Після роботи відбудовують оселі, а на вихідних розбирають завали: як волонтери допомагають чернігівцям і як долучитися (ФОТО)

Волонтери Чернігова продовжують лікувати рани війни нашого міста та його околиць. Ці люди не йдуть відпочивати після роботи, натомість вони присвячують свій час відбудові зруйнованого житла, а на вихідних збираються командою, аби розібрати завали. Наші журналісти побували на одній з толок, та поспілкувалися з чернігівськими волонтерами.

ГО «Об’єднання добровольців «Бо Можемо» зазвичай займається розбором завалів щосуботи. Спільними зусиллями волонтери намагаються швиденько розібрати руїни, щоб власники мали можливість відбудувати своє житло, або встановити на подвір’ї модульний будинок. Саме це планують зробити на ділянці пана Володимира, до якого цієї суботи завітали волонтери. Співзасновник ГО «Бо Можемо» Валентин Бобир про локацію говорить:

Валентин

- Сьогодні у нас задача прибрати зайве сміття, залишки від будинку. Це біла цегла, червона цегла, метал, завалити стіночки, труби, які залишилися, і підготувати ділянку до встановлення модульного будиночка. Люди вже отримали дозвіл на встановлення, і його просто потрібно кудись поставити, а для цього треба підготувати якусь ділянку. У нас є два тижні, але я думаю, що за сьогодні ми зробимо більшу частину роботи.

Донька власника ділянки пана Володимира зв’язалася з волонтерами та попросила допомоги, оскільки сам господар не зможе підготувати місце для встановлення будиночка за два тижні. Валентин Бобир також говорить, що одній людині не впоратися, а от гуртом вже за два дні можна розчистити ділянку.

Володимир

- Спочатку пробували самі щось робити, але ж мені 80 років, вже не ті роки, щоб розбирати завали, – розповідає власник подвір’я пан Володимир. – Волонтери молодці, добре справляються. У мене зяті за три дні ледве змогли залізо зібрати, а вони швиденько все роблять. Я не думав що так швидко приберуть усе залізо, здавалося, що це буде довго, але вони серйозно взялися.

Пан Володимир прожив у своєму домі близько 50 років, аж поки його не зруйнували загарбники. Це був будиночок площею 70 м², у який господар вклав багато сил та праці. Два снаряди перетворили рідну оселю чоловіка на руїни. Сусідній будинок також зруйнували у 2022 році, і після закінчення робіт на ділянці пана Володимира волонтери планують перейти до сусіднього подвір’я.

- Ми закінчимо цю локацію, і перейдемо до наступного об'єкта через паркан. Там теж старенька власниця, і теж можливо буде будиночок, але треба повигрібати, тобто роботи ще багато. А наступна локація нас уже чекає на Кукушанці, але там будемо працювати вже з червня місяця, – говорить співзасновник ГО «Бо Можемо».

Якщо у 2022 році на розбір завалів приходило 20-30 людей, то зараз – 5-15. На жаль, у людей зникає мотивація допомагати, та й самих волонтерів стає менше.

- Дуже проблематичне питання з людьми, – ділиться Валентин Бобир. – Пройшло понад два роки, і люди вже почали займатися своїми справами, зник ажіотаж. Та й фізично людей стало менше, бо багато хто поїхав, чи служить в ЗСУ. Серед наших волонтерів багато таких хлопців, які пішли до лав Збройних сил.

Проте є люди, що завжди раді допомогти фізично постраждалим від війни. Серед таких і Костянтин, який приєднується майже до всіх суботніх толок. Чоловік розповідає:

Костянтин

- Я вже давно допомагаю. На першу толоку мене забрали знайомі волонтери. Коли мені телефонують і кажуть, що можна підійти, тоді я йду допомагати. Раніше я взагалі не виконував будівельні роботи, це для мене було щось новеньке, але я з самого початку швидко підхопив усе. Допомагаю і в Чернігові, і в села мене забирають розбирати завали.

Жодна суботня толока ГО «Бо Можемо» не обходиться без волонтерки Ярини. Вперше жінка потрапила на розбір завалів у червні 2022 року. Тоді волонтери допомагали родині Локтєвих, про яку ми вже розповідали раніше.

Ярина

- Це молода родина з дитиною та бабусею. У них був повністю зруйнований величезний будинок. У мене тоді було багато вільного часу, та й вже Андрій Галюга закликав допомагати, тому й пішла. Пам'ятаю, було дуже спекотно, і нас на першій толоці зібралося десь 6 людей. Це був мій перший виїзд у Новоселівку. Я вперше побачила ці руїни, це страшне горе, яке принесла війна. Люди залишились без нічого, а хтось і без нікого, – згадує Ярина.

Волонтерка також є бухгалтером. Жінка займається паперовою роботою, звітами, допомагає залучати ґранти, проте це не заважає їй класти газоблок на відбудові, чи тинькувати стіни.

- Я різну роботу виконувала, і газоблок клала, і підсобником була, і штукатурні та малярні роботи виконувала, тільки в електрику не лізу, – продовжує Ярина. – Ми купували колись квартиру в новобудові, тому шпаклювати я трохи вміла, а от газоблок та цеглу звісно ж раніше не клала, проте швидко навчилася.

До речі, новачки можуть долучатися не лише до розбору завалів, а й до будівельних робіт. Громадська організація готова навчати людей, які справді мають бажання допомогти, адже на власному прикладі знають, що будувати може кожен, головне – мотивація. Валентин Бобир говорить:

- Класти цеглу – це механічна робота, цьому можна навчитися за день. Класти балки, робити перекриття, вкладати шифер – це теж не важко, знаю по собі, бо я цим не займався ніколи, але в хорошому колективі дуже швидко навчився. Наші хлопці потребують фізичної підтримки в плані того, щоб подати цеглу, принести матеріали, замішати розчин, чи просто допомогти розвантажити матеріалами. Руки завжди потрібні.

На жаль, у Чернігові та на околицях міста ще багато не розібраних об’єктів. Проте власники поступово приводять до ладу свої ділянки, а допомагають їм у цьому звичайні чернігівці. Долучитися до робіт та, як говорить волонтерка Ярина, отримати плюс до карми може кожен. Інформацію про толоки можна дізнатися у Telegram-каналі ГО «Бо Можемо», чи на сторінці у Facebook або Instagram.


Валентина Гавриленко
Чернігівська Медіа Група