальному приміщенні «Відродження», пристосованому як тимчасове укриття. Тут вони шукали порятунку, – згадують працівники закладу.
Керівництво центру ухвалило тоді нестандартне рішення – перевести заклад в особливий режим роботи. Наказом директора центру Василя Пасічника було визначено, що основним завданням роботи закладу на час воєнного стану є надання соціального притулку та медичної допомоги потребуючим. «Інфраструктура обласного центру реабілітації дозволяла надавати такі види послуг, як поселення, харчування, медична та психологічна допомога. Тому департамент соціального захисту і військова адміністрація схвалили це наше рішення, – згадує Василь Пасічник. – Для проживання ми облаштували кімнати на 70 місць, мали автономне опалення, запас продуктів. І тому до нас приходили люди.
Потребуючі підтримки чернігівці зверталися за допомогою в обласний центр реабілітації за направленням від волонтерських організацій, за письмовим зверненням на ім’я директора закладу. Приймали навіть породіль. «До нас звернувся головний лікар Чернігівського пологового будинку з проханням надати тимчасовий прихисток мамам з новонародженими. Серед немовлят була одна двійня і одна трійня. І ми їх забрали, виділили окремий корпус і підігрівали його окремо завдяки дизельному електрогенератору на 15 кВт. Він був придбаний за кошти благодійників у перший день війни», – розповідає директор центру.
Звичайно, було дуже тяжко тоді, коли не стало води та світла. Хоча вода для технічних потреб у центрі була завдяки наявності лікувального басейну. Але ж вона не придатна для споживання, тож допомогу в цьому плані надавало КП «Чернігівводоканал». Працівники закладу, котрі залишилися на посту, надавали медичну та психологічну допомогу дітям і дорослим, забезпечували побут. Серед таких працівників – завідуюча відділенням ранньої соціальної реабілітації обласного центру Лариса Потапова.
– У перший же день повномасштабного вторгнення росії ми з чоловіком одразу вирішили, що потрібно їхати на роботу. Взяли необхідні речі, забрали навіть собаку й поїхали у центр. По дорозі бачили автівки, які рухалися у зворотному напрямку від Чернігова. Спочатку думали, що центр буде закритий, як дитячі садочки та школи. Уже за добу ми зрозуміли, що в нас навіть немає дороги, щоб повернутися додому. Тому ми залишилися тут жити до кінця квітня 2022 року, – згадує ті важкі часи пані Лариса.
– У перші ж дні ми зібралися всією командою центру й вирішили створити на його базі соціальний притулок. Ми написали про це відповідну інформацію до Міністерства соціальної політики, – згадує заступник директора центру з економічно-господарської діяльності Олександр Федорин, – Ми не сиділи склавши руки. Нам треба було діяти. Під обстрілами ми підключали електрогенератор, усе робили для того, щоб була система життєзабезпечення. Я особисто їздив і за продуктами харчування, і за хлібом, допомагав в організації безпеки, комунікації підопічних притулку з працівниками закладу. Ми тут чергували і вдень і вночі.
Прихистили 150 дорослих і дітей
– Я пам’ятаю перші складні ночі й дні. Мені зателефонувала колега Наталія Зенченко, дружина директора. Вона повідомила, що центр працює, і не може бути осторонь людських доль у такі тяжкі часи, і ми повинні виконувати свою місію. Звісно, я погодилася й приїхала на роботу, – каже завідуюча відділенням фізичної реабілітації закладу Людмила Боярчук. – Ми щодня перевіряли фізичний та емоційний стан дітей, хворих дорослих і літніх людей. Багато хто з них не мав необхідних ліків, аптеки перестали працювати вже на другий тиждень від початку війни. Використовували запаси центру, пізніше за нашими заявками для дітей з епілепсією та дорослих з хронічними хворобами ліки привозили волонтери. Складно вирішувалась проблема з харчуванням: їжу готували на багатті, запаси харчових продуктів використовували економно для дітей і людей похилого віку. Пізніше дитяче харчування й інші продукти привозили волонтери.
– Це були важкі часи, особливо для дітей. Діти зазнавали травматичного емоційно-психологічного впливу. Особливо ті, які мали тяжкі захворювання. Тому їм необхідні були заняття з корекції їхнього емоційного стану, – розповідає заступниця директора обласного центру реабілітації Світлана Чорна. – І спеціалісти центру організовували ігрові заходи та відволікали дітей поза межами укриття.
Усіх дітей, які перебували на реабілітації в центрі в перші дні повномасштабного вторгнення, змогли евакуювати на захід України або за кордон. «Нам вдалося з’єднатися з представниками ЮНІСЕФ, і вони відправили своїх два автобуси для вивозу дітей у Німеччину», – акцентує Василь Пасічник.
За період облоги міста в обласному центрі реабілітації отримали підтримку близько 150 дорослих і дітей.
– Ми опікувалися дітьми зі служби соціального патронату, що залишилися в Чернігові, хворими або самотніми людьми, які залишилися вдома і зверталися до нас по допомогу. І в нашій діяльності нас активно підтримували наші друзі – благодійники з Великобританії та США, – підкреслює директор «Відродження». – А на Великдень ми мали честь приймати в нашому центрі командувача оборони Чернігівщини, генерал-майора ЗСУ Віктора Ніколюка. І вже наприкінці квітня раділи разом з дітками першим масажам та корекційним заняттям. Спочатку це було 20, а сьогодні наш заклад щоденно обслуговує близько 100 дітей. Ми працюємо заради і в інтересах дітей, а також з вірою в перемогу України і готові виконувати всі завдання заради цього.
Ірина Довгошея, фото надані співробітниками центру «Відродження»
