Чернігівський кардіоцентр: реформація, руйнування і надія на відбудову

Обласний кардіоцентр постраждав від російсько-білоруських окупантів і тепер потребує відбудови, світлина Сєргєя Карася

Про Чернігівський кардіоцентр, що знаходився неподалік від «Градецького», який значно постраждав під час облоги, на відміну від інших будівель за останні два роки писали не так і багато. Тому ми вирішили придивитися до історії з кардіоцентром та дізналися, де лікують хворих, чи планують відновлювати зруйноване російськими окупантами, та чи є взагалі потреба у цьому відновленні.

До повномасштабного вторгнення

Про це можуть не знати широкі верства чернігівців, але кардіологічний центр, як юридична особа, зник (кажучи юридичною мовою, «діяльність юридичної особи була припинена») ще до повномасштабного вторгнення російсько-білоруських окупантів – у жовтні 2021-го. Тоді карідоцентр приєднали до обласної лікарні рішенням депутатів облради. При цьому медичний колектив центру обіцяли зберегти.

Втім, не дивлячись на юридичну ліквідацію, фактично навіть табличку на фасаді кардіоцентру змінити не встигли.

-Скорочень медичного персоналу не було. Медична допомога даній групі пацієнтів надавалася та надається на належному якісному рівні відповідно до галузевих стандартів, – зазначає гендиректор «Чернігівської обласної лікарні» Андрій Жиденко.

А за кілька місяців після «реформи» війна прийшла у Чернігів.

Руїна

Авіаудар по вулиці Чорновола у Чернігові було чутно далеко від «Градецького». У той день російсько-білоруські окупанти скинули 6 авіабомб. Загинули щонайменше 14 людей.

-Коли воно все прилетіло – я тут був, нікуди не виїздів. Був вдома. В мене з цього боку знаходиться зала, а з іншого – кімната. Через весь будинок пробило ударною хвилею. Повилітало все – вікна, скло, балкони. Я не постраждав. Кажу, що мені дуже пощастило: сидів спиною до вікна. Воно як вдарило: в мене стілець з високою спинкою – ця спинка мене і прикрила – на мене впало здоровенне скло зверху. В мене живе маленький песик (німецький шпиць, чорненький), який тоді сидів в мене на руках – теж живий, бігає до цього часу та радіє. Хорошого у тих спогадах мало. То дуже погані спогади, – згадує пан Ігор (на жаль, чоловік відмовився фотографуватися), що живе у будинку, який упритул примикає до паркану кардіоцентру.

Як зазначають в обласній лікарні, того дня не тільки постраждали споруди кардіоцентру, а і була зруйнована практично вся медична апаратура. А ось людських жертв саме у кардіоцентрі, схоже, вдалося уникнути, бо, за розповідями керівництва обласної лікарні, ще у перший день вторгнення пацієнти та працівники кардіоцентру були переведені в основний корпус обласної лікарні на вулиці Волковича.



Проєкт реабілітаційного центру для військових

Як розповідає гендиректор обласної лікарні, ще у 2022-му році там замовили обстеження та технічний звіт стану кардіоцентру. Виконала роботи чернігівська ПП «Арді Ка», яка визнала, що подальша експлуатація пошкоджених будівель неможлива.

-Загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації: розробити проектну документацію на усунення всіх пошкоджень та дефектів; при усунені всіх виявлених пошкоджень, експлуатація будівель буде безпечна і можлива, – пише про висновок експертів пан Жиденко.

Наприкінці 2022-го року Чернігівська обласна рада (яка була засновником кардіоцентру і лишається засновником обласної лікарні) запропонувала нове бачення майбутнього будівель на Чорновола – там запропонували створити реабілітаційний центр для учасників АТО/ООС(найімовірніше, там же могли б реабілітуватися і ті військові, що брали участь у бойових діях після початку повномасштабного вторгнення).

Як розповідають в обласній лікарні, шукаючи інвесторів для відновленнякардіоцентру, вони двічі (у жовтні та листопаді 2022-го року) зверталися до Міністерства охорони здоров’я, до обласного управління охорони здоров’я та самої Чернігівської ОВА.

Підсумком цієї роботи стало оголошення тендеру на розробку проєктно-кошторисної документації реконструкції будівлі кардіоцентру. У аукціоні брали участь дві фірми – столична ТОВ «ВБК Стандарт» та ПРАТ «Сумський Промпроєкт». Найменшу ціну за роботи запропонували кияни, з якими і був заключений контракт вартістю у 10,7 мільйонів гривень. Як слідує з укладеного договору, більшість з цієї суми – 8,58 мільйонів, виділили з державного бюджету в якості субвенції, решту – з обласного бюджету.

Наразі роботи тривають. Згідно з контрактом, вони мають бути закінчені до 1 листопада 2024-го, але в самій обласній лікарні називають більш розмиту дату: «до кінця 2024-го року».

Хоча проєкт ще не готовий, Андрій Жиденко вже називає вартість реконструкції (наразі – лише орієнтовну): 660 мільйонів 700 тисяч гривень.

Також не забута і історія зі створенням центру реабілітації військових на базі кардіоцентру, який навіть називають пріоритетним:

-Проєкт по створенню центру реабілітації та відновного лікування за адресою: вул. В’ячеслава Чорновола, 24 в м. Чернігові, Міністерством охорони здоров’я України віднесено до пріоритетних проектів здійснення публічних інвестицій на 2025-й рік, – зазначає Андрій Жиденко.



Що у підсумку?

Ззовні кардіоцентр такий же, яким він був після обстрілів російсько-білоруських окупантів у березні 2023-го року: вибиті вікна, пошкоджений паркан, дірка від снаряду (чи, скоріше, уламків, бо від авіабомб яма була б більшою).

Але при цьому робота, поки що переважно, кабінетна, з відновлення кардіоцентру, триває.

І тут, з одного боку, є певне занепокоєння. Бо, як визнає той же Андрій Жиденко, консерваційні роботи у кардіоцентрі не проводилися, тож у будівлю через вибиті вікна та пошкоджений дах вже 2,5 роки заливаються дощі та сніг, все це продуває вітер, а це точно не сприяє довговічності.

З іншого боку, ззовні будівлі здаються цілком міцними, тож, якщо справа не затягнеться і наступного року кардіоцентр почнуть ремонтувати – шанс на відновлення є. Тим більше, що, як зазначає Андрій Жиденко, в кардіоцентру (того, що у перші дні вторгнення переїхав до обласної лікарні) є потреба у додаткових приміщеннях – як ми розуміємо, війна не сприяє зменшенню хвороб серця, а навпаки. Та і реабілітація потрібна багатьом українцям, а отже, центр реабілітації теж не буде зайвим…

Схоже, головне тут – знайти гроші. Ну і, звісно, вистояти у війні. Адже російські окупанти зовсім не так далеко, як нам би того хотілося.

Сєргєй Карась

Чернігівська Медіа Група