Місто-сад: як розбудовували Чернігів до та після Другої світової? (ФОТО)

У 1935-1937 рр. з’явився новий проект розвитку Чернігова на період 1963 р. Подальшого розвитку набула ідея міста-саду.

Планувалося, що населення міста зросте до 140 тисяч осіб. Історичний Дитинець на Валу вирішили повністю перетворити на паркову зону, і вже в найближчі роки площу перед Спаським собором почали засаджувати деревами. Запланували створення декількох нових площ, зокрема на П’яти кутах, де планували звести універмаг, критий ринок, кінотеатр та інші об'єкти.Поблизу сучасної школи №1 спорудили стадіон. У ті ж роки розширилось будівництво закладів медицини та освіти. Було побудовано гуртожиток педагогічного інституту – перший радянський чотириповерховий будинок у місті (нині проспект Перемоги, 95). Напередодні війни в Чернігові діяли педагогічний інститут та три технікуми: медичний, зоотехнічний та механізації сільського господарства. Красну площу перейменували, її та центральні вулиці міста виклали клінкерною цеглою. На щастя, на більшій частині площі оригінальна цегла збереглася, однак оригінальне мощення вулиць було замінене на асфальт. Під час ремонтів доріг і зараз можна побачити фрагменти старого покриття.

Після Другої світової війни архітектори повернулися до концепції міста-саду з подальшим розвитком міста-музею. Крім реставрації історичних пам’яток, вирішили звільнити простір навколо них від забудови та перетворити його на паркові зони. У той час було висаджено понад п'ять тисяч дерев.

Завдяки реалізації плану 1946 року Чернігів здобув славу одного з найкрасивіших міст України та увійшов до переліку найважливіших історичних міст Радянського Союзу. Це також забезпечило додатковий юридичний захист для місцевих історичних пам’яток. Територію Валу остаточно перетворили на великий парк, а також реалізували ідею створення зеленої алеї-бульвару від Катерининської церкви до міської лікарні.

Олександра Федоренко за матеріалами книги «Історія міста» Сергія Леп’явки

Фото: група Facebook «Старий Чернігів» та відкриті джерела