Лісковиця разом з Валом є однією з найбільш стародавніх і колоритних частин Чернігова. Перші згадки про цей район датуються XVIII століттям.
Існує кілька версій походження назви: деякі історики вважають, що вона походить від густих лісів, які колись тут росли, інші ж припускають, що тут переважно росла ліщина.
До першої чверті XX століття на захід від Лісковиці існували окремі райони: слобідка Метрівка, урочища Пастівник, Городок та Маліїв Яр. Нині ці місцевості входять до складу Лісковиці. Також до цього району тепер відносять колишню Вовчу слобідку, Болдини гори, Холодні Яри і частину заплави біля Святого гаю та озера Млиновище.
Археологічні дослідження показали, що Лісковиця була заселена ще у давньоруські часи. Ця територія, відома як Чернігівський Поділ, простягалася від підніжжя укріплень Дитинця до Богородичної лаври, заснованої Св. Антонієм Печерським, яка з XVII століття відома як Іллінський монастир.
На межі XIX і XX століть Лісковиця була жвавим районом з трьома навчальними закладами, синагогою, пожежним обозом та базаром.
Сьогодні це спокійний, тихий район міста з переважно приватними будинками.
Західніше Болдиної гори у 50-х роках збудовано «хрущовки» для працівників Чернігівської теплоелектроцентралі (селище ТЕЦ). Улюбленим місцем відпочинку місцевих жителів є штучне озеро, відоме як «Земснаряд».
Лісковиця зберігає свою історичну чарівність, поєднуючи в собі минуле і сучасність, і продовжує бути серцем Чернігова, багатим на історичні події та легенди.