Ксенія Вербицька з Чернігова, що постраждала від ракетного удару минулого літа перенесла 14 операцій, найдовша з яких тривала сім з половиною годин. У травні цього року вона з мамою, Ладою Вербицькою, їздила до Великій Британії, у містечко неподалік Бірмінгема, щоб отримати консультацію пластичних хірургів.
Про це пишуть Texty.
Ксенію всюди супроводжує мама. На їхні з батьком плечі лягли усі турботи з порятунку дочки. Мама Ксенії працює медсестрою в рематологічному відділення Чернігівської обласної лікарні. Тато заробляє на життя, працюючи вантажником і водієм на меблевій фабриці.
Батьки кажуть, що витратили на лікування дитини усі заощадження. Поїздка до київської лікарні, за їхніми словами, забирає не менше 20 тисяч гривень.
Життя перевернулося
Раніше Ксенія ходила до школи, на танці, на боротьбу капоейро, гуляла з подружками. Тепер вчиться вдома онлайн, гуляти виходить лише зі своїм песиком.
Того дня російська армія зруйнувала ракетою “Іскендер-К” будівлю чернігівського драмтеатру, де відбувався зліт виробників ударних дронів. Внаслідок удару загинуло семеро людей, серед яких шестирічна дівчинка. Більше двохсот людей було поранено, серед них 12 дітей (того дня було релігійне свято Спас, на центральній площі було багато містян).
Серед постраждалих була і Ксенія, того дня вона ледь не втратила праву руку. Коли прилетіла ракета, вони з мамою були біля лавки неподалік драмтеатру, де хотіли продати саморобні плетені браслети, зібрати грошей для військових.
І опинилися майже в епіцентрі вибуху.
Ліва рука стала в неї основною, права – практично неробоча.
Тепер, почувши сирену тривоги, Ксюша починає нервувати. Коли вдома, йдуть у коридор. В столичній лікарні бігли з палати в укриття, тричі чули, як працювало ППО.
Складні операції
На початку червня вони отримали консультацію в бірмінгемському госпіталі. У цьому їм допоміг Нік, один з іноземців-спонсорів «Охматдиту». Оплатив дорогу, домовився з родиною, яка прийняла маму з донькою на місяць.
Власник квартири, де вони зупинялися, – з Гонконгу, власниця — філіпінка. Дитинці п’ять років. Дали чернігівцям окрему кімнату. Возили на базу відпочинку в гори на три дні. Щоб трішки відволікти від проблем.
Контроль цукру і дієта
На роботі Вербицька бере лікарняні на час, коли треба супроводжувати доньку. Поки була за кордоном, взяла відпустку за свій рахунок. Керівництво обласної лікарні розуміє їх ситуацію, не звільнили, підтримують. Залишати Ксюшу саму не можна. До всього у неї ще й діабет. Постійно треба перевіряти рівень цукру в крові, забезпечувати дієту, рахувати калорії.
Протягом доби, поки мама на роботі, про доньку дає тато: також навчився і перевʼязки робити, і рану промивати, і інсулін колоти.
Для контролю рівня цукру дівчинка користується спеціальним обладнанням із сенсорами, який постійно перервіряє рівень цукру, це зручніше. ніж постійно брати кров з пальців. Але щодва тижні треба купувати нове, що коштує близько двох тисяч гривень.
Мама каже, що батьки готові сидіти без хліба, але купувати ці сенсори. Бо рівень цукру впливає на те, як заживає рука.
Автор: Юлія Семенець
Хочете швидше дізнаватися про найцікавіші і найважливіші новини?
Приєднуйтесь до наших каналів:
- в TELEGRAM
- у VIBER
- в INSTAGRAM
Тут тільки найактульніші відео, новини та історії Чернігова!