Продовжуємо розповідати про нові назви чернігівських вулиць. В одному з попередніх матеріалів йшлося про рішення 41-ї сесії Чернігівської міської ради від 10 липня, коли перейменували 34 міських топоніми, назви яких були пов’язані з радянським комуністичним минулим або містили згадки про російську федерацію, республіку білорусь. Тоді ми розглянули тільки половину перейменованих топонімів.
Льотчика Молодчого – на Оборонців Чернігова
Чернігівська вулиця з цікавою історією впродовж свого існування кілька разів змінювала назви і відтепер найменована на честь справжніх героїв – оборонців нашого рідного міста під час рашистської облоги у лютому – квітні 2022 року. Ця вулиця вперше згадана ще наприкінці XVIII століття як Могильовська. З початку XIX століття вона носила назву Петербурзької. Такі назви зумовлені тим, що тут пролягала дорога до міст Могильова та Петербурга. З 1915 року це вулиця Петроградська. Після більшовицького перевороту 1917 року тут базувалися допоміжні підрозділи комплектування радянської Червоної армії, і з 1927 року її іменували Червоноармійською.
У травні 1980 року вулицю знову перейменували, уже на Східночеську, на честь партнерства Чернігівської області зі Східночеською областю Чехословаччини. З початку 2000-х років вона отримала назву на честь льотчика радянської авіації часів Другої світової війни Олександра Молодчого.
На перехресті вулиці Оборонців Чернігова з вулицею Шевченка колись була Вознесенська церква – зведена у 1870–1874 роках, пошкоджена під час бомбардувань у роки Другої світової війни та розібрана в середині 50-х років ХХ століття. На цій вулиці були садиби відомих дворянських родин Лизогубів і Милорадовичів, губернське статистичне бюро, де свого часу працювали Л. І. Глібов та М. М. Коцюбинський, але зберігся лише будинок, що належав чернігівському юристу Сацу.
Підводника Китицина на Прикордонників
Вулиця на території мікрорайону Старі Масани, що раніше була частиною вулиці Квітневої, а з 2010 року носила назву на честь російського підводника – уродженця Чернігова Михайла Китицина, тепер має назву на честь військовослужбовців Державної прикордонної служби України, які зробили героїчний внесок в оборону нашого обласного центру на початку широкомасштабного російського вторгнення 2022 року.
Вулиця та провулок Попова на Степана Бандери
Вулиця в мікрорайоні Шерстянка, прокладена у 30-х роках минулого століття, спочатку мала назву Новоокружної, а з 1960 року носила ім’я російського фізика й електротехніка Олександра Попова. Тепер же це вулиця Степана Бандери. Таку ж назву отримав провулок.
Степан Андрійович Бандера (1909–1959) – український політичний діяч, революціонер, один із головних провідників українського націоналістичного руху XX століття, лідер ОУН (Б), борець за волю та незалежність України. Бандера безкомпромісно відстоював необхідність створення та побудови української самостійної соборної держави і став прикладом для наступних поколінь українських патріотів.
Замість Полєтаєва – Олени Пчілки та Степана Носа
Вулицю на території мікрорайону Нова Подусівка, що носила назву на честь радянського військового – учасника Другої світової війни Федора Полєтаєва, перейменовано на честь Олени Пчілки.
Ольга Петрівна Косач 1(849–1930), більш відома під псевдонімом Олена Пчілка, – видатна українська письменниця, фольклористка, перекладачка, одна із засновниць вітчизняного феміністичного руху, мати української поетеси Лесі Українки. Національні та соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного й політичного гніту, показувала, як національно свідома українська молодь у добу глухої реакції шукала шляхи до визволення свого народу.
Провулок, розташований поряд, отримав назву на честь Степана Даниловича Носа (1829–1901) – українського фольклориста, етнографа, лікаря, громадсько-політичного діяча. Через розповсюдження етнографічних і фольклорних збірок він зазнав репресій з боку царського уряду та певний час перебував у засланні. На початку 60-х років XIX століття започаткував у Чернігові гурток «Курінь», і його учасники зібрали чималу бібліотеку, яка після ліквідації осередку перейшла до міської громадської бібліотеки. У 1860–1864 роках Степан Ніс закуповував у видавців книжки для продажу населенню, згуртував навколо себе кількадесят ентузіастів, які поширювали літературні новинки в селах, містах і містечках Чернігівщини
Вулицю та провулок Сагайдак на Седнівські
Вулиця та провулок на території чернігівського мікрорайону Бобровиця з’явилися після Другої світової війни та спочатку мали назву Польові, а після включення Бобровиці до складу Чернігова отримали назву на честь підпільниці часів Другої світової війни Ніни Сагайдак. Нині їх перейменовано на Седнівські на честь одного з найбільш знакових історичних місць регіону – селища Седнів.
Вулицю та провулок Сєрікова на Вадима Модзалевського
Вулицю на території чернігівського мікрорайону Стара Подусівка, яка була прокладена 1956 року (спочатку мала назву 4-ї Колії, а пізніше – 5-ї Подусівської) і носила назву на честь сержанта радянської армії часів Другої світової війни Василя Сєрікова (загинув під час боїв при форсуванні Дніпра), рішенням депутатів перейменовано на честь Вадима Модзалевського, як і провулок, розташований поряд.
Вадим Львович Модзалевський (1882–1920) – видатний український історик, археограф, архівіст і генеалог. Виходець з дворянської родини, що своїм корінням сягала козацької старшини Стародубщини. Підготував ряд ґрунтовних наукових досліджень, серед яких особливо виділяються «Малоросійський родословник» і «Малоросійський гербовник» (його оформив український графік Георгій Нарбут).
Таранущенка на Прилуцьку
Вулицю між проспектами Михайла Грушевського та Левка Лук’яненка проклали в 50-х роках минулого століття та спочатку іменували Новоколгоспною, а з 2002 року назвали на честь командира радянських партизанських загонів часів Другої світової війни на Чернігівщині Миколи Таранущенка. Віднині вона носить ім’я на честь міста Прилуки – одного з найбільших в області, центру однойменного району.
Вулицю та провулок Фікселя на Куренівські
Ця вулиця пролягає в історичній місцевості Берізки, від вулиці Київської до Ялівщини. Спочатку вона мала назву на честь радянського партійного діяча Андрія Жданова, а з 1989 року – на честь командира радянської 14-ї гвардійської кавалерійської дивізії часів Другої світової Костянтина Фікселя. Відтепер же має назву Куренівка, а сусідній провулок – Куренівський.
Ціолковського на Народного Руху
Ця вулиця на території мікрорайону Шерстянка з’явилася у 30-х роках минулого століття та мала назву Козлянської, через стару історичну назву Михайло-Коцюбинського – Козел. Після спорудження залізниці до села Козел дорогу проклали в іншому місці, а стару, яку іменували Старокозлянською, почали поступово забудовувати. У 1960 році вулицю назвали на честь російського філософа і винахідника, засновника теоретичної космонавтики Костянтина Ціолковського.
Нова назва вшановує внесок Народного Руху України в боротьбу за незалежність та становлення Української держави. Як громадсько-політична організація, Народний Рух засновано у вересні 1989 року, очільником на установчому з’їзді обрано Івана Драча. Форми політичної партії НРУ набув у 1993 році. Найбільш яскравими діячами Руху на загальноукраїнському рівні були В’ячеслав Чорновіл, Михайло Горинь, Володимир Яворівський; а на регіональному активною патріотичною позицією відомі Василь Чепурний, Сергій Соломаха, Сергій Черняков і нині вже покійний Валерій Сарана.
Цимбаліста на Олександра Корнієвського
Вулиця на території Старої Подусівки, що з’явилася на мапі міста наприкінці 50-х років минулого століття та мала назву на честь діяча радянського партизанського руху часів Другої світової війни Івана Цимбаліста, тепер вшановує нашого видатного земляка Олександра Корнієвського.
Олександр Самійлович Корнієвський (188–1988) – видатний український бандурист, уродженець села Данилівка на Менщині. Він створив новий музичний інструмент – хроматичну концертну бандуру. Взяв за основу кобзу Терентія Пархоменка і додав поміж струнами півтонові приструнки, значно збільшив кількість струн, придумав і поставив на струнах перемикачі. В історію української культури наш земляк увійшов як майстер музичних інструментів і як художник-оформлювач (оздоблював свої вироби різьбленням, інкрустацією, малюнками).
Чайкіної на Підлісну
Вулицю, що на території Старої Подусівки в Чернігові (виникла наприкінці 50-х років минулого століття), спочатку називали Лісною Подусівською, а з 1960 року іменували на честь діячки партизанського руху часів Другої світової війни Лізи Чайкіної – тепер, через розташування поблизу Подусівського лісу, перейменували на Підлісну.
Шмідта на Менську
Ця вулиця на території мікрорайону Бобровиця, створена після Другої світової війни, спочатку мала назву на честь 1 Травня. Після включення села Бобровиця до складу Чернігова постало питання про перейменування, тому 1974 року вона отримала назву на честь радянського військового діяча Дмитра Шмідта. А тепер це Менська, на честь одного з міст Чернігівської області.
Вулиця 77-ї Гвардійської Дивізії зникла
Рішення 41-ї сесії Чернігівської міської ради припинило існування вулиці 77-ї Гвардійської Дивізії, яка до 2010 року носила назву Проектної. На ній розташовані великі торгово-розважальні заклади, як-от будівельний гіпермаркет «Вена» та ТРЦ «Голлівуд». Вулицю приєднали до проспекту Левка Лук’яненка зі зміною нумерації житлових будинків.
Андрій Подвербний