Чули про «будинок-корабель» у Чернігові? Його ще називають «будинком Просвіти», а у реєстрі пам’яток архітектури він значиться як «Садибний будинок 1906 р.». Навколо цієї будівлі останні роки тривають пристрасті, а сам він встигнув постояти пусткою й знов відчути життя.
Наші журналісти розбиралися з сучасною історією «будинку-корабля» та його сьогоденням.
Трохи про минуле
Будинок на нинішній вулиці Хлібопекарській напочатку XXсторіччя побудував Григорій Остапенко – капітан першого рангу та ад’ютант адмірала Тихоокеанського флоту Російської імперії. У ранні радянські часи будівля входила до готельного фонду компартії, в якості готелю його використовували й нацистські окупанти.Деякі чернігівці, які одружувалися до кінця 80-х, можуть пам’ятати цей будинок як ДРАЦС.
З початком 90-х у будівлі розташовувалося обласне товариство «Просвіта». Зокрема, будинок став знаковим для багатьох чернігівських журналістів, адже тут проводили «зимову школу журналістики» – одну з небагатьох у той час можливостей опанувати журналістику, не виїжджаючи з міста (цьогоріч таких можливостей побільшало – магістратуру з журналістики відкрили у «Чернігівському колегіумі»).
Але у вересні 2021-го року, незадовго до повномасштабного вторгнення, з’явилися новини про нібито виселення «Просвіти» з будинку на Хлібопекарській.
«Просвіта», облрада, протистояння
Треба пояснити, що «будинок-корабель» належить Чернігівській обласній раді. «Просвіта» будівлю орендувала. Й саме щодо виконання умов цієї оренди й виникли проблеми.
-Формально підставою (для виселення «Просвіти» з будівлі, – прим.) стало створення штучного боргу по оренді. Боргу, якого вже фактично не існує. Це стало головною причиною. Але насправді, головна причина – це вплив російської агентури. Робота російської агентури призвела до того, що організація (обласна «Просвіта», – прим.) фактично була знищена. Це робилось акурат перед наступом, у тому числі, і на Чернігів,– говорить голова «Просвіти» Чернігівської області Олександр Шевченко, називаючи «російською агентурою» керівництво обласної ради та, зокрема, першу заступницю голови облради Ніну Лемеш. – Формально вони створили штучний борг, який потім був списаний. Тобто його вже не існує. А це стало причиною (для того, аби відібрати будинок в «Просвіти», – прим.).
Щоб отримати коментар Ніни Лемеш щодо ситуації навколо «Просвіти» ми намагалися зв’язатися з нею через один з месенджерів. Пані Лемеш прочитала повідомлення, але лишила їх без відповіді. Офіційний запит, який ми надіслали політикині, в облраді скерували до начальника управління комунального майна Василя Куліди.
Відповідно до листа пана Куліди, до 31 березня 2020-го року «Просвіта» платила за оренду будівлі 0,01% від вартості будинку. А після вступу у дію Закону «Про оренду державного та комунального майна», з 1 квітня 2020-го року нараховувалася повна плата – біля 12,3 тисяч гривень у місяць.
-31 жовтня 2020 року дія договору оренди закінчилася, згідно якого товариство зобов'язано повернути орендовані приміщення орендодавцю за актом прийому-передачі. До моменту повернення майна ЧОО ВТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка нараховувалася плата за користування. На виконання рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/1243/20 09 вересня 2021 року головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) примусово повернуто з орендного користування ЧОО ВТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка управлінню нежитлове приміщення загальною площею 258,4 кв. м, розташованого за адресою: вул. Хлібопекарська, 10, м. Чернігів, шляхом підписання акта прийому-передачі. 3a весь час фактичного користування об'єктом оренди у ЧОО ВТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка виникла заборгованість у сумі близько 250 тис. грн з ПДВ,– зазначає Василь Куліда.
Згадане паном Кулідою судове рішення, на виконання якого «Просвіту» і виселили з будинку на Хлібопекарській, дійсно можна знайти в Єдиному державному реєстрі. Ось тільки мова там іде не про 250 тисяч гривень, а про значно менші суми – 29 тисяч судового збору, 10 тисяч на користь управління коммайна облради та 58,3 тисячі – до обласного бюджету. Тобто про, сумарно, 97,5 тисяч гривень.
Як зазначає у своєму листі Василь Куліда, у листопаді 2021-го та у лютому 2023-го року облрада списала «просвітянам» борги, сумарно, на ті самі без малого 250 тисяч гривень (якщо бути більш точним – на 249,8 тисяч). При цьому керуючий комунальним майном облради вважає, що «Просвіта» порушувала ще одну умову оренди:
-За час оренди нежитлова будівля була занедбана орендарем. Про що кожного року складалися відповідні акти перевірки органом охорони культурної спадщини: управлінням містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, та управлінням,– зазначає Василь Куліда.
Щодо нібито занедбання «Просвітою» будівлі на Хлібопекарській, у самій «Просвіті» навесні 2023-го року казали таке:
-Почалася війна (мається на увазі повномасштабне вторгнення, – прим.). Ми бачили, що постраждала «Просвіта» – повибивало вікна там. Розмерзлось опалення. На той час у нас відібрали ключі,–казав у коментарі порталу «Суспільне.Чернігів» почесний голова обласної «Просвіти» Василь Чепурний.
Місце, якого не знайшлося
У січні 2022-го року «Суспільне.Чернігів» публікувало матеріал про ситуацію з «будівлею Просвіти». Тоді на його оренду претендували «МудрАнгелики», але заступник голови облради Дмитро Блауш обіцяв, що і за нового орендаря «Просвіта» у будівлі залишиться:
-Є домовленість обласної ради про те, що «Просвіті» залишити частину цього приміщення, і саме в аукціоні будуть передбачені умови для орендаря, який буде брати цю будівлю в оренду. Він буде розуміти, що якась кімната, якісь 60-80 квадратів вони будуть залишені за «Просвітою»,– казав Дмитро Блауш.
Втім, «МудрАнгелики» у підсумку будівлю не орендували, та і «Просвіта» її покинула. Хоча між обласною радою та обласною ж «Просвітою» існував діалог, за посередництва облдержадміністрації:
-Це була обіцянка. Ніхто нічого не робив. Головне завдання було – знищити організацію. Організація знищена. Ну, фактично: майно знищене, приміщення немає, рахунки заблоковані,– коментує обіцянку пана Блауша Олександр Шевченко. – Були домовленості на рівні обласної військової адміністрації. Була тристороння зустріч – з одного боку Чаус (В’ячеслав, голова Чернігівської ОВА, – прим.) та Андрій Подорван (директор департаменту інформдіяльності ОВА, – прим.), з іншого боку – я, Василь Чепурний та Людмила Бруй (керівниця ГО «Родина воїна», – прим.) та з третього – управління коммайна (облради, – прим.) – був Василь Куліда, була Оксана Пилипович (начальниця відділу оренди майна, – прим.). Були домовленості, що приміщення буде віднесене не до комерційних структур й виставлятися на аукціон з оренди не за комерційними цінами, а буде віднесено до другої групи – для роботи громадського сектору. Цього виконано не було.
Як каже пан Шевченко, рахунки «Просвіти» досі лишаються замороженими через той самий борг, який обласна рада вже списала.
Василь Куліда ж у відповіді нашому виданню зазначив, що віднесення «будинку Просвіти» до тієї самої другої групи оренди не була підтримана членами комісії облради з питань управління та розпорядження об'єктами комунальної власності.
Хто ж виграв аукціон?
Аукціон з оренди будинку на Хлібопекарській відбувся у квітні 2023-го року. Виграла його ГО «Сфера молоді», яка орендуватиме «будинок-корабель» до кінця квітня 2028-го року.
Більшість публічної інформації про переможців цього тендеру, рівно як і договір оренди не опублікований у публічному доступі з наступним поясненням: «Документи містять персональні дані та недоступні для перегляду».
Але наскільки вдалося зрозуміти, в аукціоні брав участь лише 1 учасник. І, відповідно до повідомлення порталу «Час Чернігівський», орендна плата за «будинок-корабель» для «Сфери молоді» складе 288 гривень на місяць. Всього ж за 5 років оренди обласна рада отримає 17,2 тисячі гривень.
При цьому у «Просвіті» кажуть, що про те, що аукціон оголошено, вони дізналися вже після закінчення торгів:
-Про тендер я не знав. Ми дізналися вже по факту, коли все відбулося вже. Хоча людина з управління коммайна заходила до мене на роботу, ходила, фактично, кожного дня, але про аукціон не повідомляла,– розповідає пан Шевченко.
Будівля живе
Хоча ззовні частина вікон у будівлі на Хлібопекарській досі оббита плівкою, у середині стоять пластикові вікна, а сама будівля живе. У середині цілком сучасний простір, на стінах висять портрети Лесі України (зі словами «Women`spower»), Тараса Шевченка з приятелями (з підписом, стилізованим під серіал «Друзі»). На вулиці обладнаний літній відпочинковий простір.
Відновлювати «будинок-корабель» допомагала молодь ледве не з усієї України:
-Будівлю облаштували завдяки «ВідНОВА:UA» (національна програма залучення молоді до відновлення України, – прим.): пофарбували стіни, зробили одну частину першого поверху… Наша команда була залучена до розробки цієї програми у 2022-му році. У 2023-му році у Чернігівській області ми проводили два молодіжні обміни – у місті Прилуки (бо там не було молодіжного простору) і у цій будівлі (на Хлібопекарській, – прим.),– розповідає членкиня наглядової ради та програмна менеджерка «Сфери молоді» Ірина Сімонова, яка до початку вересня 2024-го року очолювала «Чернігівський обласний молодіжний центр» Чернігівської обласної ради. – За фактом, ми відновлювали рік і залучали ресурси різного формату. Деякі організації нам закуповували обладнання, інші – вікна. Ми не отримували цей ресурс у вигляді фінансів, але отримували у вигляді готового продукту, який відповідав нашим запитам. Якщо казати про якісь обласні бюджети – тут немає бюджетних коштів.
Хоча орендує приміщення на Хлібопекарській «Сфера молоді», заходи тут проводить комунальний обласний молодіжний центр, засновником якої є… обласна рада. Взаємодію «Сфери молоді» та обласного молодіжного центру, основна будівля якого була зруйнована під час облоги Чернігова, Ірина Сімонова описує так:
-Ми співпрацюємо на партнерських умовах. «Сфера молоді» брала участь в адвокаційній компанії по створенню обласного молодіжного центру. І логічно, що зараз, коли громадські організації мають трошечки більше можливостей – саме цей час можна використати, щоб ресурсно підтримати обласний молодіжний центр. У цій будівлі – «Сфера молоді». Проте заходи та івент-платформа молодіжного центру.
До речі, крім іншого, на Хлібопекарській є міні-студія звукозапису. Скористатися якою (за попереднім записом) може будь-хто:
-Цей простір відкрився у січні. Відтоді почалася молодіжна робота на цій базі. Поступово ми облаштовували другий поверх – зараз там офіс та зала для навчання. А перший поверх – це відкрита робота з молодими людьми, студія звукозапису і так далі. Студія звукозапису абсолютно відкрита для всіх, – розповідає пані Сімонова. – В нас є експертний супровід для тих, хто займається домашніми господарствами – тут можна отримати консультацію від наших експертів.
Як розповідає Ірина Сімонова, з лютого до червня будинок на Хлібопекарській щомісяця відвідувало 340 людей. Влітку кількість людей, які приходили у «будинок-корабель» складала біля 600 людей на місяць.
З планів – обладнати у будинку укриття:
-Нам дуже потрібно зробити тут укриття. Тобто тут є укриття, проте воно не облаштоване. Ми зараз працюємо над тим, щоб облаштувати укриття. Це дуже важлива річ, – говорить членкиня наглядової ради «Сфери молоді».
Суб’єктивного від автора. І не тільки про «Просвіту»
«Будинок Просвіти» наразі живе, хоч вже і без «Просвіти». Це факт, й, насправді, факт позитивний. Бо той стан, в якому будинок був після облоги міста російсько-білоруськими окупантами, змушував стискатися серце у всіх, кому болять рани Чернігова. Тепер же будинок не пустує, і (чому б не пофантазувати) можливо саме тут, на міні-студії звукозапису, почнеться шлях українських «Бітлз» (ну чи «Ред Хот Чілі Пеперс» – кому що).
Але непослідовна позиція влади щодовиселення з цієї будівлі «Просвіти» залишає багато питань. Особливо гострими вони здаються у порівнянні. Бо, задля того, щоб виселити «Просвіту» з будинку на Хлібопекарській управління комунального майна обласної ради пішло до суду.
І це здається дивним, адже, наприклад, Казанська та Воскресенська церкви Чернігова, які є пам’ятками архітектури, і які також знаходяться у комунальній власності обласної ради, навіть зараз перебувають у користуванні представників УПЦ Московського патріархату (тут варто нагадати, що ця церква, відповідно до висновків Держслужби з етнополітики, є структурним підрозділом російської РПЦ).Хоча підстави цього користування здаються сумнівними.
Чому сумнівними? Бо ще у червні 2023-го року заступник пана Куліди в управлінні коммайна облради Сергій Свиридов заявляв:
-Чернігівська обласна рада із релігійними громадами, які є користувачами зазначених вище культових споруд (Воскресенської та Казанської церков, – прим.), договори оренди не укладалися, рішень про передачу у безоплатне користування цих будівель не приймалось.
У той же час, за інформацією управління містобудування та архітектури ОВА, щодо вказаних церков підписані тільки охоронні договори, при цьому:
-Охоронний договір не встановлює майнових прав та не визначає умови оренди чи користування об'єктами культурної спадщини, – підкреслював у вересні 2023-го року у відповіді автору цього текстув.о. начальника обласного управління містобудування Сергій Куреня.
І якщо «Просвіту» зі своєї власності обласна рада виселила через суд, то про суди щодо Казанської та Воскресенської церков публічно не повідомлялося. І якщо це так – то якось воно дивно, й залишає багато питань до підходів та пріоритетів.
Але, можливо, ці питання – для іншого матеріалу. Якщо ви вважаєте, що він потрібний – дайте нам про це знати у коментарях.
Сєргєй Карась
Чернігівська Медіа Група