“Боргова яма”: як українці опинилися у пастці мікрокредитів

На 5 мільярдів гривень зросли борги українців перед мікрофінансовими організаціями від початку цього року. А загальна сума заборгованості перед МФО вже сягнула 14,5 мільярдів. Чому клієнтам мікрофінансових установ так легко потрапити до “боргової ями” та на що варто звертати увагу, беручи мікрокредити, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.


657 тисяч договорів на місяць

3 945 098 мікрокредитних договорів уклали українці за перше півріччя 2024. Це приблизно по 657 тисяч договорів на місяць. І більшість цих мікропозик користувачі взяли онлайн. Такими є дані від Опендатабот, станом на липень цього року.

На короткострокові позики до місяця припало лише 17% кредитів. 62% кредитів люди брали на строк від 3 місяців до року. І 8% мікропозик заплановані на термін понад 3 роки. Середня сума кредиту зросла у 1,4 рази порівняно з минулим роком, і нині становить 6776 гривень.

Разом із сумами позик зростають і борги за кредитами: від початку року на 56%, або ж на 5,23 мільярди гривень. Більше половини нових боргів — 3,4 млрд грн — з’явилися з квітня по червень 2024 року.


67% беруть кредити на щоденні потреби

За даними дослідження Асоціації українських банків, послугами мікрофінансових організацій користуються близько 13% дорослого населення України. 67% позичальників беруть кредит на забезпечення щоденних потреб в очікуванні наступної зарплати. Другим за популярністю цільовим призначенням кредиту є оплата лікування або купівлі медикаментів — 31%. Третє місце посіли витрати на ремонт житла та автомобіля — 19%. Далі йдуть платежі за комунальними послугами — 17% та купівля одягу та взуття — 15%.

Варто додати, що відповідно до дослідження, 46% респондентів заявили, що почали частіше брати мікрокредити після початку повномасштабного вторгнення Росії, 13% розповіли, що вперше взяли мікрокредит з початком великої війни. І лише 12% заявили, що почали брати мікрокредити рідше. 3% опитаних відповіли, що зовсім відмовилася від оформлення мікрокредитів.


Захмарні відсотки

І хоча мікрокредити можуть бути дуже зручними, через легкість і швидкість отримання грошей, тут існує низка ризиків, про які не варто забувати. Передусім, це надзвичайно високі відсотки та приховані платежі. За словами інвестиційного банкіра і фінансового експерта Сергія Фурси, відсотки за такими кредитами можуть сягати 300-600% річних і більше. “Це зазначено в договорі, але часто люди не читають умов позик або не звертають на них уваги. Нерідко в договорі вказується відсоткова ставка на день, наприклад, 1-2%. Людина думає, що це небагато і що зможе повернути гроші, наприклад, за п’ять днів, але їй це не вдається, а сума боргу зростає”,застерігає Фурса.

Це може призвести до потрапляння у так звану “боргову яму”. Коли позичальник бере все нові кредити, щоб гасити попередні. Між тим відсотки постійно зростають, і ситуація виходить з-під контролю.

Як пояснює керівник ГО “Антиколектор” Михайло Прокопчук, цей процес йде поступово і клієнт може спершу й не усвідомлювати, що відбувається. “Зазвичай вони видають першу позику, наприклад, три тисячі гривень на місяць, без відсотків. Через місяць позичальник повертає цю суму, і йому пропонують новий кредит, але вже під 1-3% на день. Людина думає, що це вигідно, і бере знову три тисячі, проте через місяць заборгованість становить уже 5700 гривень. Якщо у позичальника немає таких коштів, МФО пропонує пролонгацію: наприклад, сплатити півтори тисячі гривень зараз, а “тіло” перенести на наступний місяць. І так цей процес затягується. Дехто бере один мікрокредит, потім ще один, щоб перекрити попередній, далі ще один — і утворюється “боргова яма” з 20 — 30 мікрокредитів. Мені відомо про людину, яка взяла аж 36 мікрокредитів!” — каже Прокопчук.


Не ігнорувати проблему

Щоб не втрапити у таку халепу, фахівці радять навіть до найменших кредитів підходити відповідально. Читати договір та намагатися повернути позичені кошти якомога швидше. Якщо ж уже почалися протермінування, не ігнорувати їх, сподіваючись, що МФО просто забудуть про борг. Як пояснює адвокат Мар’ян Сащук, “тіло” кредиту треба віддати в будь-якому разі, а ось нараховані відсотки можна поставити під сумнів у суді. “Люди часто думають, що коли не повертати борг протягом трьох років, то він автоматично “згорає”. Це не так, це міф. На практиці такі історії часто закінчуються судовими позовами від кредиторів, рішеннями судів про стягнення боргу, виконавчими провадженнями, блокуванням рахунків й арештом майна”, — застерігає юрист.

Центр громадського моніторингу та контролю