Зміщення строків посіву та менша урожайність: як зміна клімату впливає на аграріїв Чернігівщини

09:01, 26 серпня

Екологія

Цього року травень на Чернігівщині видався доволі сухим, червень – занадто вологим, а липень – спекотним. Погодні умови мають великий вплив на агропромисловість, оскільки врожайність залежить саме від температури та опадів. Як аграрії пристосовуються до зміни клімату, та чи буде хороший урожай після такого екстремального літа, дізнавалися журналісти сайту 0462.ua.

Основний показник, від якого залежить аграрна сфера – це погодні умови. Саме температура та рівень вологості впливає на забезпечення рослини поживними речовинами. У зв’язку зі змінами клімату цього року на Чернігівщині вже вкотре аграріям доводиться боротися із засухою. Завідувач кафедри лісового господарства та агротехнологій НУ «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка Григорій Мачульський пояснює:

Григорій Мачульський

- В Україні за останні 30 років температура зросла на 1,7° C. Основний показник, від якого залежить аграрний сектор, це кількість опадів. Якщо недостатньо вологи в ґрунті, то рослина не засвоює поживні речовини. Цього року була тривала засуха, яка є й досі, і зрозуміло, що урожай багатьох культур буде нижчим. Також ми пам'ятаємо, що весною були заморозки. Якщо брати садівництво, яке набирає популярності на Чернігівщині, ягідництво, то заморозки заподіяли великої шкоди. Також це негативно вплинуло на деякі групи ранніх зернових культур.

Сіяти та збирати врожай доводиться на місяць раніше

Глобальне потепління змусило підприємців раніше ніж зазвичай виганяти техніку на поля задля посіву культур та збору урожаю. Науковець говорить, що пристосуватися до таких змін клімату аграріям допоможе запровадження новітніх передових технологій вирощування, та використання засобів хімізації, тобто пестицидів і добрива. Також Григорій Мачульський зазначив, що наразі науковці займаються переглядом термінів посіву озимих зернових.

- Якщо взяти озимі зернові культури, то термін посіву в нашій зоні – це остання декада серпня, перша і друга декада вересня. Тобто вже потрібно сіяти, якщо враховувати рекомендації, які були створені раніше. Зараз науковці, які займаються дослідженням і вивченням зернових культур, переглядають питання термінів посіву. Скоріш за все, терміни будуть зміщені, тому що і посуха, і зерновим, які ми сіємо в останній декаді серпня, важче перезимувати, враховуючи малосніжні зими, – розповідає Григорій Мачульський.

Про зміщення термінів посіву розповідає й Микола Пономаренко, директор СТОВ «Десна», що займається вирощуванням картоплі та різних інших культур неподалік Чернігова.

Микола Пономаренко

- Садили й на місяць раніше, і на місяць пізніше, – ділиться підприємець. – Раніше садили, тому що ми завжди прагнули, оскільки поливу немає, щоб на старті для рослини була вода. Але в цей період пішли активні дощі, і відбулося перезволоження. Зрозуміло, що в поле не могли зайти, тому чекали тепла, і потім посадили на місяць пізніше. Де картоплю саджали раніше, там уже копаємо. У серпні ніколи такого не було, зазвичай, у кращому випадку, починали у вересні, а цього разу на місяць раніше. А те що пізніше садили, ще доходить, але воно має не такий розвиток, як потребує. З зерновими теж така ситуація. Імпортна пшениця за аналізами має статус фуражної, тобто четвертого класу, замість першого й другого. Ось такі наслідки зміни клімату

Картоплі більше, а врожаю менше

Окрім кліматичних змін аграрії враховують й економічну доцільність. Оскільки у рік повномасштабного вторгнення підприємці не могли реалізувати зернові, то посівні площі соняшнику й ріпаку збільшилися, оскільки ці культури можна продати швидше та вигідніше. Також підприємства переглянули вирощування картоплі, і вже цього року на Чернігівщині побільшало цієї культури. Однак для хорошого урожаю необхідна велика кількість вологи, тож аграрії вже розглядають питання будівництва зрошувальних систем.

- У Червні за день випала місячна норма опадів. Земля оброблена, посаджена картопля, і там утворюються озера, бо за 3 години випадає велика маса води, яка збігає в найнижчу точку на полі, й накопичується. Це багато кубів води. Знаходячись у воді, посівна піде на знищення. А тут спека 40˚С деякий період стояла, і вже була засуха. Уже можна сказати, що урожайність на 10% нижча, порівняно з попереднім роком, – розповідає Микола Пономаренко.

Також підприємець зазначив, що урожайність зернових цього року теж нижча, а от показники люпину наблизилися до норми. За словами пана Миколи, цього року хороший урожай мають люди, які займаються кавунами та динями.

Науковець Григорій Мачульський говорить, що кукурудзи також буде менше. Про рівень врожайності нам розповів і головний спеціаліст Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОВА Володимир Ветоха.

- Зараз урожайність зернових, які ми збираємо та вже зібрали, на рівні минулого року. Врожайність гороху, ріпаку, ячменю приблизно така, як і раніше. Наразі в області перейшли до збирання пізніх зернових, але показники будуть відомі вже осінню.

Наразі головне питання аграріїв – як пристосуватися до зміни клімату. Директор СТОВ «Десна» наголошує:

- Треба, щоб у районі була станція, яка б видавала довготривалі прогнози. Щоб аграрії знали, чого чекати, і змогли підготуватися. Адже в момент, коли змінюється погода, треба вчасно дати рослині засоби захисту: якщо спека – магнезію, якщо перезволоження – контактник. А в місцях, де накопичується вода, ще й ідуть бактеріальні процеси, тож треба обробляти рослину.

Основними культурами Чернігівщини є зернові, тому їх і надалі вирощуватимуть в нашому регіоні. Однак якщо така засуха з кожним роком лише збільшуватиметься, то це матиме негативний вплив на урожай. Тож підприємцям доведеться або звернути увагу на теплолюбні рослини, наприклад, кавуни чи спаржу, якщо буде економічна вигода, або працювати над зрошувальними системами.

Валентина Гавриленко
Чернігівська Медіа Група